Психологи з Йєльського університету (США) з’ясували, що люди, які сприймають свої стосунки з близькими то як «стовідсотково добрі», то як «стовідсотково погані», схильні до низької самооцінки.
Учасників дослідження попросили швидко обрати з 10 прикметників ті, які найкраще характеризують їхні стосунки з партнером (наприклад, теплі й турботливі, заздрісні й нечесні тощо). Вчені досліджували різні види стосунків, у тому числі взаємини сусідів по кімнаті в студентському гуртожитку, стосунки з матір’ю.
Люди з низькою самооцінкою, коли прикметники з позитивним і негативним значенням чергувалися, відповідали повільніше, ніж коли вони йшли однорідною групою. Люди з високою самооцінкою відповідали швидко незалежно від того, в якій послідовності розташовувалися прикметники.
«Людям із низькою самооцінкою важко усвідомити, що в їхніх партнерів є як негативні, так і позитивні риси. Це стосується будь-яких близьких стосунків», — стверджує автор дослідження Маргарет Кларк.
Ефект спостерігався лише тоді, коли йшлося про близьких людей. Прикметники, що стосувалися предметів, люди з низькою самооцінкою добирали швидко. Самооцінку учасників дослідження оцінювали з допомогою шкали самоповаги Розенберга.
«Люди, які оцінюють себе низько, постійно стурбовані тим, як до них ставиться близька людина. Коли все добре, вони ідеалізують партнера. Та щойно здається, що партнер не ідеальний, вони одразу перемикаються на його негативні риси. Це допомагає невпевненим людям виправдати своє віддалення від партнера і захиститися від можливого болю», — пояснює Маргарет Кларк.