Різнобарвні грайливі рибки в басейні, розташованому посеред величезного холу нашого нового тимчасового «будинку» — готелю Intercontinental Abu Soma Resort. Ми з подружкою стрибаємо від щастя на балконі нашого номера, з якого відкривається чудовий морський краєвид. Увечері — ковток «д’ютіфришного» джину і сон без задніх ніг вже о десятій вечора. От, мабуть, і все, що зберегла пам’ять про перший день перебування в Єгипті. А як могло бути інакше, зважаючи на попередню фактично безсонну ніч, майже чотиригодинний переліт, 40-хвилинний трансфер з аеропорту Хургади в готель і різку зміну клімату на додачу?.. Але заради того, що чекало попереду, можна було пережити й не такі «поневіряння».
Перша наша екскурсія називалася «мега сафарі» і була розрахована на цілий день. Чесно кажучи, що там робити стільки часу, уявлялося слабо. Але завжди приємно, коли дійсність перевершує всі твої, навіть найсміливіші, сподівання. Так вийшло й цього разу.
Пустеля. Незабаром захід сонця... |
Після завершення сафарі для всіх його численних учасників влаштовується невеличкий концерт. Я завжди скептично ставилася до таких культурних заходів: ну який може бути рівень ангажованих на них артистів? Цього ж разу була приємно здивована. Ну, зрозуміло, що традиційний єгипетський чоловічий танок зі спідницями завжди справляє враження. Але який цікавий номер представив переодягнений у жіноче вбрання кумедний карлик! А якого жаху нагнала на всіх присутня приборкувачка змій, наприкінці виступу «ковтнувши» голову однієї з кобр!.. Зрозуміло, що всі такі розваги далеко не аристократичного штибу. Але це, як сказала одна розумна дівчина, як зі снікерсом: коли він вам подобається, це зовсім не означає, що у вас поганий смак. Просто снікерс подобається всім.
У селищі бедуїнів |
Злегка втомлені, але помітно посвіжілі, трохи підзасмаглі і сповнені вражень, повертаємося «додому». (Ой, вийшло просто як у шкільному творі на тему «Як я провів літо».) Наступного дня наша група їде в Роял Зафарана, де проходить перший етап відкритого чемпіонату України з кайтбордингу (це такий новий водний вид спорту, коли спортсмен, стоячи на дошці, управляє парашутом, демонструючи при цьому чудеса спритності та вправності) Tez Tour Kite Cup 2008.
Будні Хургади |
Виявилося, просто лежати й нічого не робити — в дідька приємно. (Тим більше, коли за кілька останніх років устиг це почуття геть забути.) Виявилося, взагалі ні про що не думати — неймовірно корисно. А можливо це тільки при відповідному антуражі: ніжачись у променях ласкавого сонця і слухаючи тихий шум прибою. Принаймні моє байдикування і нічогонедумання вже на другий день дало приголомшливий результат: однієї чудової миті зловила себе на тому, що лежу й незрозуміло чому всміхаюся. А на душі так спокійно, так добре!.. Тепер і я знаю, що мав на увазі мудрий Мілорад Павич, котрий зауважив: «У світі є безліч чудових речей, на які нам бракує часу. І немає спокою, щоб скористатися ними».
За організацію прес-туру автор дякує туроператору TEZ TOUR в Україні.