Археологи знайшли в стародавньому городищі в провінції Трієст в Італії два круглі камені діаметром 50 сантиметрів. За словами археолога Паоло Моларо з Національного інституту астрофізики Італії (INAF), один із цих каменів є Сонцем, а інший – є картою зоряного неба.
І цю карту було виготовлено у четвертому столітті до нашої ери, повідомляє Heritage Daily.
Карта була знайдена в городищі Кастельєре-ді-Рупіпіколо, в якому розташовувалося укріплене поселення, засноване в епоху середньої бронзи. Археологічні дані свідчать, люди жили тут і залізну добу, але залишили їх у V столітті до нашої ери.
Археологи вважають, що знайдена карта відображає зоряне небо над Ріпунпікколо близько 2500 років тому. Це робить її однією з найдавніших карт зірок, виявлених в Італії.
Вченим вдалося знайти 29 гравюр, які відповідали сузір'ям Скорпіона, Оріона, Плеяд та Кассіопеї. Вчені припускають, що гравюри були виконані однією людиною з використанням молотка і звичайного долота з вістрям 6-7 міліметрів.
Дослідники ідентифікували одну зірку як Тета Скорпіона – зараз вона прихована для спостерігачів у Кастельєрі-ді-Рупіпіколо через своє низьке положення на горизонті. Але, використовуючи програму Stellarium для моделювання нічного неба, дослідники виявили, що цю зірку можна було спостерігати зі стародавнього городища близько 400 до н.е.
Найбільшу увагу привернула 29 гравюра, оскільки вона зображує зірку, яка ніяк не корелює із сучасними світилами. Вчені припускають, що це наднова, яка раптово з'явилася, а потім зникла.
Якщо це припущення вірне, то відстеження неба в точці, на якій на карті розташовувалося 29 гравюра, допоможе виявити чорну діру, яка залишилася після вибуху наднової.
Раніше археологи виявили у Німеччині згорнутий фрагмент свинцю. На їхню думку, він може бути середньовічною "табличкою з прокльонами", яка закликала "Вельзевула" або Сатану.