16 січня 2006 р. пішов з життя видатний учений в галузі фізичної хімії поверхневих явищ, доктор хімічних наук, професор, академік НАН України, академік академій технологічних наук України та Росії, академік Міжнародної академії технологічних наук, заслужений діяч науки та техніки України, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки та техніки, лауреат премії НАН України ім. Л.Писаржевського, президент Українського хімічного товариства ім. Д.Менделєєва, голова наукової ради «Хімія і технологія модифікування поверхні» НАН України, директор Інституту хімії поверхні НАН України Олексій Олексійович Чуйко.
Народився О.Чуйко 28 серпня 1930 р. в селі Казьминське на Ставропіллі. Після закінчення школи навчався в залізничному училищі, індустріальному та гірничо-металургійному технікумах в м. Орджонікідзе Північно-Осетинської АРСР. У 1950—1953 рр. проходив службу в танкових військах Радянської Армії.
В 1953 р. Олексій Чуйко став студентом хімічного факультету Київського державного університету ім. Т.Шевченка. Його вчителями були академіки І.Францевич, Ю.Делімарський, А.Кіпріанов, А.Бабко, А.Пилипенко та інші видатні вчені. Після закінчення університету Олексій Олексійович навчався в аспірантурі Інституту фізичної хімії ім. Л.Писаржевського (ІФХ) АН УРСР, де паралельно з фундаментальними дослідженнями наполегливо працював над створенням нових органокремнеземних матеріалів.
В 1973 р. Олексій Олексійович організовує в складі ІФХ АН УРСР і очолює перший на теренах СРСР відділ хімії поверхні, де набули розвитку систематичні дослідження хімічних процесів на поверхні високодисперсних неорганічних оксидів. Під керівництвом О.Чуйка розроблено ефективні методи комп’ютерного моделювання поверхні твердого тіла, квантово-хімічного аналізу будови адсорбційних комплексів і поверхневих сполук, вивчення термодинаміки елементарних актів міжфазних взаємодій. У 1986 р. в Києві створюється перший в Радянському Союзі Інститут хімії поверхні АН УРСР, директором якого стає О.Чуйко.
О.Чуйко — фундатор вітчизняної школи з хімії, фізики і технології поверхні високодисперсних оксидів, відомої далеко за межами України. Його учні працюють в багатьох наукових і освітянських центрах України та за її межами. Серед них 30 докторів та понад 100 кандидатів хімічних, фізико-математичних і технічних наук. Він автор понад 1000 наукових праць, у тому числі 7 монографій. Наукові праці О.Чуйка одержали широке визнання наукової громадськості як у нашій країні, так і за її межами.
О.Чуйко розробив та обґрунтував теоретичні засади сучасної хімії поверхні ультрадисперсних твердих тіл, які склали підґрунтя для синтезу нових типів функціональних матеріалів. Він заснував новий напрям у фармакології — створення нових високоефективних лікарських препаратів пролонгованої та синергетичної дії.
Багатогранній творчій діяльності ученого притаманна глибока інтуїція стосовно нових напрямів хімічної науки. Майже усі його наукові доробки завершувались промисловим виробництвом. Він був засновником та організатором декількох дослідно-експериментальних заводів, що підпорядковані НАН України. Велику увагу Олексій Олексійович приділяв підготовці та вихованню молодих наукових кадрів.
Олексій Олексійович Чуйко встиг багато зробити за своє життя, в долях багатьох людей залишив добрий та незабутній слід. Світлий образ Чуйка Олексія Олексійовича, видатного та талановитого вченого, людини глибокої ерудиції, гострого і живого розуму, невичерпної енергії та ініціативи, мудрості та душевної щедрості назавжди залишиться у серцях його учнів, співробітників та колег.
Колектив Інституту хімії поверхні НАН України