…Быть женщиной —
великий шаг,
Сводить с ума — геройство!
Борис Пастернак
Давні германці вірили, що в жінках є щось священне, і тому радилися з ними як з оракулами... Часто благоговіння чоловіків заходило далі, і вони поклонялися жінкам як справжнім живим богиням. Уявіть собі стародавнього германця, кудлатого й лютого, одягненого в звірину шкуру, із обличчям, розмальованим по-бойовому... Отож, цей дикий суб’єкт не виділяв собі один день на рік для розчулено-солодких панегіриків «слабкій половині людства», а чесно поклонявся жінці весь рік...
Нам, сучасним жінкам, здається, що це свято було завжди. Аж ні — наші прабабусі були позбавлені необхідності червоніти від задоволення, вислуховуючи належні компліменти та приймаючи в дарунок гілочки хирлявої мімози. Спасибі Кларі Цеткін і Леоніду Іллічу! Рішення про щорічне святкування Міжнародного жіночого дня було ухвалене в 1910 р. на II Міжнародній конференції соціалісток у Копенгагені, за пропозицією Клари Цеткін. Уперше свято проведено в 1911 р. в Америці й у деяких європейських країнах, а в 1913 р. — у Росії. У 1966 р., за розпорядженням Л.Брежнєва, день 8 березня став неробочим днем у СРСР — і досі таким залишається.
Чи праві ми, гордо називаючи цей день «міжнародним»? Зважте самі. Цей день оголошено національним вихідним у республіках колишнього СРСР, а також у: Анголі, Буркіна-Фасо, Гвінеї-Бісау, Камбоджі, Китаї, Конго (там свято не «міжнародних», а конголезьких жінок), Лаосі, Македонії, Монголії, Непалі, Північній Кореї, Уганді. У Сирії 8 березня відзначають День Революції, а в Ліберії — й узагалі День пам’яті полеглих. Задля справедливості слід додати: Організація Об’єднаних Націй оголосила 8 березня Міжнародним жіночим днем.
Як же поздоровляють любих дружин, матерів, сестер, доньок там, де 8 березня — лише восьмий день першого весняного місяця, який нічим не відрізняється від дня сьомого чи дев’ятого?
У Японії 3 березня відзначаються незвичні свята — День дівчаток. До речі, у Країні вранішнього сонця це не єдиний день, присвячений дівчаткам! Щороку 15 листопада проводиться ще одне свято дівчаток, правда, не всіх, а лише тих, кому три та сім років. Цього дня дівчаток наряджають, як ляльок, у яскраві кімоно, рум’янять їм щоки, роблять стародавні зачіски й ведуть до синтоїстського храму, аби помолитися про дарування дітям міцного здоров’я і добробуту. Пов’язане це свято з тим, що в самурайських родинах дівчаткам із трирічного віку дозволялося відрощувати довге волосся, а з семи років — носити кімоно з поясом замість шнурка.
Аналогом нашого 8 березня в більшості країн світу можна вважати День матері, який відзначають у різний час. У Австралії, Бельгії, Данії, Італії, Туреччині, Фінляндії, США, Японії День матері святкують у другу неділю травня. У Великобританії — у четверту неділю Великого посту. В Індії на початку жовтня проходить десятиденне свято Дурга Пуджа — на честь десятирукої богині-матері Дурги. В Іспанії та Португалії 8 грудня — свято на честь Матері Божої і всіх матерів. У Франції і Швеції мам поздоровляють в останню неділю травня. Незадовго до цього дня шведський Червоний Хрест розпочинає продаж симпатичних пластикових квіточок. Виручені гроші йдуть на те, аби надати невелику оплачувану відпустку багатодітним матерям. Але найоригінальніше День матері відзначають, мабуть, у Сербії (о загадкова слов’янська душа!). Цього дня (за два тижні до Різдва) діти рано вранці підкрадаються до сплячої матусі та... зв’язують її. Прокинувшись, полонянка вдає надзвичайне здивування, виявивши себе із зв’язаними руками й ногами. Їй доводиться «відкуповуватися» від дітей подарунками, із вечора захованими під подушку.
У Франції в першу неділю березня щорічно відзначається Свято бабусь. Цього дня всім бабусям і взагалі жінкам старше 55 років демонструють незвичайну пошану й повагу. Приміром, їх... пускають у паризький Діснейленд за пільговою ціною!
Клара Цеткін і резолюція ООН; Міжнародний жіночий день і свято дівчаток, одягнених лялечками; день мам, прив’язаних добрими діточками до ліжка, і щастя бабусь, котрі прорвалися в Діснейленд, — усе це чудово, але, признаюся, мені значно симпатичніший давній германець. Він не збирав конференцій, не складав резолюції, не розробляв систем святкових знижок. У нього вистачило мудрості і проникливості побачити Велику Таємницю Жінки — і назавжди присягнути на вірність їй. Хочеться, аби в кожному з чоловіків жив стародавній германець, котрий шанував би жінок завжди, щодня і щогодини, а не лише 8 березня, виконуючи резолюції ООН.
Але усе це— мрії, мрії... А взагалі, незалежно від поведінки чоловіків, 8 березня — чудовий привід здійснити певний «акт любові до самої себе». Неважливо, що стане його результатом — нова губна помада чи подорож до столиці Франції. Головне — пригадати, відчути, що життя, хоч би яке воно було, усе-таки — щастя. Бути жінкою — велике щастя. І в житті цієї щасливої жінки — вашому житті! — знову настала весна.