Велика наука — бути чоловіком і батьком. Якщо з жінкою в контексті сімейного життя усе більш-менш зрозуміло: вона — хранителька вогнища, то роль чоловіка сьогодні залишається розпливчастою і невизначеною. Часом його місце в сім’ї обмежується формулою «приніс зарплату вчасно», а в іншому — чоловік «лежить біля телевізора на дивані, на дітей нуль уваги, у суботу грає з друзями в преферанс, у неділю ходить на футбол»...
Можливі різні варіанти, але приблизно така картина в більшості сімей. У кращому разі він раз на місяць наведе порядок у власному безладді, у гіршому — не зробить і цього. Доводиться просити прибити поличку, яка з періодичністю в кілька днів падає на голову, сходити з дітьми в цирк, погуляти із собакою...
Ми скаржимося, що чоловіки не допомагають нам, не займаються з дітьми, а часом і ображають, та як ми самі виховуємо своїх синів? Зазвичай вихованню дівчинки мама приділяє більше уваги: її вчать готувати, прати, вдягатися зі смаком, у дівчинки розвинений уроджений інстинкт материнства, а хлопчик?
Тиранство родом із пісочниці
Розмова, підслухана на дитячому майданчику:
— Мамо, а Катька мене б’є!
— Та стукни ти цю Катьку, щоб не лізла!
Цікаво, про що думала мама хлопчика, даючи таку пораду, і де гарантія, що через мамину науку, стукнувши Катьку, у дорослому житті він не вдарить дружину чи дитину?
Ми готуємо дитину до дорослого життя, хочемо, щоб вона була щасливою, але про яке щастя можна говорити, коли мама каже: «Ось ця видра подобається моєму хлопчику!» І як після цього підрослий «хлопчик» має назвати свою дружину?
Кожна мати мріє про ідеальну дружину для свого сина. Щоб і у вітальні королева й на кухні хазяйка. Є, на жаль, багато прикладів, коли свекруха розлучає все-таки свого сина, і чоловік спивається та залишається холостяком все життя, так і не знайшовши заміни своїй єдиній коханій. Є старий анекдот: син пропонує матері довідатися, яка з трьох дівчат його. Мати відповідає: «Та, що в середині». На запитання сина, як вона здогадалася, відповідає: «Вона вже тепер мене дратує!» Ми відпочатку не любимо обраницю свого сина тільки за те, що він її любить. Підсвідомо не хочемо ділити любов своїх синів, роблячи помилку за помилкою і, можливо, ламаючи життя своїй дитині.
Чоловіча розмова
Мабуть, варто згадати й те, яку роль у вихованні хлопчиків відіграє батько. Розмови з ним для маленького чоловіка — кращий психологічний тренінг. Приклад батька має бути показовим для дитини. Спостерігаючи та оцінюючи життя своїх батьків, хлопчик робить висновки й навчається сприймати доросле життя через призму їхніх стосунків. У майбутньому хлопчик, так само, як і тато, не забуде подарувати квіти своїй дружині, оточить теплом і турботою дитину, шануватиме та цінуватиме свою сім’ю.
Батько й син можуть готувати спільно подарунки мамі, наводити порядок, коли вона відпочиває, готувати вечерю. Поговоріть з чоловіком про необхідність «чоловічого» виховання ваших синів. Якщо тато дуже зайнятий протягом робочого тижня, нехай у вашій сім’ї буде хоча б один «батьків день» — субота чи неділя, які син із батьком проведуть разом.
Що раніше тато почне займатися малюком, то тісніше та міцніше будуть їхні стосунки в майбутньому. Звичайно, є чоловіки, які з радістю грають, гуляють з дітьми, доглядають їх, та, на жаль, тих, котрі сприймають дитину як тягар, нав’язаний їм жінками, набагато більше.
Навчіть синів цінувати й шанувати жінок (дівчат), навчіть їх бути чемними, уважними, чуйними, любити і берегти сімейне вогнище. Навчайтеся на помилках своїх свекрух і навчайте синів шанувати сім’ю, любити дітей, бути відповідальними й працьовитими і, можливо, тоді в майбутньому ви зможете сказати: «Мій син щасливий у сімейному житті!»
Тата з крилами і без
Думаю, що майже кожну дівчину хвилює запитання: «А чи відбудеться мій благовірний як батько чи весь тягар виховання ненаглядного чада ляже на жіночі плечі?» Запитання не нове. Та коли вам не випало щастя зустріти чоловіка, який вміє не лише продукувати дітей, а й ростити їх і виховувати — знайте: в більшості випадків тата можна виростити самим!
Перше і найголовніше правило — не беріть всі домашні турботи на себе, оскільки батьки — це все-таки дві особи. Як це зробити? Головне, чітко і переконливо обгрунтувати причину, через яку саме ваш чоловік, а не ви має виконувати ті чи інші обов’язки. Повірте, коли ваш обранець не садист і відчуває до вас як мінімум почуття поваги, то він погодиться все це робити. Друге — якнайчастіше (бажано починаючи від самого народження маля) давати дитину на руки чоловіку і, звичайно, казати, як маля схоже на нього, навіть коли це не зовсім так. Передусім тому, що привчати чоловіка до немовляти набагато простіше, ніж до однорічної дитини. До того ж кожному чоловіку притаманне природне бажання захищати слабких, а хто може бути слабкішим за немовля? Крім того, відчуття гордості за те, що ваше маля дуже схоже на нього, може підхльоснути й почуття відповідальності, плюс викликати небувалий приплив ніжності та любові. Можна прочитати чоловіку безліч наукових статей про користь участі тат у вихованні дитини. Та не всі чоловіки вірять науковим доказам і просто друкованому слову. Набагато корисніше звертати увагу чоловіка на те, як реагує на нього дитина. Як усміхається, бачачи, що до ліжка підійшов тато, як простягає назустріч йому рученята... По-четверте, не критикуйте чоловіка, інакше результат виявиться абсолютно протилежним. Як і будь-хто, ваш чоловік не виносить критики та моралі. Постарайтеся показати, що й як потрібно робити, і нехай він повторить усе це (звичайно, під вашим ненав’язливим наглядом). Крики «не чіпай дитину — ти нічого не вмієш» можуть назавжди відбити у чоловіка бажання торкатися її. Пам’ятайте, що всього можна навчитися. Коли ж ваш чоловік відмовляється доглядати за дитиною зі страху заподіяти їй біль, поясніть: люблячий батько просто не може зробити їй боляче, головне — правильно взяти, покласти, піднести. Зрештою, поясніть техніку, алгоритм дій — це діє на чоловіків заспокійливо.
І останнє — хваліть чоловіка, хоч що він зробив би. З часом він опанує всі навички догляду за дитиною, і ви пишатиметеся ним як кращим батьком і чоловіком у світі. Особливо добре діє похвала, сказана при друзях, знайомих, ваших батьках. Коли йому вдасться щось робити особливо добре — акцентуйте увагу на цьому. Повірте, що, допомагаючи зблизити батька й дитину з найперших днів, ви закладаєте фундамент для гармонійних стосунків між усіма членами сім’ї в майбутньому, роблячи щасливішими й себе, і дитину, і чоловіка.