Датські археологи виявили фортецю вікінгів, яка була споруджена в кінці Х століття. Як відзначають дослідники, незвично складна архітектура знахідки свідчить про те, що нормани не були примітивними розбійниками і піратами. Висновки вчених були опубліковані в журналі Antiquity.
Перші фортеці подібного типу, які археологи нині називають "датськими круговими замками", були відкриті у Данії в 30 роках минулого століття. Вони являють собою військові форти діаметром приблизно 130-200 метрів, оточені ровом і обгороджені від зовнішнього світу земляним валом і дерев'яним частоколом.
Кожна така фортеця була побудована за своєрідним "типовим планом" – у них було чотири входи, розташованих перпендикулярно один одному, дві вулиці, що перетиналися рівно посередині фортецы, і кілька "довгих будинків", колективних гуртожитків вікінгів, а також інших будівель. Подібні укріплення були побудовані в стратегічних районах Скандинавії, поруч з берегом моря, і вони могли служити місцем збору військ вікінгів для великих походів.
Тепер же дослідники відкрили фортецю Боргринг, яка помітно відрізнялася за своєю історії від всіх інших кругових замків Гаральда. Зокрема, вченим вдалося знайти в Боргринзі столярні інструменти та інші знаряддя праці, за допомогою яких мешканці фортеці латали дірки в її валі і частоколі. Крім того, вікінги жили в цьому замку протягом кількох поколінь, а не покинули його через одне-два десятиліття після будівлі, як це сталося з іншими укріпленнями, що вказує на незвичайно важливий статус цього замку.
Крім того, на відміну від інших фортець данців, Боргринг був не просто покинутий, а частково спалений в ході військового конфлікту, переможцями в якому, по всій видимості, стали вороги вікінгів, на роль яких претендують шведські та норвезькі вікінги.
Ідеальна кругла форма Боргринга та інших кругових замків говорять про те, що вони були не тільки військовими укріпленнями, а політичними символами, знаком могутності короля, який підкорив собі і об'єднав всю Данію і прагнув перетворити її в цивілізоване держава. Такі замки, на думку археолога, могли виступати в якості "центрів сили", за допомогою яких король тримав у вузді всі підкорені їм регіони.
Раніше повідомлялося про те, що вчені виявили в Ізраїлі глиняний черепок 2700-річної давності, на якому видно печатку царя Єзекії, який правив Іудеєю у VIII столітті до н. е. Згідно Біблії, Єзекія зійшов на іудейський престол на третій рік правління ізраїльського царя Осії, тобто у 727 році до н. е., коли йому було 25 років. Єзекія правив Іудеєю протягом 29 років.