Міжнародна команда вчених виявила у Вірменії найдавнішу виноробню, якій близько 6,1 тисячі років. Розкопки проходили у похоронних печерах поблизу села Арені в області Вайоц Дзор на кордоні з Іраном.
Міжнародна команда вчених виявила у Вірменії найдавнішу виноробню, якій близько 6,1 тисячі років. Розкопки проходили у похоронних печерах поблизу села Арені в області Вайоц Дзор на кордоні з Іраном.У печерах археологи знайшли уламки чана ємністю 50-55 літрів, який був встановлений на платформу для перетирання винограду. На місці розкопок також виявлені виноградні кісточки, листя і вичавки з ягід. Провівши аналіз черепків, дослідники з Вірменії, США та Ірландії виявили залишки пігменту мальдівіна, який дає винограду і вину яскраво червоний колір. Стародавні виноградарі використовували місцевий сорт, який і донині йде на виготовлення вина.
«Судячи з усього, цей печерний комплекс використовувався в мідному віці як цвинтар і ритуальне місце. І виготовлення вина може бути пов'язано з цими ритуалами», - повідомив співдиректор команди, дослідник з Археологічного інституту Котса (Університет Каліфорнії) Григорій Арещян. (У 1991 році він обіймав посаду віце-прем'єра Вірменії - ред.)
До цієї знахідки найдавніший виноробний прес знаходили на Криті, його вік становить 5 тисяч років. А найстаріші залишки вина віком 7,4 тисячі років виявлені на черепках горщиків в іранських горах Загрос. Відповідно до генетичних досліджень 110 сучасних сортів винограду, проведених у 2006 році, батьківщиною цієї ягоди прийнято вважати Грузію.
Печерний комплекс Арені-1 вперше був досліджений за радянських часів на предмет облаштування там військових бункерів. У 2007 році у печерах, де знаходяться 39 поховань, розпочалися археологічні розкопки. Там же виявлено найдавнішае шкіряне взуття, якому близько 5,5 тисячі років.
