У чорноморському санаторії, де ми відпочивали минулого літа, їдальня була не просто місцем трапези, а справжньою оазою духовного спілкування. До столу приходили в красивому вбранні, тут обмінювалися враженнями, будували плани на вечір, робили одне одному компліменти, веселилися, відзначали дні народження... Єдиним дисонансом у теплій атмосфері був похмурий і заклопотаний чоловік за сусіднім столиком.
Нашвидку проковтнувши першу страву, він незмінно діставав мобільний телефон і починав дзвонити на роботу. Через кілька днів усі навколишні вже знали і що він директор великої транспортної компанії, і що його секретарку звуть Світланою. Сніданок починався з докладних указівок начальника про те, що повинен робити кожен службовець протягом дня. «Світлано, передай Нікіфорову, щоб він відправив пшеницю в Саратов. Ще не забудь нагадати Стеценку, щоб відвантажив труби в Дніпропетровськ, — напучував він секретарку. — Що значить, труби не поміщаються у вантажівці? Ріжте труби! Пиляйте на кілька частин. Зараз я тобі продиктую, як їх краще розрізати...». Розімлілі курортники морщилися від начальницького тону й мимоволі згадували власні виробничі проблеми, від яких так хотілося відпочити. Увесь тиждень, поки сусіда не виїхав, ми змушені були знайомитися з усіма тонкощами вантаження труб. І не тільки в їдальні. Директор не розлучався з мобільником ні на пляжі, ні в парку. Навіть у кабінеті поліклініки, лежачи на кушетці, під руками масажиста, він примудрявся віддавати накази підлеглим.
Від’їжджаючи, сусіда поскаржився: «Відпочинок не пішов мені на користь! Почуваюся так само втомленим, як і раніше, нежить не минувся та й сплю погано... А либонь простирчав на морі цілий тиждень! Може, для мене тутешній клімат шкідливий?» На думку фахівців, клімат тут зовсім ні до чого. Однією з причин невдалого відпочинку став... мобільний телефон. Йдеться зовсім не про електромагнітне випромінювання, це окрема тема. На думку фахівців, «балакуча трубка» в невмілих руках може стати джерелом інших проблем.
— Якщо хочете повноцінно відпочити — залишіть удома мобільний телефон. Або хоча б вмикайте його мінімально. Оскільки на відпочинку він може заподіяти більше шкоди, ніж принести користь, — вважає терапевт одного з Кримських санаторіїв Дмитро Щербаков. — Більшість відпочиваючих мають не дуже довгі відпустки, та й матеріальні можливості в багатьох обмежені, тож замість традиційних 24 днів зазвичай проводять на морі лише два тижні. У настільки стислий термін пройти повноцінний курс лікування неможливо. Тим важливіше відпочити емоційно, переключитися на нові, приємніші враження, забути проблеми. Проте часто випадає бачити, як люди буквально не відривають від вуха телефон і постійно цікавляться, що нового на роботі. Навіть на курорті командують, тримають під контролем службовців, дають указівки. Про який же відпочинок може бути мова, якщо людина продовжує варитися в тому самому соку й постійно переживає виробничий стрес? Не дивно, що вони повертаються додому втомленими.
Невтомні «телефонні начальники» зазвичай виправдовуються тим, що, мовляв, без їхніх указівок усе розвалиться. Насправді це не так. На думку фахівців, незамінних людей немає. Є лише погана організація праці. Якщо начальник навіть під час короткої відпустки не може цілком покластися на підлеглих, це означає лише те, що треба скрупульозніше добирати кадри. Товариші по службі повинні мати достатню кваліфікацію та досвід роботи, аби підмінити будь-якого співробітника на час відпустки, відрядження чи іншої неочікуваної події. Найрозумніше, що може зробити керівник: дати всі вказівки колективу перед поїздкою, а потім забути про справи й відпочивати зі спокійною душею. Постійний контроль часто викликає в людей образу й роздратування: їм не довіряють, їх не вважають серйозними фахівцями! До того ж, віддаючи накази по телефону, за сотні кілометрів, не знаючи конкретної, сьогохвилинної ситуації на виробництві, можна нашкодити справі.
Узяти з собою на курорт мобільний телефон вважається сьогодні мало не ознакою хорошого тону. Деякі сім’ї навіть купують його спеціально до відпочинку, щоб постійно підтримувати зв’язок із своїми близькими. Особливо, коли їдуть відпочивати окремо.
36-річна Галина приїхала за профспілковою путівкою одна. Чоловіка не відпустили з роботи, до того ж дочка складає випускні іспити в школі. Тож пацієнтка вважає своїм обов’язком опікуватися близькими й телефонувати їм по кілька разів на день. «Васю, де ти був увесь вечір? Чому не брав слухавку? — суворо допитуєтьтся вона в чоловіка. Потім переключається на доньку. — А в тебе, Наташо, як справи? Усі білети вивчила? Старайся, мила, у тебе ж незабаром іспит!» І так — цілий день. Ясна річ, вона переживає за близьких. Та чи потрібна така дріб’язкова опіка?
— Галина приїхала з цілим букетом недолікованих хвороб: і нежить, і підвищений тиск, і зайва вага. Їй треба пройти курс терапевтичних процедур, зайнятися гімнастикою, поплавати. Але поки що всі заходи не дають ефекту, — ремствує Дмитро Щербаков. — Галина переживає за близьких, що залишилися вдома. Недавно дочка склала іспит гірше, ніж слід, і мати ридала весь вечір, звинувачувала себе в тому, що поїхала в такий відповідальний момент. Щодня вона докладно інструктує доньку й чоловіка, як поводитися, що їсти, у що вдягатися. Але кому від цього легше? По-перше, пацієнтка не відпочиває сама. По-друге, не дає близьким спокійно жити, змушуючи звітувати про кожен крок і набридаючи порадами. Така поведінка лише дратує. Чоловік відчуває, що йому не довіряють. Дочці неприємний постійний контроль. Що можна порадити в цій ситуації? Перед поїздкою на курорт Галині слід було б добре зважити всі наслідки цього кроку. Якщо іспити доньки такі важливі для родини, розумніше було б відкласти поїздку. Та коли все-таки вирішила їхати — слід надати близьким можливість розв’язувати проблеми самотужки. І не докоряти собі за те, що так невчасно вибралася на відпочинок. А головне — якнайменше вмикати мобільник. Часто випадає спостерігати комічні ситуації. Приміром, молода жінка, котра відпочивала в нас два тижні, повідомила, що чоловік відпустив її одну, але з умовою: ніколи й ніде не вимикати мобільний телефон. Уявіть собі, він телефонував їй навіть серед ночі! Дійшло до того, що жінка приймала перлисті ванні або душ Шарко, а поруч обов’язково лежав мобільник. Бідолашна мусила відповідати на всі дзвоники — інакше був би скандал. Нібито й комічно, але жінка так і не відпочила як слід. Вона постійно була прив’язана до телефона. Думаю, якщо вже наважилися відпустити свою «половинку» саму на курорт, то слід людині довіряти. До того ж, охочий вскочити у гречку завжди знайде для цього можливість.
Чи потрібні взагалі на відпочинку мобільні телефони? На думку фахівців, цілком можна обмежитися звичайним зв’язком. Обов’язковими вважаються два дзвінки близьким. Перший — відразу після приїзду на курорт: треба повідомити їх про те, що благополучно дісталися, влаштувалися, залишити свої координати. Другий — перед самим від’їздом, треба повідомити номер поїзда, дату й час прибуття. Ну, а під час відпочинку, нехай навіть і тривалого, телефонувати можна на власний розсуд, як буде зручно. Для екстрених випадків необхідно повідомити домашнім телефон і поштову адресу будинку відпочинку, санаторію чи квартири, де ви зупинилися.
Якщо ви все-таки вирішили взяти мобільний телефон, використовуйте його лише для термінового зв’язку й тільки для справді важливих дзвінків. Запам’ятайте: під час відпочинку слід захищати себе від зайвої, непотрібної інформації. Близькі теж повинні розуміти, що не можна смикати людину без крайньої потреби через дрібниці, інформуючи її про несуттєві домашні негаразди та сварки. Адже неприємні новини на відстані діють навіть сильніше, ніж коли ти поруч. У таких випадках людина нервується через те, що не може допомогти, підтримати, захистити. Тож не перевантажуйте свого курортника проблемами, намагайтеся дати собі раду самостійно. І неодмінно наголошуйте, що чекаєте його. Тоді людина повернеться додому радісна, свіжа, добре відпочине. І буде щиро вдячна близьким за довіру й турботу.