29 березня 2018 р. введено в обіг монету 5 гривень - 100 років утворення Товариства Червоного Хреста України (ТЧХУ). Товариство виникло у квітні 1918 р. з ініціативи Маріїнської громади сестер милосердя Червоного Хреста, яка надавала благодійну медичну допомогу жителям Києва з 1878 р.
У відповідь на збройний конфлікт на Сході України, ТЧХУ спільно з державними службами, іншими вітчизняними та закордонними громадськими гуманітарними організаціями бере участь у вирішенні найскладніших гуманітарних проблем. Одна з них - допомога внутрішньо переміщеним особам (ВПО) з Криму, Донецької та Луганської областей, які мусять на новому місці починати життя спочатку.
"Насамперед треба було уникнути хаосу, спрямувавши стихійні потоки переселенців у певні русла, - розповідає президент ТЧХУ Іван Ігнатійович Усиченко. - Із цією метою на вокзалах та інших транспортних вузлах у співпраці з держслужбами ТЧХУ було організовано транзитні пункти, де люди могли отримати відповідні рекомендації, сприяння і визначитися з подальшим маршрутом. Відповідно до свого мандату, Товариство зайнялося організацією матеріальної допомоги ВПО, госпіталям і лікарням, а також громадянам, які проживають у східних регіонах. Допомагали продуктами, одягом, взуттям, ліками, мийними засобами, ковдрами, постільною білизною тощо".
Свого часу в обласних організаціях ТЧХУ було створено службу катастроф для захисту населення від стихійних лих і техногенних аварій. Кожна з них зберігає недоторканний запас того, що може знадобитися в надзвичайній ситуації. Ці запаси виявилися важливою підмогою, але тільки спочатку. В умовах воєнного конфлікту їх було явно недостатньо. Тим більше що, вслід за окупацією Криму, Росія розв'язала війну в Донбасі, і кількість ВПО різко побільшало. Але в тому й сила Міжнародного руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця: національні товариства не залишаються наодинці з лихом. У квітні 2014-го в Україні було відкрито представництво Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ), а перед тим, у березні, відбулася телефонна конференція з національними товариствами ЧХ у Європі, Канаді, США та Японії, під час якої українська сторона поінформувала закордонних колег про свої потреби в ситуації, що склалася. Свою участь із власної ініціативи запропонували також інші національні товариства - Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, країн Балтії, Білорусі та ін. Уже скоро в Україну ринув потужний потік благодійної допомоги.
"Спочатку діяли як завжди, - продовжує Іван Усиченко. - Отримавши від закордонних колег фінансову допомогу, працівники ТЧХ спільно з їхніми представниками укладали договори з підприємствами та торговельними організаціями на придбання необхідних товарів, наймали транспорт, привозили замовлене, фасували його й передавали нужденним. Величезний обсяг роботи, що потребує багато часу, при його хронічному дефіциті, та невиправданих витрат коштів".
Щоб прискорити отримання гуманітарної допомоги тими, хто її потребує, зробити її максимально ефективною, Товариство вирішило дати людям можливість самостійно формувати пакет допомоги відповідно до своїх потреб. Припустимо, людині доправили набір продуктів, але вона страждає на хронічне захворювання і не всі з них може споживати. Інша річ, якщо видавати людям на руки ваучери на певну суму, щоб вони могли самостійно оплатити вибрані продукти (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів) у магазинах, із якими Товариство, за погодженням зі своїми донорами, укладає договір. Те саме - з медикаментами, засобами особистої гігієни тощо.
Завдяки фінансовій і матеріальній підтримці міжнародних партнерських організацій, Національний комітет і підвідомчі організації Товариства виконують понад 20 програм із надання допомоги потерпілим від збройного конфлікту на Сході країни, ВПО і найбільш нужденним категоріям місцевого населення в усіх регіонах України. В усіх обласних центрах та багатьох інших містах створено загони швидкого реагування ТЧХУ, на постійній основі вони залучаються до надання допомоги ВПО і потерпілим від надзвичайних ситуацій. Крім того, загони по всій Україні здійснюють патрулювання під час масових заходів, проводять тренінги з навчання навичок надання першої допомоги, мінної безпеки й т.п. Роль волонтерів у цьому дуже важлива.
"Якось в одному з санаторіїв Куяльника в Одеській області, куди ми прибули, щоб розмістити ще одну групу переселенців, нам стали висловлювати претензії з приводу несправедливого, як декому здавалося, розподілу гуманітарної допомоги, - каже Іван Усиченко. - Людині, яка користувалася загальною повагою та довірою, я запропонував створити групу з 5-6 чоловік, яка надаватиме необхідну інформацію, рекомендації та братиме безпосередню участь у розподілі гуманітарної допомоги. Після цього ми рекомендували керівництву наших обласних організацій широко залучати до одержання та розподілу гуманітарної допомоги переселенців. На сьогодні гуманітарна допомога надана більш як мільйону ВПО на загальну суму понад 510 млн грн".
Будь-яка кризова ситуація здатна викликати в людини стрес, що призводить до негативних соціальних і психологічних наслідків. Але кожен із нас має внутрішній ресурс, розкрити який допомагає психосоціальна підтримка. З 2014 р. ТЧХУ здійснює програму "Психосоціальна підтримка вразливих верств населення в Україні" у Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Івано-Франківській, Кіровоградській, Київській, Львівській, Одеській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях та в м. Києві. Службу соціально-психологічної допомоги створено за сприяння Данського Червоного Хреста.
Результати роботи центрів із надання психосоціальної допомоги свідчать, що їхні підопічні стали більш відкритими для спілкування. Чимало учасників проекту після проходження курсу реабілітації повертаються у свої групи підтримки вже як ведучі груп, допомагаючи своїм товаришам привести в норму їхній емоційний стан.
Торік у Туреччині проходила Генасамблея Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, на якій українська делегація ознайомила інших учасників із проблемами в Україні, пов'язаними з воєнним конфліктом.