Багато років тому в США провели цікаві дослідження. Виявилося, що звуки спокійної мелодійної музики, яку сприймає дитина ще в материнському лоні, стимулюють розвиток її мозку. Ці результати отримали назву «ефекту Моцарта». І відтоді мелодії класичної музики звучали в багатьох американських домах, де очікували народження дитини.
Більш того, було винайдено «прегофон». Цей прилад прикріплювався на животі вагітної жінки і, так би мовити, передавав звуки музики і мови її ще ненародженому маляті.
Прибічники таких незвичних концертів заявляли, що мозок дитини — це віконце, найбільш раннє і повне відкриття якого треба стимулювати. Захоплення «утробною музикою» набуло чималого розмаху. Приміром, губернатор Джорджії виділив у бюджеті штату 100 тисяч доларів на придбання музичних касет, які дарували майбутнім мамам.
1994 року було опубліковано об’ємну доповідь, яка підтверджувала бажаність ранньої стимуляції мозку, причому не лише музичної. Зазначена доповідь викликала бум у пресі і сприяла появі всіляких стимуляторів — від особливих іграшок до комп’ютерних ігор для зовсім маленьких дітей.
Однак багато вчених скептично поставилися до цього буму. Нові дослідження показали, що деякі види ранньої стимуляції можуть виявитися шкідливими. Зокрема, спроби штучно підняти коефіцієнт розумового розвитку дитини (знаменитий IQ) нерідко призводять до стресу. Якщо мозок маляти тривалий час відчуває значне напруження, то це може призвести до негативних наслідків у майбутньому, наприклад, до погіршення шкільних успіхів.
Нині точно відомо, що основний розвиток мозку відбувається до п’яти років, і це надзвичайно важливий період у житті дитини. Тож стимуляція важлива, але далеко не всяка. Звичайні розмови з малюками і читання їм дитячих книжок набагато корисніше за технічні хитрощі.
Більшість батьків вважають, що дошкільнята повинні знати букви й цифри. Однак досвідчені педагоги стверджують, що значно важливіше на момент вступу до школи виробити у дитини певні соціальні навички. Дуже суттєвим є добре ставлення до інших дітей і дотримання вказівок дорослих. Діти з такими якостями випереджають у школі тих, хто прийшов у перший клас, знаючи букви і цифри. Причому випереджають не лише в засвоєнні читання та писання, а й в усьому іншому. Спокійне дитинство в обстановці нормальної сім’ї дає достатньо стимулів для повноцінного розвитку дитини, і жодні спеціальні трюки тут не потрібні.
Щоправда, стосовно вивчення мови інтенсивне стимулювання виправдовується. Відразу після народження маля здатне вивчити будь-яку мову. Однак уже після шести місяців йде вибір тієї мови, якою користуються найчастіше. На цій стадії батьки ще можуть навчати дитину другої мови, але при умові, якщо обидві мови звучатимуть однаково часто. Якщо ж просто використовувати касети із записами іноземних текстів, то це не спростить вивчення даної мови, коли дитина піде до школи.
Більш пізні дослідження «ефекту Моцарта» не підтвердили, що музика може суттєво вплинути на розвиток творчих здібностей дитини. Водночас виявилося, що сприятливий вплив музики на маля є. Причому він значно зростає, коли дитина не просто слухає музику, а за допомогою найпростіших музичних інструментів сама її відтворює. У зв’язку з цим багато фірм США почали випускати спеціальні дитячі музичні інструменти.
Нещодавно Американська академія педіатрії заявила, що дітям до двох років не варто дивитися телепередачі. Ведеться вивчення впливу комп’ютерів на дітей. Результати досліджень будуть опубліковані в найближчому майбутньому.
Відзначено ще один важливий результат. Що більше часу малюки проводять без матері, тим вони неслухняніші й агресивніші. Ті, хто 30 годин на тиждень перебуває у яслах, значно балакучіші, забіякуваті і вимагають до себе підвищеної уваги. Це стосується і білих, і чорних дітей, і дівчаток, і хлопчиків. Причому такі негативні наслідки виникають не лише в яслах, а й при вихованні маляти бабусею, дідусем і навіть батьком. Лише мати забезпечує оптимальний результат виховання дитини. Це ще раз нагадує про зворотний бік зайнятості матері. Однак дана тенденція набирає обертів (якщо 1975 року працювали 44% матерів, то 1999 року — 62%). І в цьому полягає одна з найважливіших проблем повноцінного виховання маленьких громадян Америки. І вирішити її концертами Моцарта, на жаль, неможливо.