Вчені з Університету Маккуорі, французького дослідницького підрозділу HiSoMA і Польської академії наук за допомогою супутникових знімків виявила в пустелі Атбай у Східному Судані — невеликій частині набагато більшої Сахари - загадкові круглі масові поховання. За словами дослідників, вони знайшли сотні подібних поховань, і продовжують знаходити нові.
Дослідники зазначають, що в таких похованнях поховані кістки людей і тварин. Часто вони акуратно розташовані навколо ключової фігури в центрі.
За оцінками вчених, поховання були створені в четвертому і третьому тисячоліттях до нашої ери. У всіх є велика кругла стіна, діаметр деяких "поховань в огорожах" сягає 80 метрів, а всередині поховані люди, корови, вівці та кози.
Науковці повідомляють, що вже виявили 260 раніше невідомих поховань в огорожах на схід від річки Ніл, на території, яка займає майже 1000 кілометрів пустелі. За їхніми словами, поховання вже були відомі за кількома розкопаними зразками, знайденими в пустелях Єгипту і Судану, але вони ставили вчених у глухий кут. Якщо раніше вважалося, що це окремі приклади, тепер стало зрозуміло, що це стійка закономірність. Дослідники вважають, що такі поховання розповідають про загальну кочову культуру, що простягалася великою пустельною територією.
Більшість поховань знайшли в межах кордонів сучасного Судану, на схилах пагорбів Червоного моря. Радіовуглецевий аналіз і кераміка з небагатьох розкопаних пам'яток свідчать про те, що ці люди жили приблизно в 4000-3000 роках до нашої ери, незадовго до появи в Єгипті фараонів. Але люди, які побудували поховання, були кочівниками, які розводили стада.
У деяких пам'ятках вчені знайшли "вторинні" поховання, розташовані навколо "первинного" поховання людини в центрі - можливо, вождя або іншого важливого члена громади. Дослідники зазначають, що це суспільство було ще далеким від поділу між правителем і підданими, що спостерігалися в таких суспільствах, як Єгипет, з його фараонами і хліборобами. Однак це знаменує собою перші ознаки нерівності.
Поховання також свідчать про те, що велика рогата худоба відігравала важливу роль для цих древніх людей. Поховання поруч із тваринами демонструють повагу до них.
Що стало з цими стародавніми племенами, достеменно невідомо. Пам'ятки відносяться до 4000-3000 рр. до н.е., тобто, до кінця періоду "зеленої Сахари". Вчені називають цю фазу "Африканським вологим періодом". З півночі на південь літній мусон поступово відступав, зменшуючи кількість опадів і скорочуючи пасовища. Це змушувало кочівників залишати спраглу худобу, збільшувати мобільність своїх стад, мігрувати на південь або тікати до Нілу.
Пам'ятки в переважній більшості розташовані поблизу місць, які на той час були сприятливими для водопою: поруч із кам'янистими водоймами на дні долин, дном озер і пересихаючими річками. Це свідчить про те, що за часів, коли ці поховання побудували, пустеля вже була досить посушливою. У якийсь момент, коли трава і чагарник поступилися місцем піску і камінню, утримувати цінну худобу стало недоцільно.
Учені зазначають, що в ті часи наявність великих стад великої рогатої худоби в цій пустелі, можливо, була способом продемонструвати дороге і рідкісне майно - аналог Ferrari для доісторичних кочівників. Це може пояснити те, чому худобу ховали разом із людьми.
Раніше вчені виявили високо в Піренеях загадкову зелену породу, яка, на їхню думку, вказує на видобуток міді тут. За словами дослідників, люди впродовж 4000 років утримували високогірний табір із видобутку міді.