Пандемія коронавірусу зачепила всі сфери життя українців. І навіть після двох місяців карантину призвичаїтися до нових умов буває складно. Особливо боляче обмеження вдарили по незахищених категоріях громадян. Серед інших, чимало труднощів виникло у переселенців. У цій статті ми розповідаємо про те, які проблеми спіткали їх під час карантину.
Втрата житла
Переселенці можуть опинитися без орендованого житла, якщо це передбачено договором. Та будемо оцінювати ситуацію реалістично: дуже мало власників здають житло в оренду за всіма правилами. Піти на поступки, зменшити або відстрочити орендні внески у період карантину також готові не всі. Питання стоїть гостро, особливо враховуючи складнощі, які спіткали переселенців під час пошуку житла навіть у докарантинні часи.
"Карантин ударив, мабуть, по кожному українцю, - каже консультантка по роботі зі спільнотами внутрішньо переміщених осіб громадської організації "Десяте квітня" Тетяна Кутас. - Хтось залишився без роботи, без заробітку, був змушений повернутися до батьківського дому. А от що робити тим, кому нема куди повертатися? Тим, хто через збройний конфлікт вимушено перемістився з Донецької, Луганської областей, з Криму та залишив свій дім?
До нашої організації звернулася переселенка з Краматорська. Вона привезла дочку на лікування в одеський санаторій, тут їх застав карантин. Час перебування в санаторії вичерпався, пасажирське транспортне сполучення зупинилось. А власник квартири, яку вони винаймали, зателефонував із вимогою її звільнити. Фактично повертатися мамі з дівчинкою було вже нікуди.
Самотній матері з дитиною важко покрити витрати на оренду квартири в Одесі. Так, місцева влада пропонує тимчасове житло, яке розташоване за 250 км від міста. Тож постає запитання: як дістатися туди за відсутності транспортного сполучення в період дії жорстких карантинних заходів?
На жаль, це тільки одна історія. А скільки їх по всій Україні? Наприклад, через заборону перетину контрольних пропускних пунктів із Донецькою та Луганською областями люди не можуть зустрітися зі своїми дітьми та родиною".
Втрата роботи
Організувати віддалену роботу під час карантину можуть не всі офіси та роботодавці. Якщо про роботу з дому не йдеться, чи не єдиними доступними варіантами залишаються звільнення або збереження робочого місця без зарплати.
Складнощі з оформленням та отриманням щомісячної фінансової підтримки
Законом передбачена адресна допомога для внутрішньо переміщених осіб. У період карантину подати документи на її оформлення можна лише письмово або в електронному форматі, додавши до листа-заяви чималий перелік документів. Утім, розглядатимуть звернення все одно після завершення карантину. Тож до всього переселенці, які перебувають на етапі оформлення документів, втрачають можливість одержати додаткову фінансову підтримку.
Однак ті, хто вже оформив виплати, мають отримувати їх повністю, без додаткової ідентифікації.
Зростання заборгованості за платежами
Під час карантину уряд заборонив нараховувати штрафи, скасовувати субсидії, виселяти переселенців із приватизованого чи іпотечного житла, припиняти надання житлово-комунальних послуг у зв'язку із заборгованістю. Водночас нарахування за всіма рахунками тривають. Отже, після карантину переселенцям доведеться їх сплачувати - у значно більшому обсязі.
Соціальна ізоляція
У зв'язку з карантином переселенці втратили можливість краще адаптуватися до нових умов, розпочати життя спочатку. В ізоляції опинилися як дорослі, так і діти, отже, часу для налагодження контакту з колегами чи однокласниками знадобиться більше.
Колишня жителька Донбасу, фотографка Олена Білоус звернула увагу на свій психологічний та емоційний стан під час карантину: "Мені та моїм друзям ситуація дуже сильно нагадала війну. Вийти з цього стану вдалося тижнів за три. Є певні труднощі щодо фінансів, але, думаю, нині складно не лише переселенцям, а й тим, хто просто залишився без роботи. Всі труднощі, які виникають, вирішую власними силами: я не отримую допомоги від держави, оскільки оформити її виявилося дуже непростим завданням".
Окрім цього, в ізоляції опинилися самотні пенсіонери та особи з інвалідністю, які також потрапляють до категорії переселенців. Щоб підтримати їх під час пандемії, волонтери організували збір коштів на ліки та продуктові набори.
"Від самого початку карантину багато ініціативних груп, об'єднань місцевих жителів, переселенців, біженців зайняли дуже активну позицію та стали надавати гуманітарну допомогу тим, хто її потребує, - додає Тетяна Кутас. - Це пошив і розповсюдження масок та інших засобів захисту, збір і роздача продуктових наборів, інформування про правила поведінки, надання психологічної підтримки, співпраця з місцевими органами влади. Так, у Миколаєві ГО "Рух "Чисті серця" надає допомогу безхатькам. В Одесі кримськотатарська ініціативна група отримала грант на підтримку лікарів Одеської інфекційної лікарні та забезпечила продуктовими наборами людей похилого віку. В Херсонській і Кіровоградській областях допомогу реалізовують громадські організації "Об'єднання переселенців "Квітень 2014", "Усі свої", "Центр громадської активності "Перемога", "Громада UA" та інші не менш активні спільноти, які переймаються проблемами своїх громад. Це вкотре нагадує нам, що наша сила в згуртованості та готовності не бути глухим і сліпим до тих, хто поруч з нами".
Нині українські медики фіксують зниження динаміки захворюваності на коронавірусну інфекцію, - 22 травня уряд розпочав другий етап послаблення карантину. Українці намагаються призвичаїтися до нових реалій. Та, на відміну від строків карантину, для переселенців тут немає чітких рамок: багатьом із них знову доведеться розпочинати #ЖиттяСпочатку.
Стаття написана в рамках проєкту "Вмісти життя у валізу". Він має на меті сприяти подоланню стереотипів та упереджень, що існують стосовно ВПО, а також поглибити взаєморозуміння між переселенцями та жителями великих мирних міст України. Інтерактивна інсталяція про вимушене #ЖиттяСпочатку з травня по липень 2019 року почергово працювала в Києві, Львові та Одесі. 2020 року виставка мала побувати у Запоріжжі та Харкові, проте через коронавірус і заборону на публічні заходи трансформувалася у медіакампанію зі стипендіями для висвітлення цієї теми в українських медіа. Ініціатива втілюється ГО "Інтерньюз-Україна" за кошти Чорноморського фонду регіонального співробітництва Німецького фонду Маршалла (BST).