UA / RU
Підтримати ZN.ua

Як знищити доброчинність в Україні

Мін'юст пропонує кожній фізичній або юридичній особі, що вирішила надати благодійну допомогу на суму понад 850 грн, оформити свій альтруїстичний порив у письмовий договір та ще й піти посвідчити його в нотаріуса.

Автор: Анна Гулевська-Черниш

13 червня 2013 р. Мін'юст України розмістив для публічного обговорення на сайті проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", який викликав шок як в експертів, так і в тих, для кого доброчинність уже стає стилем життя. Одна з головних "новацій" - така: "Договір про благодійну пожертву валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню". Таким чином, Мін'юст пропонує кожній фізичній або юридичній особі, що вирішила надати благодійну допомогу на суму понад 850 грн, оформити свій альтруїстичний порив у письмовий договір та ще й піти посвідчити його в нотаріуса. І це сьогодні, коли весь світ відходить від паперового діловодства, використовуючи електронний документообіг!

Важко зрозуміти, якою логікою керувався Мін'юст при розробці цього документа (у преамбулі зазначено, що дорученням президента і прем'єр-міністра України). Ясно одне: якщо пропонована норма набере чинності, то бажаного ефекту - проконтролювати благодійні кошти (а це сотні мільйонів гривень щорічно) або заробити на них - не буде. А ще гірше, це призведе до кількох негативних наслідків - і для благодійного сектора, і для суспільства в цілому.

По-перше, із запровадженням цієї норми зменшиться програмний бюджет і збільшаться адміністративні видатки благодійних фондів та організацій.

На сьогодні вони здійснюють пожертви через укладання договорів про благодійну або грантову допомогу. Це дає додаткову гарантію донорові, що його кошти будуть використані за призначенням, а для благодійної організації - це ще один інструмент прозорості й звітності. Кількість таких договорів - кілька сотень тисяч щорічно.

Так, фонд Ріната Ахметова "Розвиток України" уклав у 2012 р. 660 договорів на загальну суму понад 64 млн грн, а Міжнародна благодійна організація "Джойнт" щорічно підписує понад 50 тис. договорів по всій Україні для надання допомоги інвалідам, громадянам похилого віку, соціально незахищеним верствам населення. При запровадженні норми Мін'юсту фонди та організації муситимуть скорочувати свої програмні бюджети, відмовляючись від фінансування ще однієї термінової операції або закупівлі харчів для ще однієї нужденної старої людини.

Загальну думку сектора висловив виконавчий директор благодійної фундації "Відкриті серця України" Євген Полтенко: "Запропоновані зміни до профільного закону однозначно не сприятимуть розвитку філантропії в нашій країні. Шахраям ці виправлення перешкодою не стануть, а от життя законослухняних організацій ускладнять. Особливо одіозною видається норма про нотаріальне оформлення договорів пожертви. По суті, це опосередковане оподаткування благодійних пожертв. Причому ці "податки" підуть не на державні програми, а осядуть у кишенях нотаріусів".

"Тільки уявіть собі таку ситуацію, - коментує директор Української біржі благодійності Ірина Гуцал, - тяжкохвора дитина потребує термінової операції. Потрібно зібрати 500 тис. грн. До зборів приєднуються благодійні організації, підприємства, фізичні особи. Кошти акумулюються на певному рахунку благодійної організації. Якщо все робити згідно із запропонованими до Закону змінами, то під кожну благодійну пожертву, що перевищує 850 грн, треба укладати договір і нотаріально його посвідчити. Цілком можливо, що для оплати лікування дитини доведеться скласти й посвідчити понад 100 договорів. А це довгий ланцюжок передачі коштів: донор - благодійна організація, яка допомагає збирати кошти, - благодійна організація, яка акумулює кошти для надання кінцевої допомоги, - одержувач допомоги. І на кожному кроці треба укладати і нотаріально посвідчувати договори. За час і кошти, витрачені на паперову тяганину, можна було б урятувати чиєсь життя!".

По-друге, необхідність відвідати нотаріуса стане вагомим чинником для зменшення кількості пожертв від фізичних осіб.

Презентовані нещодавно результати Національного рейтингу благодійників показали, що в середньому 50% усіх пожертв в Україні йдуть на медицину. У 2012 р. 59 учасниками рейтингу на благодійні програми у сфері охорони здоров'я було витрачено 256 млн 280 тис. грн. Велика частка пожертв, які збирають благодійні фонди на лікування людей, надходить від фізичних осіб. Запровадження норми Мін'юсту може істотно зменшити потік цих надходжень.

"Обводжу поглядом папки з договорами про пожертви, що накопичилися за п'ять років роботи фонду, - коментує законопроект президент Всеукраїнського благодійного фонду "Запорука" Наталя Оніпко. - На ремонтні роботи в Інституті нейрохірургії, придбання обладнання в Інститут раку, оснащення лабораторій, оплату медикаментів... Багато договорів підписано на відстані багатьох тисяч кілометрів протягом кількох годин. Коли йдеться про життя людини, часу чекати - просто немає. А що буде, коли законопроект підтримають? Скільки часу, скільки благодійних коштів витрачатиметься на це безглуздя? І життя скількох людей опиниться під загрозою через відсутність донора, для якого оформлення документів у нотаріуса стане нездійсненним, наприклад, через проживання за межами України?".

По-третє, використання Інтернету та банківських платіжних карток для збирання благодійних пожертв виявляться під загрозою.

За останній рік вітчизняні благодійні інституції почали використовувати їх активніше. Адже сьогодні - це найпоширеніший, найшвидший та найефективніший у світі спосіб залучення благодійних пожертв, який не обмежується ні бюрократією, ні місцем перебування жертвувателя. Не встиг Український форум благодійників публічно порушити питання про можливості використання для збирання благодійних пожертв системи інтернет-еквайрингу, як Нацбанк України вислав на ім'я Незалежної асоціації банків лист-інструкцію з чітким описом усіх юридичних норм, згідно з якими банки мають право укладати з благодійними організаціями договори про надання послуг одержання благодійних пожертв з використанням платіжних карт через Інтернет. Таким чином, вітчизняний благодійний сектор отримав "зелене світло" для виходу в он-лайн. Необхідність оформлення письмових договорів, посвідчених нотаріусом, поставить хрест на цьому виді збирання благодійних коштів.

По-четверте, зменшиться міжнародна благодійна допомога.

Незважаючи на відхід з України великої кількості міжнародних донорів, вітчизняні благодійні інституції продовжують працювати й одержувати підтримку від невеликих міжнародних фондів та організацій, які не мають своїх представництв у нашій країні. Запропоновані зміни ставлять під загрозу можливість такої співпраці.

"Більшість проектів нашої організації фінансуються приватними фондами з інших країн Європи і США, з якими укладено відповідні договори, - каже директор благодійної організації "Партнерство "Кожній дитині" Василина Дибайло. - Приватні доброчинці жертвують кошти й через онлайн-системи (наприклад, www.GlobalGiving.org). Це стане неможливим. Після 10 років обговорень і гучних декларацій уряд України так і не запровадив механізму соціального замовлення та фінансування соціальних послуг, які надаються благодійними і громадськими організаціями. А зараз пропонується "перекрити" ресурси, що виділяються міжнародним співтовариством на розвиток інноваційних соціальних послуг, допомогу хворим і нужденним, підтримку молоді та освітніх програм".

Ще одна норма законопроекту Мін'юсту - закриття наявної можливості створювати благодійні інституції на підставі заповітів. Ця норма розходиться з міжнародною практикою.

Представники понад 40 благодійних організацій і фондів підписали 5 липня відкритий лист президентові, прем'єр-міністрові і міністрові юстиції України з проханням не допустити запровадження запропонованих змін. Окремі думки експертів, юристів надіслано на адресу Мін'юсту. Ухвалення цих норм створить не тільки нові розбіжності між українським законодавством про благодійну діяльність та існуючими міжнародними стандартами, а й стане істотним кроком назад у реалізації стратегій державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства та реформування системи соціальних послуг в Україні.