Як стверджують психологи, рух став чи не єдиною панацеєю для людини в задоволенні її потреб в емоціях, гострих відчуттях, котрих так бракує у повсякденному житті. Одна з найпривабливіших форм руху, корисного з будь-якого погляду, — мандрівка старовинними замками. У центрі уваги подорожувальників — не лише самі замкові споруди та їхні залишки, а й чудові природні ландшафти, теж здатні неабияк впливати на наші естетичні почуття. Адже давні будівничі й господарі зводили фортифікаційні укріплення на справді вражаючих місцинах — крутих берегах річок, схилах гір, мальовничих галявинах тощо.
Чимало гостей Львова навіть не підозрюють, що за якихось 60—70 кілометрів від обласного центру їх очікують справжні замкові дива. Знахідкою для поціновувачів мілітарної архітектури стала східна частина області. З легкої руки директора Львівської картинної галереї, президента національного комітету Міжнародної ради музеїв Героя України Бориса Возницького, вони отримали назву «Золота підкова» Львівщини. Серед них: Олеський, Золочівський замкові комплекси та Підгорецький палацовий ансамбль із його оборонними мурами.
Олеський замок — пам’ятка архітектури XV ст. Розташований на великій горі, він здалеку чарує і вабить туристів. Сьогодні Олеський замок — один із найцікавіших оборонних об’єктів області, який щороку відвідують десятки тисяч людей.
Свого розквіту замок досяг за часів правління польського короля Вацлава Живуського. Про його перебування тут нагадують численні експонати. А розповіді про його кохання до Марисеньки (королеви Марії Казимири де Аркуйон) стали вже притчею во язицех. Без згадки про цих персонажів не обходиться жодна туристична екскурсія. Саме на території замку та його околиць було знято десятки кінофільмів, зокрема популярні «Три мушкетери», «Козаки йдуть», «Пастух Янко» та інші.
Безліч таємниць зберігає розташований неподалік Олеського замку колишній монастир капуцинів, зведений у XVIII ст. Тепер у його приміщеннях можна побачити десятки тисяч різноманітних картин, скульптур, пам’ятних речей. Щоб лише обійти це унікальне сховище старожитностей, потрібно кілька годин, адже довжина його коридорів сягає 15 км.
Якби не гора, з Олеського замку було б видно ще один визначний туристичний об’єкт Львівщини — унікальний Підгорецький палацово-садовий ансамбль. Його було зведено для гетьмана Станіслава Конецпольського у 1635—1640 роках. Розташована на високому пагорбі будівля справляє дивовижне враження. Якби не високі фортифікаційні бастіони, комплекс нічим не нагадував би оборонної споруди. Недарма ж він мав назву Palaco in fortece. Будував його венеційський архітектор Андре дель Аква, а за помічника був французький архітектор Боплан — автор, зокрема, замку у м. Броди. Нічого подібного на той час у Європі не було, за рівнем багатства палац посідав друге місце після краківського Вавеля.
Підгорецький палац вражав своєю красою, у різний час його відвідували Микола ІІ, Франц Йосип, Петро І та інші правителі. Зачарований саме Підгорецьким замком, Петро І розпочав будівництво Петропавлівської фортеці, палаців у Петербурзі. Звідси він вивіз кілька скульптур, які нині можна побачити перед Літнім палацом у Пітері.
Нині в Підгірцях тривають відновлювальні та дослідницькі роботи, утім, їх потребує не лише палац, а й розташований біля нього один із перших у Європі ренесансний парк, котрий звели за участі найкращих італійських майстрів.
Наступний об’єкт — Золочівський замковий комплекс. Після Підгорецького дива він справляє значно слабкіше враження. У його основі — земляні вали, укріплені кам’яними плитами (характерний на той час тип місцевих оборонних споруд). Їхньою перевагою було дешеве будівництво, зручність ремонту, що було особливо важливо під час військових дій.
На перший погляд, будівля мало нагадує фортифікаційні укріплення. Одним із цікавих туристичних об’єктів став розташований тут єдиний в Україні музей східних культур, відкритий 2004 року в Китайському палаці замку. Багато витворів східного мистецтва, які зберігаються тут, подаровані китайськими та японськими дипломатичними місіями.
...Щороку замкові комплекси Львівщини відвідує понад 50 тисяч туристів. Їх могло б бути значно більше, якби для прийому гостей були створені бодай мінімальні побутові умови. Об’єктам «Золотої підкови» гостро бракує закладів харчування, дешевих готелів, автомобільних стоянок, і, певна річ, значно кращими мають бути дороги. Та й довідкової літератури кіт наплакав.
На думку фахівців, зарадити ситуації може впровадження в туристичній сфері ефективних інноваційних проектів. Аби зацікавити інвесторів, пропонується використати механізм часткового роздержавлення замкових комплексів. Ідея не нова, проте за нинішнього правового нігілізму може лише нашкодити справі. Де гарантія, що після приватизації туристичному люду буде дозволено милуватися не лише замковими обрисами?..
За допомогу в підготовці матеріалу автор висловлює подяку директорові фірми «КИЙАВІАТРЕСТ» Наталії Гладіловій.