Інститут хірургічних досліджень Армії США в Сан-Антоніо в Техасі заявив про намір використовувати технологію тканинної інженерії для вирощування шкіри, яку можна було б використовувати для пересадки пацієнтам, які отримали опіки чи страждають від пошкодження м'яких тканин. Перш, ніж технологія почне застосовуватися в опікової терапії, її випробують на декількох пацієнтах.
Комісія по контролю за ліками і живильними речовинами в США дозволила в дослідницьких цілях використовувати шкіру, вирощену з власних клітин пацієнта, для лікування дітей з опіками понад 95 відсотків поверхні тіла. У дослідженні армійського інституту планується задіяти 12 пацієнтів з опіками понад 50 відсотків поверхні тіла.
В рік проходить лікування від 500 до 2000 пацієнтів з опіками, які торкнулися більше 50% поверхні тіла. Тканинна інженерія підвищить їх шанси на виживання. Використання тканинної інженерії для вирощування шкіри використовує клітини епідермісу пацієнта. Їх вирощують в поживному розчині, а потім відокремлюють на центрифузі і, змішавши з розчином, що культивує та розширює, поміщають на "матрац" з волокон колагену і фібробластів, клітин, які секретують попередників білків колагену і еластину. Розробкою технології займається американська компанія Amarantus BioScience спільно з Ратгерським університетом.
Такий метод дозволяє вирощувати клаптики шкіри, що складаються з двох шарів - епідермісу і дерми. Під час операції у пацієнта видаляються тканини, що постраждали від опіку. Після цього хірурги мають намір вживляти клапті шкіри, вирощеної з клітин пацієнта. Це дозволить уникнути ускладнень, наприклад, зараження відкритої рани чи відторгнення імплантованій шкіри.
На сьогоднішній день процес вирощування клітин шкіри займає від 18 до 25 днів. За цей час можна виростити клаптик шкіри розміром з долоню. З цієї причини технологія тканинної інженерії не може бути використана для оперативного лікування пацієнтів з обширними опіками. Американські дослідники мають намір знайти спосіб більш швидкого вирощування шкіри.
Раніше повідомлялося про те, що вченим вдалося виростити колбочки очі людини зі стовбурових клітин. Метод може бути використаний для лікування дегенеративних захворювань ока.