Науковці-кліматологи запропонували боротися з глобальним потеплінням, розпорошуючи в атмосфері алмазний пил.
Як стверджують науковці у статті, опублікованій в журналі Atmospheric Chemistry and Physics, це більш безпечний метод рукотворного охолодження клімату, ніж розпорошення сульфатних аерозолів.
Дослідники уточнили, що для боротьби з глобальним потеплінням зараз широко обговорюються нові способи геоінженерії - наприклад, розпилювання в небі суміші сульфатів з водою, щоб вона відображала і розсіювала сонячне світло (що імітує викликане виверженнями вулканів похолодання).
Проте дослідники з Гарварду запропонували більш безпечний для навколишнього середовища склад суміші - пил з нанорозмірних частинок алмазів або оксиду алюмінію.
"При всій дорожнечі алмазів цей метод управління сонячним випромінюванням не є нереалістичним", - стверджує кліматолог Дебра Вайзенштайн.
Науковці пояснили, що при попаданні сульфатів в атмосферу утворюється сірчана кислота, яка руйнує озоновий шар. Крім того, сульфати поглинають світло на певних частотах, через що нагрівається нижня частина стратосфери - це, в свою чергу, непередбачуваним чином вплине на клімат. Нарешті, сульфати розсіюють світло: це прискорить ріст рослин, але знизить ефективність роботи сонячних батарей.
Окис алюмінію і алмази не приведуть до таких проблем: їх розпорошення менше впливає на озоновий шар, менше нагріває стратосферу і не підвищує обсяги розсіяного світла, що досягає поверхні Землі.
Алмазний пил, за підрахунками дослідників, стане на 50 відсотків ефективнішим за окис алюмінію. Хоча азмазний пил коштує набагато дешевше цілісних алмазів (близько ста доларів за кілограм), для врівноваження навіть кількох відсотків викидів парникових газів буде потрібно щорічно розпорошувати сотні тисяч тонн (і коштувати це буде кілька мільярдів доларів).
Тим не менш, автори проекту впевнені, що в майбутньому (до 2065 року) розпилювання 450 тисяч тонн обійдеться кожному з десяти мільярдів жителів Землі всього у п'ять доларів.
Великобританія має намір створити суперкомп'ютер для більш точного прогнозування погоди і наслідків зміни клімату. Планується, що завдяки більш докладним попередженням про посушливій погоді або повенях до кінця 2020 року ноу-хау допоможе заощадити близько 2 млрд фунтів ($ 3,3 млрд).
Суперкомп'ютер хочуть поступово вводити в експлуатацію з вересня 2015 року. Очікується, що на повну розрахункову потужність він вийде до 2017 року.