Скрупульозні економісти не полінувалися порівняти ціну наборів памперсів у різних країнах (від 5 до 10 доларів за пачку), послуги погодинної няньки (від 2 до 10 доларів на годину), виховательки (від 200 до 1000 доларів на місяць) і навіть комплексні обіди з традиційним набором бургерів і сендвичів (від 3,5 до 8,5 доларів). Проте шок викликала сума, необхідна для купівлі їжі немовляті — щодня дитина споживає поживних сумішей майже на 5 доларів, а за рік — на дві тисячі. Хоча вже з перших днів життя маляти в розвинених країнах у його батьків голова болить в основному не за їжу, а за його освіту. Рік навчання в американському коледжі обходиться в середньому 25 тисяч доларів. Щоб мати змогу дати своїй дитині подібну освіту, завбачливі батьки починають відкладати з цією метою по 10 тисяч доларів на рік ще до іі народження.
Наступна за величиною графа витрат — оплата послуг денної няньки. У середньому на це витрачається 5,5 тисячі доларів на рік, хоча саме в Америці з кожним роком ця проблема набуває дедалі більшої гостроти. У Великій Британії та у Франції навіть представники найбільш забезпечених верств населення не гребують послугами державних дошкільних закладів, оскільки, завдяки щедрому фінансуванню їх з державного бюджету, рівень обслуговування там досить високий. Зате в Америці представники середнього класу будь-що намагаються винайти можливість, щоб улаштувати свою дитину в приватний заклад (це обходиться сім’ї у 800—1000 доларів на місяць), або запросити денну няньку. І хоча з чотирьох американських мам, які мають дітей дошкільного віку, три працюють, далеко не кожна може дозволити собі таку розкіш. Зокрема, дипломовані фахівці, які працюють терапевтами, адміністраторами мережі, реєстраторами і отримують по 30—40 тисяч доларів на рік, часто змушені звільнятися і самі доглядати малюків. В американських сім’ях, де є маленькі діти, саме оплата послуг няньки входить до першої трійки найбільших статей витрат поряд із їжею й оплатою житла.
Проте й американки, які мають фінансову можливість забезпечити своїй дитині догляд удень, не завжди її використовують. Більшу плинність кадрів, ніж серед няньок і виховательок, важко собі уявити. Контингент тих, хто пропонує подібні послуги, щорічно оновлюється, як мінімум, на третину, а то й на половину. І при цьому знайти справді кваліфікованих і сумлінних фахівців із кожним роком стає важче.
Це не означає, що проблема не вирішується в принципі. Десять років тому, коли з американської армії почали звільнятися жінки, які мають малих дітей, конгрес одразу розщедрився на мільярди доларів інвестицій для створення системи спеціалізованих дошкільних закладів. Утримання однієї дитини в такому закладі обходиться державі в 7 200 доларів на рік, тоді як інші американські мами, які працюють, взагалі позбавлені фінансової допомоги. Якщо тільки вони не належать до найбідніших представників американського населення, для котрих також існує система державного фінансування системи дошкільних закладів. Природно, зовсім іншого рівня.