UA / RU
Підтримати ZN.ua

Яка нагорода для матері найвища?

Нещодавно у Крутобалківській сільській раді Новосанжарського району вітали односельчанок з нагоди присвоєння їм указом президента України почесного звання «Мати-героїня»...

Автор: Людмила Кучеренко

Нещодавно у Крутобалківській сільській раді Новосанжарського району вітали односельчанок з нагоди присвоєння їм указом президента України почесного звання «Мати-героїня». 73-річна Марія Федорівна Шамота і 79-річна Луїза Семенівна Басараб народили та виростили по п’ятеро дітей. За висунення їхніх кандидатур на присвоєння почесної відзнаки одностайно проголосували сільські депутати.

У 34 роки, коли трагічно загинув її чоловік, Луїза Басараб залишилася сама з п’ятьма діточками на руках і 85-річною матір’ю-інвалідом на двох ціпках. Найстаршій доньці на той час було тринадцять, а найменшій ледь виповнився рік. Працювала у міс­цевому колгоспі на різних, тобто фізично найважчих роботах. І матеріально, і морально було дуже тяжко, адже ні кол­госп, ні сільрада не допомагали бодай теплим словом. «Один-єдиний раз, наприкінці 60-х років, — пригадує Луїза, — мені вибила 30 рублів матеріальної допомоги наш зоотехнік, голова батьківського комітету Зіна Личкова».

Дуже важко було багатодітній матері, коли всі сини й доньки стали школярами. Зубожіння було таке, що голова сільради про­понував частину дітей віддати в інтернат. Але Луїза Семенівна відмовилася від порад доброзичливця: сидітимемо на хлібі й воді, але дітей не віддам. Після виходу на пенсію вона ще 15 років працювала, щоб поставити на ноги дітей. Нині всі вони мають свої сім’ї, подарували їй онуків та правнуків і вдячні неньці за її материнський подвиг.

Така ж нелегка доля судилася й Марії Федорівні Шамоті. У неї на руках залишилися шес­-
ти-, чотири- та дворічна доньки, коли помер чоловік. Повернулася в рідне село. Працювала на фермі. У ті часи взимку дитсадок не працював, то дітки сиділи вдома взаперті. У другому шлюбі Марія народила двох синів. Загалом, у неї понад півстоліття років трудового стажу, трудилася в колгоспі до 65-річного віку, має чимало відзнак за сумлінну працю.

Коли віншували Ма­рію Шамоту й Луїзу Ба­сараб, у сесійній залі Крутобалківської сільради сиділа й місцева жителька Любов Рябен­ко, яка була удостоєна звання «Мати-героїня» торік. Але почувалася ні в тих ні в сих, бо її у сільраді з нагородою не вітали.

Це, мабуть, єдиний в Україні випадок, коли односельці, дізнавшись про відзначення землячки, написали колективного листа у Комісію з державних нагород з вимогою скасувати указ президента України про її нагородження. І річ не тільки в тому, що мати п’ятьох дітей Любов Рябенко на багато років молодша за нині нагороджених, працювала в сільському дитсадку, дітей їй допомагала няньчити її мати і сім’я не бідувала, бо чоловік працював на «хлібних» посадах у колгоспі. Жителі села були обурені тим, що висока відзнака дісталася людині, котра не користується авторитетом у селі і не є прикладом для наслідування.

Судіть самі. Крутобалківська сільська рада не ініціювала представлення пенсіонерки Л.Рябенко до державної нагороди. Лист із таким проханням до редакції обласної газети «Зоря Полтавщини» написала сама Любов Рябенко, а підписала її донька Таміла (про це вона розповіла в суді). Потім із Полтавської облдержадміністрації він був пересланий у сільраду, і та була змушена розглядати це питання.

Тільки один член сільвиконкому підтримав рішення про висунення Л.Рябенко на присвоєння звання «Мати-героїня», а четверо інших присутніх (в т.ч. й донька Любові Рябенко — Роза) утрималися.

Попросивши ознайомитися з протоколом цього засідання сільвиконкому, подружжя Рябенків викрало оригінал документа в секретаря сільвиконкому й не повернуло.

До речі, під час одного з численних скандалів, улаштованих у сільській раді подружжям Рябенків, Володимир Рябенко кричав, що купить дружині почесне звання, якщо по-доброму не дадуть. А у перерві сесії, на якій розглядалося питання про нагородження Л.Рябенко, її чоловік погрожував «розібратися» з тими депутатами, котрі не підтримають кандидатуру його дружини, але всіх залякати не вдалося й одностайності не вийшло.

Як з’ясувалося нещодавно з позову Л.Рябенко до крутобалківського сільського голови Ліни Остапченко, інший нагородний лист, всупереч вимогам законодавства, їй заповнили у Новосанжарській райдержадміністрації, а характеристики видала... колишній крутобалківський сільський голова, які засвідчила печаткою секретар сусідньої... Драбинів­ської сільської ради. Прецеденту такого оформлення документів в Україні ще точно не було.

Односельці Л.Рябенко, які звернулися у секретаріат президента з протестом, вважають, що таким чином девальвується сам інститут державних нагород.

Хоча чого дивуватися. Адже з рук президента Віктора Ющенка не відомо за які заслуги отримали ордени на груди і кучмівський генпрокурор Потебенько, і регіонал-нардеп Колесников. І чимало полтавських «достойників», логіку нагородження яких при здоровому глузді второпати важко…