Віхи історії під знаком Бика: друге тисячоліття

Закінчення.
Початок див. у «ДТ», №49, 2008

1517 — 31 жовтня монах-августинець Мартін Лютер у Віттенбер­зі оприлюднив 95 тез проти ін­дульгенцій та пов’язаних із ними зло­вживань. Список тез був при­битий на дверях замкової церкви.

Поштовхом до публікації тез стала бурхлива діяльність «убого­го» ченця Йоганна Тецеля із продажу індульгенцій у Бранденбурзі та Саксонії. Кошти від них нібито мали скеровуватися на будівництво собору святого Петра в Ри­мі, а насправді йшли на обслуговування боргів майнцського архієпископа і князя Альбрехта II Бранденбурзького перед банкірами Фуггерами. Цей крок започат­кував низку богословських диспутів і активну фазу Реформації — світ став інакшим.

1529 — 24 вересня армія султа­на Османської імперії Сулейма-
на I Пишного розпочала облогу Від­ня. Три тижні під стінами столи­ці Габсбургів точилася грандіозна бит­ва. Турки-османи та їх­ні союзни­ки (угорці, боснійці, сер­би, валахи) кілька разів безус­піш­но штурмували місто. За різними даними вони втратили від 30 до 40 тисяч воїнів. 14 жовтня Сулейман I був змушений зняти облогу.

1541 — 26 липня під час усобиці, котра розгорілася серед іс­пан­ських колонізаторів у Лімі (Пе­ру), був убитий конкістадор Франсіско Пісарро, відомий як завойовник імперії інків (1533 р.).

1553 — Король Англії Едуард VI Тюдор утвердив «42 статті» — «Символ віри» англіканської церкви. По його смерті 6 липня за див­них обставин (можливо, отруєний за наказом герцога Нортумберлендського) на трон мала зійти вну­чата племінниця короля Джейн Грей. Противники всесиль­ного Нортумберленда, який мав намір одружити сина із Дж.Грей, зуміли його переграти; на престол зійшла сестра покійного Марія Тюдор, прозвана Кривавою. Ма­рія, затята католичка, вжила до протестантів надзвичайно жорстоких заходів, стративши близько 300 відомих англікан. Було скасовано закони, ухвалені в часи Генріха VIII та Едуарда VI.

У Женеві 27 жовтня за особистої участі Жана Кальвіна (але не за вказівкою, як пише С.Цвейг) спа­лено обвинуваченого у єресі іс­пан­ського мислителя і лікаря Мігеля Сервета. Особистість останнього великою мірою міфологізована, його «енциклопедичні знання» як мінімум перебільшені.

1577 — Розпочалася VI Релігій­на війна у Франції між католицькою більшістю і протестантською меншістю (гугеноти), яких очолював Генріх Наваррський.

1589 — Цар Московії Борис Годунов за посередництва грецьких ієрархів зі Стамбула (Константинополя) домігся рукопокладання митрополита Іова в патріархи.

Король Франції Генріх III і законний претендент на престол Генріх Наваррський об’єдналися у протистоянні Католицькій Лізі, очолюваній до грудня 1588 р. Генріхом Гізом (убитий за наказом Генріха III). Двічі — у битвах при Ізрі й Арке — гугеноти на чолі з Генріхом Наваррським розгромили лігістів. Під час облоги Пари­жа 2 серпня 1589 р. Генріх III був убитий домініканським ченцем-фанатиком Жаком Клеманом. Династія Валуа обірвалася. Тільки в березні 1594 року Генріх На­варрський увійшов у Париж. Та­ким чином, «геній примирення» зумів відстояти своє законне право на престол (коронувався у Шарт­рі 28 лютого того ж року під ім’ям Генріха IV), перед тим прийнявши католицтво — «Па­риж вартий меси!».

1613 — 7 лютого царем Московії на Земському соборі було обрано 16-річного Михайла Федоро­вича Романова. Династія Романо­вих правила в Московському царстві (з 1721 р. — Російська імперія) аж до лютого 1917 року.

1625 — 9 грудня король Данії Крістіан IV, курфюрст і «однозим­ний король» Фрідріх Пфальцсь­кий, представники Голландії й Англії уклали союзну угоду, головним пунктом якої було вигнання військ Католицької Ліги і Габсбургів із Північної Німеччи­ни. Данія вступила у Тридцятилітню війну (1618—1648) на боці Протестантського блоку. Командувачем імперської армії призначений видатний кондотьєр Альб­рехт фон Валленштайн.

1637 — В Японії на острові Кюсю спалахнуло повстання під християнськими гаслами (частина великих феодалів прийняла католицизм наприкінці XVІ сто­літ­тя). Сьогун Токугава Іеміцу при­душив повстання з небаченою жорстокістю; добряче в цьому йому допомогли голландці, які отримали преференції в торгівлі.

1649 — Рішенням парламенту в Лондоні до смерті засуджено короля Англії Карла I Стюарта. Король відмовився від захисту й не визнав повноважень суду зі 135 осіб. Вирок виконали 30 січня.

19 травня Англію було проголошено республікою; скасовувалися палата лордів і королівське звання.

15 серпня у битві під Зборовом козацько-селянська армія гетьмана Богдана Хмельницького в союзі з кримськими татарами зав­дала поразки польській армії на чолі з королем Яном II Кази­миром. Перемога виявилася неповною: канцлер Речі Посполитої Єжи Оссолінський підкупив хана Іслама-Гірея III, і гетьман мусив 18 серпня підписати мирний договір. Автономію здобули три воєводства (Київське, Брац­лав­ське і Чернігівське), а також східна Волинь і Поділля до річки Случ. На Гетьманщині ліквідувалася унія; євреї та єзуїти виганялися.

1685 — Скасування королем Франції Людовіком XIV Нантсь­кого едикту 1598 року. Підписа­ний королем Франції Генріхом IV едикт завершив Релігійні війни (1562—1594). Він дарував протестантам (гугенотам) свободу віросповідання і богослужінь в їхніх замках, ряді провінцій (на півдні) та містах, за винятком Парижа і Ліона.

1697 — У грандіозній битві під Зентою на берегах річки Тейси полководець Габсбурзької імперії, генералісимус Євгеній Са­вой­ський розгромив турецьку армію під командуванням султана Османської імперії Мустафи II.

20 вересня у Рісвіку (Нідер­ланди) підписано мир, який завершив війну за Пфальцську спадщину між Францією й Аугс­бурзькою лігою (Англія, Нідер­лан­ди, Іспанія, Габсбурзька імперія). Імператор Леопольд I підпи­сав договір 30 вересня. Фран­ція зобов’язалася очистити території, захоплені на правому березі Рейну, але зберігала Страсбург і частину Ельзасу.

1709 — 27 червня у битві під Полтавою російська армія царя Петра I розгромила шведську армію короля Карла XII. Завдяки беззастережній перемозі росіяни досягли перелому в Північній вій­ні (1700—1721). Гетьман України Іван Мазепа, який підтримав шведів, помер у ніч із 2 на 3 жовтня в Бендерах (Молдова).

11 вересня відбулася одна з вирішальних битв Війни за іспанську спадщину (1701—1714). У бит­ві під Мальплаке англійці (гер­цог Мальборо) і австріяки (принц Євгеній Савойський) завдали поразки французам (маршал Віллар). Утім, переможною цю битву для союзників можна назвати з великою натяжкою. Втрати англо-австрійської армії (до 30 тисяч осіб) були вдвічі більшими, ніж втрати французів (14 тисяч).

1721 — 5 лютого цар Петро I скасував у Росії посаду патріарха як глави православної церкви.

10 вересня між Росією і Швецією підписано Ніштадтський мир, який завершив Північну війну (1700—1721). До Росії відходили Ліфляндія, Естляндія, Інгерманландія, частина Карелії. Фінляндія, на той час окупована російськими військами, поверталася Швеції, якій виплачувалася і грошова компенсація.

22 жовтня Петро I прийняв титул імператора Всеросійсь­кого.

1757 — У ході Семирічної війни (1756—1763) 18 червня король Пруссії Фрідріх Великий зазнав поразки від австріяків під Коліном у Чехії. Французи, які вступили навесні у війну на боці Австрії і Росії, були розгромлені 5 жовтня пруссаками під Россба­хом. Незабаром, 5 грудня, Фрід­ріх Великий розгромив і австріяків під Лейтеном. У грудні російські війська розпочали окупацію Східної Пруссії.

1781 — 5 вересня у морській битві в Чесапікській затоці французький флот розгромив англійський. Особливо відзначився командир фрегата «Чапля» маркіз Жан-Батіст де Траверсе, який волею долі став російським флотоводцем (морський міністр імперії з 1811-го по 1828 р.). Англійсь­кі війська лорда Корнуолліса виявилися відрізаними в Йорктауні і 19 жовтня склали зброю. Це була ключова перемога повсталих північноамериканських колоністів.

1793 — 23 січня Прусське королівство і Російська імперія підписали конвенцію про Другий поділ Речі Посполитої. На сеймі в Гродно у присутності останнього короля Польщі Станіслава II Августа Понятовського конвенцію підтримали прибічники Тарговицької конфедерації. Росії відходили території до лінії Дінабург—Пінськ—річка Збруч, а також Східні Полісся, Волинь і Поділля. Пруссія окупувала Данциг, Торунь, Велику Польщу, Куявію і частину Мазовії.

21 жовтня у битві біля мису Трафальгар англійський флот під командуванням адмірала Гораціо Нельсона розгромив франко-іспанський флот. Англія домоглася повної переваги на морі ціною життя найкращого флотоводця.

2 грудня імператор Франції Наполеон I здобув одну зі своїх найблискучіших перемог, перейшовши по ходу бою від оборонної тактики до наступальної. У битві під Аустерліцем (Славков, Моравія) 73-тисячна французька армія (250 гармат) розгромила 86-тисячну російсько-австрійську армію (350 гармат). Втрати переможців — близько 12 тисяч осіб убитими і пораненими, переможених — 27 тисяч чоловік убитими, пораненими та полоненими, 160 гармат і 40 знамен.

1829 — У Великобританії ухвалено закон про емансипацію католиків. Тепер католики могли бути членами парламенту і громадських організацій.

1841 — У Лондоні Великобританія, Росія, Пруссія, Австрія, Франція та Османська імперія підписали Конвенцію щодо проток: без згоди Стамбула військо­ві судна країн Європи не могли проходити через Босфор і Дарданелли.

1853 — У травні Османська імперія відкинула ультиматум Російської імперії, відповідно до якого православні піддані султана мали перебувати під захистом царя. 21 червня Росія зайняла князівства Валахію та Молдову. Англо-французький флот увійшов у Дарданелльську протоку.

4 жовтня Османська імперія оголосила Російській імперії війну. Російські армії на Балканах і в Закавказзі здобували перемоги, а російський флот 18 листопада вчинив турецькому розгром під Синопом.

Війна завершилася тяжкою поразкою Росії: здачею союзникам (французам, англійцям і сардинцям) Севастополя і самозатопленням Чорноморського флоту. Мирний договір було підписа­но в Парижі 30 березня 1856 р.

1865 — 9 квітня після капітуляції армії південних штатів під Ап­поматоксом завершилася Громадянська війна у США. 14 квітня 16-й президент США, лідер тор­жествуючих північан Авраам Лінкольн, був убитий за дивних обставин актором Джоном Бутом.

1877 — Російська імперія 12 квіт­ня оголосила війну Османській імперії. Турки зазнали повної поразки. Закінчено війну підписанням 3 березня 1878 р. договору у Сан-Стефано. Туреччина прийняла дуже тяжкі умови: відторгнення частини Вірменії та Бессарабії, визнання незалежності Румунії, Сербії і Чорногорії; створювалася Велика Болгарія. Але вже 13 червня того ж року, на вимогу Великобританії й Австро-Угорщи­ни, в Берліні було скликано конгрес під головуванням канцлера Німецької імперії Отто фон Біс­мар­ка для перегляду (у бік зменшення територіальних втрат Стам­була й ослаблення впливу Росії) Сан-Стефанського договору.

1889 — Представники соціалістичних партій із 20 країн оголосили про створення II Інтернаціоналу.

1901 — 10 грудня, у день смерті видатного шведського вченого-хіміка й винахідника Альфреда Нобеля, король Швеції і Норвегії Оскар II в Осло та Стокгольмі вру­чив перші Нобелівські премії.

1913 — У травні в Лондоні Балканські держави (Сербія, Болгарія, Румунія, Греція і Чорногорія) та Османська імперія підписали мирний договір, який завершив Першу Балкан­ську війну. Туреччина в Європі зберегла тільки Стамбул і крихітну частину Фракії. Крит увійшов до складу Греції, визнано незалежність Албанії.

Уже 29 червня суперечка за Македонію між Болгарією та Сербією з Грецією призвела до нової війни. Друга Балканська війна завершилася повною поразкою Болгарії, яка поступилася Македонією (велика частина) Сербії і Греції, Румунії — Пів­денною Добруджею, Туреччині — Східною Фракією.

1925 — 27 лютого Адольф Гітлер, що вийшов із в’язниці після невдалої спроби перевороту («пивний путч») у листопаді 1923 року, оголосив про відтворення забороненої Націонал-соціалістичної партії Німеччини.

1937 — У Радянському Союзі 17 березня ухвалено, по суті, кріпосницький закон, який заборонив селянам-колгоспникам вільне пересування.

11 червня в газеті «Правда» опубліковано повідомлення про розстріл великої групи воєначальників, у тому числі маршала Михайла Тухачевського. Це було початком широкомасштабної чистки в Червоній армії: репресовано було 11 заступників наркома оборони, 75 із 80 членів Вищої військової ради.

1949 — 12 травня, після набрання чинності угодою між СРСР і США, Кремль припинив блокаду Західного Берліна.

29 серпня СРСР здійснив перший експериментальний вибух атомної бомби.

1961 — 12 квітня — перший політ людини в космос. Радянсь­кий космонавт Юрій Гагарін на кораблі «Восток» здійснив один виток навколоземною космічною орбітою і повернувся на Землю.

10 квітня група кубинських емігрантів за підтримки ЦРУ висадилася на південному березі Куби (бухта Кочінос, Плая-Хірон). Через три доби кубинська армія розгромила найманців, захопивши в полон 1113 із них. Ми­кита Хрущов 18 квітня надіслав різкий протест президентові США Джону Кеннеді, звинувативши його у пособництві агресії.

1973 — 21 січня в Парижі досягнуто згоди про припинення війни у В’єтнамі. Вихід американців із В’єтнаму означав близький кінець сайгонського режиму, який підписав капітуляцію у квітні 1974 року.

11 вересня — державний переворот у Чилі, здійснений військовою хунтою. Під час штурму палацу «Ла Монеда» загинув президент-соціаліст Сальвадор Альєнде.

1985 — 11 березня генеральним секретарем ЦК КПРС став Михайло Горбачов. На квітневому пленумі ЦК КПРС було взято курс на «перебудову і прискорення».

1997 — 12 травня підписано мирний договір Російської Федерації з одним зі своїх суб’єктів — Чеченською республікою. Підписи поставили Борис Єльцин і Аслан Масхадов. Б.Єльцин: «400-літня війна з Чечнею завершилася». До другої чеченської війни залишалося два роки.

30 червня колонія Велико­британії Гонконг переходить під управління КНР.