Щоденно повномасштабна війна руйнує плани, намагається перекреслити мрії, майбутнє наших дітей-спортсменів. Попри це літо — особливий час, час спортивних зборів. До повномасштабного вторгнення багато спортивних таборів працювало біля Чорного та Азовського морів. Зі зрозумілих причин Південь не може прийняти спортсменів. Але є Захід України, де діти й надалі відпочивають і тренуються, в Карпатах зміна йде за зміною. Збори — важливий процес розвитку спортсмена, від якого не можна відмовитися.
Специфікою воєнного часу стало те, що про такі збори не розповідають у соцмережах, аби не привертати уваги. Для безпеки багато де зробили прості укриття в корпусах або поруч із корпусами дитячих таборів. Окрім цього, можна використовувати укриття в розташованих поруч школах. Звісно, повітряна тривога втручається в плани тренерів, але, на щастя, лунає вона не так часто, як у інших областях. Так, минулого місяця на Львівщині, Івано-Франківщині, Закарпатті було дев’ять повітряних тривог, у Київській області — 26.
Спортивні збори — дуже важлива, потужна для спортсмена історія. Це й канікули, й спілкування, й посилені тренування. Це можливість досягнути більшого, ніж суперники. Це час на те, щоб перебудувати режим. Збори дають спортивні досягнення, надію на майбутній сезон. Водночас рік у рік батьки припускаються тих самих помилок і не завжди розуміють основні принципи інтенсиву.
Як обрати тренера
Є два формати зборів. Спортсмен може поїхати зі своїм тренером, своєю командою, а може й приєднатися до інших тренерів. Перевагою першого варіанту є те, що тренер знає режим, можливості, плани на майбутній сезон. Він розуміє, що дати, аби досягти запланованих результатів.
Якщо спортсмен їде до інших тренерів, це й корисно, й некорисно водночас. Добре, коли на тебе подивляться іншими очима. Досить часто в тренера замилене око, він може не бачити якихось нюансів. Чужа людина знайде моменти, що заважають. Але треба дуже уважно обирати тренерів для зборів. Схема тренувань може не підійти, не сподобатись або навіть зруйнувати вже досягнуті висоти, помножити на нуль те, що маєш. Окрім того, інші тренери практично не несуть відповідальності за «чужого» спортсмена. Попрацював, а далі: «Вийшло — вийшло, ні — то ні». Він не бачить кінцевого результату, не відповідає за нього.
Є ще один нюанс роботи з іншим тренером. Як мама спортсменів я чула: «Ой, у вас усе неправильно! Проведімо індивідуальні заняття!». Наприкінці зборів — уже інше: «У вас така талановита дитина! Приїздіть іще раз, усе виправимо». Але за тиждень нічого не зробиш. Якщо складається така історія — це відпрацювання грошей.
Важливо, щоб ваш тренер погодив тренування з колегою. Буде дуже добре, якщо вони обміняються контактами, зможуть обговорювати тренування, те, чого вже вдалося досягнути, та плани.
Три тижні розвитку м’язів
На зборах інтенсивність тренувань зростає вдвічі. Якщо було три години тренувань, то стає шість-сім. Це важко. Додайте до цього те, що діти не можуть насититися спілкуванням після тренувань. Тренери змушують дотримуватися режиму, якій має бути за таких навантажень. Але діти є діти. Зрештою фізична втома наростає й наприкінці першого тижня сягає найвищого рівня. Треба докладати максимум зусиль, аби юні спортсмени почали тренуватися.
Після першого тижня відкривається друге дихання. Діти починають звикати, м’язи починають звикати. Вже нема такої сильної втоми, спортсмени входять у режим, не запізнюються на обід, вчасно лягають спати. Це дає результат, але його треба закріпити. Третій тиждень дуже важливий. На жаль, через фінансові питання дуже часто не буває навіть другого тижня, не кажучи вже про третій.
Не піддавайтеся на маніпуляції
Після першого, найважчого тижня тренувань діти починають жалітися: «Страшенно хочу додому! Не хочу! Не можу! Немає сил!». Може бути й така скарга: «Я не можу тут їсти». Звісно, будь-яке харчування за тиждень набридає, хочеться домашнього, маминого.
Не піддавайтеся на маніпуляції. Таке ж «я не можу» може тривати в школі, на роботі, будь-де. Відповідайте: «Уявляю, як тобі важко. Ти можеш зупинити тренування, але м’язи готові до інших навантажень. Ти вже все зробив. Все найважче вже було. Скоро прорив». Треба дати надію на продовження та успіх.
Якщо аргументи не працюють, дитина постійно плаче, — це не проблема зборів. Найімовірніше, є інший мотив, наприклад: «Я дуже сумую за мамою», «Я не довіряю», «Тренер сказав щось різке», «Посварився з однолітками» тощо. Та щоб не показувати слабкість, дитина казатиме: «Дуже втомився». Обов’язково розберіться, що сталося. Такі приховані мотиви призводять до травм, дитина несвідомо хоче травмуватися.
Після зборів потрібно тренуватися в інтенсивному режимі
Основна помилка батьків: «Відпочиньмо після зборів». Так уся робота, всі здобутки моментально множаться на нуль. Усе, що ви засвоїли, треба відпрацювати й запам’ятати. Після зборів удома треба тренуватися в інтенсивному режимі.
Продовжувати — робота дітей та батьків. На зборах уже дали техніку розминок, заминок, власне тренувань. І це можна робити без тренера, це треба вміти робити самостійно. Так, складно, доведеться постійно стежити за собою. Для цього потрібна неймовірна самоорганізація, а маленькі діти зазвичай на це не здатні. З іншого боку, батькам шкода дитину, та й не можуть вони присвячувати час лише спорту — є робота, власне життя. Та якщо ми кажемо про професійний спорт, іншого виходу немає. Хтось із батьків має обов’язково приділяти час юному спортсмену. Треба підтримувати рівень тренувань, доки дитина не усвідомить, що може робити це самостійно.
Плануйте відпочинок до, а не після зборів
Завдання батьків — дати дитині відпочити перед зборами. Вона має провести час, узагалі не думаючи про спорт. Має бути паралельне життя, наповнене, насичене, бо лише так дитина може стати повноцінним дорослим. Дайте спортсмену змогу побачити ще щось, окрім спорту. Відправте його до літнього табору, організуйте подорож, екскурсію. Мозок не має бути зайнятий лише тренуваннями та змаганнями, потрібно розширювати світогляд.
Є великий вибір літніх таборів. Але обирайте з огляду на здоров’я дітей — фізичне, психологічне. Дитині, яка не любить спілкування, інтроверту, буде важко в квест-таборі. Тим, хто «на адреналіні», буде дуже дискомфортно в творчих таборах. Окрім того, важливо, яке харчування пропонують дітям. Зараз дуже мало здорових із цього погляду дітей, дуже багато алергій.
Після зборів має залишитися здорове харчування та режим
Про здорове харчування написано багато, та це не завжди цікаво чи зручно батькам, це складно. Ми звикли ставитися до їжі так, як звикли. Для нас нормою є перекуси та ресторанчики — це ж по дорозі, не гаєш часу. Але дітям потрібен повноцінний раціон без бургерів, картоплі-фрі, кока-коли тощо.
Треба розуміти, що правильне харчування, як і режим, — звички, які формуються щодня впродовж усього життя, а не за час канікул чи зборів. Збори — для іншого. Це перемоги зараз і в майбутньому, сили та плани. Це радість від досягнень і спілкування з новими друзями. Це щасливі спогади на весь рік. І для всього цього треба працювати не лише тренерам і спортсменам. Батькам теж треба бути готовими й докладати зусиль до, під час та після зборів.