Звинувачувати телебачення в усіх гріхах цивілізації стало вже звичною річчю. Значно рідше згадують про те, що хороші телепередачі можуть стати унікальним джерелом інформації, допомогти дітям навчитися читати, рахувати, знайти своє місце в суспільстві, розібратися у своїх почуттях, навчитися цінувати й шанувати світ, у якому вони живуть.
Однак те, що в усіх куточках планети з кожним днем діти проводять перед телевізором все більше часу, серйозно турбує психологів, педагогів, батьків. Особливо гостро ця проблема стоїть в Америці. У середньому підліток у США дивиться телевізор протягом чотирьох годин на день, і за рік він переглядає десятки тисяч рекламних роликів, які дедалі частіше нав’язують продукти харчування з високим умістом жирів, цукру, солі, тисячі сцен насильства й незліченну кількість сцен уживання алкоголю й найвигадливіших форм сексуальної активності.
До того моменту, як американські діти закінчують коледж, вони просиджують перед «ящиком» приблизно вдвічі довше, ніж за партами. У понад 60% дітей віком від восьми до 16 років телевізори знаходяться в спальнях. В американських сім’ях, незалежно від рівня доходу, зазвичай більше одного телевізора, а у половини жителів Америки їх три і більше. Крім вітальні, телевізор намагаються поставити в кожній спальні, на кухні, у підвалі й навіть ванній та гаражі. У результаті батьки практично не мають можливості контролювати що, коли й як дивляться їхні нащадки.
Діти, приклеєні до ящика, менш рухливі, ніж ті, що проводять перед телевізором менше часу, і бачать більше реклами шкідливої їжі та напоїв. Не дивно, що дітей із надлишковою вагою стає дедалі більше.
Крім того, перегляд більшості телепередач — розумово пасивне заняття. Коли час перегляду перевищує норму, стверджують експерти, це забирає в дитини час, який можна було використати на виховання в собі креативності, впевненості у власних силах, навчання та соціальну взаємодію. Дослідження показали, що в дітей, котрі дивляться телевізор протягом десяти й більше годин на тиждень, швидкість читання й виконання завдань виявляється нижчою, ніж у їхніх однолітків, котрі проводять перед телевізором менше двох годин. Результати дослідження, в якому взяли участь 2500 дітей, опубліковані в квітневому номері журналу Pediatrics, показали: що більше малюки від одного до трьох років дивляться телевізор, то вищий у них ризик виникнення проблем із увагою у сім років. Із кожною годиною, витраченою на «ящик», ризик розвитку синдрому гіперактивності та порушення уваги збільшується приблизно на 10%. Таким дітям дуже важко зосередитися, у них виникають проблеми з організованістю, виявляється імпульсивна поведінка.
Спеціальні дослідження показали, що в дітей, котрі дивляться телевізор більше двох годин на день, змінюються мозкові функції: підвищується агресивність, знижується увага, здатність терпляче щось переносити, гальмується розвиток мовної області в лівій півкулі. Психолог-педагог Джейн Гелі стверджує: «Більшість батьків дітей, у яких спостерігалося порушення концентрації уваги, виявили, що ситуація значно поліпшується після того, як вони обмежили час перегляду телепередач».
Ще серйознішу проблему являє собою «екранне» насильство, котре підвищує агресивність у поведінці телеманів. В одному з досліджень, опублікованих у журналі Pediatrics, приблизно три чверті з 677 опитаних батьків сказали, що їхні діти спостерігають сцени насильства по телевізору як мінімум один раз на тиждень. А недавня трагічна подія й зовсім змусила вилучити з продажу у Великобританії всі відеоігри, засновані на насильстві. Саме через одну з таких ігор помер 14-річний Стефан Пакірах. Його забив молотком приятель, котрий, як стверджують батьки загиблого, захоплювався відеогрою Manhunt. Суть гри — знищити віртуальних ворогів якомога жорстокішим способом.
Іншими проблемами, пов’язаними з надмірним переглядом телевізора, є поганий сон і велика ймовірність, що дитина почне курити. Дослідження, що проводив два роки тому Центр здоров’я дітей у Сан-Дієго, показали, що діти від 10 до 15 років, які сидять перед телевізором більше п’яти годин на добу, в шість разів більше схильні до куріння, ніж ті, котрі дивляться його менше двох годин.
Уникнути більшості цих проблем можна, обмеживши час перегляду телепередач і ретельно добираючи їх. Американські психологи та педагоги розробили для цього низку простих рекомендацій. Вирішіть, скільки годин (одну чи дві) і коли ваша дитина може дивитися телевізор кожного дня. Тільки не кажіть: «Тобі не можна дивитися телевізор», ліпше запропонуйте: «Давай вимкнемо телевізор, щоб ти міг (могла) почитати книжку, покататися на велосипеді, пограти зі своїм другом». Раз установивши обмеження, дотримуйтеся його. Не використовуйте телевізор як заохочення чи покарання. Це тільки посилить його цінність в уявленні дитини. Не дозволяйте їй дивитися телевізор коли вона їсть або робить уроки. Якщо улюблена програма збігається з цими заняттями, запишіть її на касету, щоб переглянути в зручний час. Уникайте використовувати телевізор в ролі няньки. Якщо вам треба чимось зайняти дитину, поки ви готуєте вечерю, постарайтеся, щоб саме на цей час припав виділений вами час перегляду. А взагалі намагайтеся втягувати вашу дитину у свої справи настільки, наскільки це можливо, скажімо, запропонуйте допомогти вам із прибиранням. За допомогою телеанонсу заздалегідь плануйте, що саме хотілося б подивитися, а коли передача закінчиться, простежте, щоб телевізор вимкнули. Або використовуйте відеокасети для дітей із магазину. Під час перегляду бажана ваша присутність, щоб обговорювати те, що ви дивитесь. Переконайтеся, що дитина знає, що телегерої несправжні. Стежте за тим, щоб у мультфільмах, передачах чи фільмах не було насильства або жорстокості. Якщо дитина дивиться рекламу, поясніть їй, що вона змушує людей хотіти те, що їм найчастіше навіть не потрібне. Подайте хороший приклад, обмежуючи свій час перегляду. Оголосіть один день на тиждень «вільним від телевізора».