Вечори «Для тих, кому за...» давно вже замінили інтернет-сайти знайомств.
Заходжу якось на одну з таких електронних свах. А тута, як казав Райкін… Прямо нині на сайті — 35 572 чоловіки, які прагнуть спілкуватися негайно. З них 6 748 готові зустрітися цього тижня.
1 473 163 фото. А користувачів, користувачів — 8 888 621! Вважай, уся Москва, не враховуючи гостей столиці...
Чи міг я мріяти про таке в часи своєї юності? Тоді якщо в суботній вечір на всю Білокам’яну можна було знайти вечір танців, автор цих рядків і його дворові приятелі приймали по «вогнегаснику», «Рубіну» або «Сонцедару», коли хто пам’ятає цю солодку парочку сімдесятих, — і вперед...
Далеко не всі, звісно, з дев’яти мільйонів відвідувачів висять нині впродовж доби в он-лайні: хтось приходить, хтось іде. Однак порядок цифр, а з ним і можливості вибору вражають. Правда, й загубитися тут — простіше простого.
Є, звісно, сайти скромніші — нові, ще без широкої клієнтури, або спеціалізовані, зі своєю політикою. Останні — найчастіше платники: споріднені душі тут шукають за певними критеріями — за гороскопом або хобі, а трапляється, у графі пошуку вказують, наприклад, готовність до анального сексу із приблизною таксою за годину. І хоч тут вас не завалять листи від прекрасних незнайомок, зате влучень від початку буде більше, та й самому вирізнитися із загальної маси все-таки легше.
Середній вік людини, котра знайомиться сьогодні через Інет, — 27 років, у неї широкий світогляд і стабільний достаток, і вона готова спробувати щось більше, ніж просиджувати штани в барі в надії закадрити партнера на ніч. При цьому співвідношення чоловіків і жінок, як запевняють працівники шлюбних мережевих агентств, 3:1. Та чого це раптом покоління next ринуло на сайти знайомств, як його батьки колись — у Мавзолей? На одному з таких сайтів зауважено: «У Росії нині інтелігентним людям знайомитися, по суті, ніде: кав’ярні, клуби, дискотеки окупували наркомани, ледарі і просто дрібні кримінальники».
Однак Інет не заміняє, а, швидше, доповнює реал. Звичайно, знайомитися краще особисто, адже під час реальної зустрічі багато інформації передається інтонацією, мімікою, жестами. Ви бачите, у що людина вдягнена і на якій машині приїхала. А головне — ви можете переконатися, власне, в її існуванні. Під час візуальної зустрічі тут-таки спрацьовує механізм сексуального потягу/відштовхування. Що дуже підходить саме для нічного клубу. А вже як людину ти пізнаєш свого партнера лише потім.
В Інеті ж люди, навпаки, перевіряються насамперед саме на особисті риси. Для зрілих особистостей така віртуальна прелюдія — можливість відразу виявити спільність інтересів, відшукати компаньйона зі схожими прагненнями, поглядами на життя. Активні, цікаві, живі, неспокійні люди найчастіше так і знаходять одне одного.
Віртуальне знайомство — це ще й ефект попутника в поїзді, на кшталт «швидкої психологічної допомоги он-лайн». Бо й о четвертій ранку на якомусь сайті знайомств системи «Мамба» не рідкість надибати близьку душу. Це знайомство може тривати і годину, і до наступного ранку. Однак із таких контактів поступово складається паралельний світ, який нерідко стає для людини навіть більш значущим, ніж реальний. Виникають віртуальні любов і секс, укладаються віртуальні шлюби...
У реалі, де всі ми розділені відстанями й ненормованими графіками роботи, тонованим склом особистих авто і двометровими дачними парканами, майже не залишається місця такому ритуалу, як флірт. Перефразую Марію Арбатову: ти не бачиш достойних жінок — чи, може, це достойні жінки не бачать тебе?
Інет же надає розлоге поле для тривалої любовної гри як юним дівчатам, так і зрілим чоловікам, що мріють про них, — благо загравати можна відразу з кількома. І якщо в нічному клубі красуня може зникнути з поля зору будь-якої хвилини, на сайті вона постійно перебуває на відстані кліку. Інтрига тут ще й у тому, що ти не бачиш партнера: засоби флірту обмежені віконцем аськи або формою відправлення особистих повідомлень. Правда, шанс отримати мінімальне уявлення про об’єкт є — завдяки анкеті.
До речі, віртуальним знайомствам присвячений роман польського письменника Януша Вишневського «Самотність у мережі», який став торік європейським бестселером, а в Росії визнаний критикою як один із найпронизливіших романів про кохання, випущених у країні за останній час. «Із усього, що вічне, найкоротший термін у кохання» — такий лейтмотив цієї книжки. Її герої знайомляться в чатах, обмінюються еротичними фантазіями, розповідають історії з власного життя, які виявляються цікавішими за будь-який вимисел, і зрештою зустрічаються «наживо» — в Парижі.
Втім, тут кому як пощастить. «Років десять провела на таких сайтах, марно намагаючись знайти своє щастя (а починала з газетних оголошень), — скаржиться на одному з форумів хтось під ніком Нова Білка. — Скільки було знайомств — усе мимо. Там справді пасеться особливий контингент чоловіків — азарт, спорт... Може, і є окремі щасливі випадки, але мені в цьому не пощастило, і жодній моїй подрузі — теж!». «Шукати вірного, надійного супутника в Інтернеті — те ж саме що шукати гриби на асфальті», — підтримує її психолог популярного сімейного тижневика.
Ще одне з поширених упереджень: із чоловіків на сайтах знайомств — самі невдахи та ще ті, кому бракує часу в реалі, а жінки — усі страшні й літні. Проте все не так. Не сперечатимуся з твердженням, що «принцеси не пукають». Однак і пристойні дами інколи ходять на роботу і там, у паузах між здачею квартальних звітів та перевіркою шкільних диктантів, у них теж буває вільний час.
Усіх віртуалок завсідники Мережі давно розподілили на підвиди. На перших двох, інфантильних «принцесах» і меркантильних «путанках», тут не зупинятимуся. А ось поряд із ними серед віртуалок у віці до тридцяти виявлено найчисленніший підвид. Маємо на увазі путанок латентних, для милозвучності назву їх «принцеси-путанки».
Такі дівиці, роз’яснюють люди досвідчені, не пишуть прямо: «шукаю спонсора» або «інтим за гроші», а соромливо камуфлюють свою справжню сутність в анкеті, запевняючи не так тих, хто читає її, як самих себе, що вони не такі. «Однак у процесі спілкування з’ясовується, що в чоловіка має бути іномарка, окрема квартира й неважка (щоб міг приділяти час коханій) робота, яка дозволяла б пасії працювати лише один місяць на рік, а решту часу грати в чоловіка на нервах». Оскільки вони усвідомлюють свою «недопринцесабельність», їхні очікування просто більш реалістичні.
«Принцеси-путанки» ненависні авторам приблизно так само, як і, скажімо, клофелінниці. «Якщо не хочете служити сировинним додатком, то остерігайтеся, прочитавши в анкеті: «Мрію зустріти чоловіка з великої букви», — ви будете великим м..., якщо клюнете на таку наживку», — застерігають нашого брата.
Ось ще звідти ж: «Пошук «чоловіка, який відбувся». «Просто путанки» чесніше пишуть: «заможного» — це лише варіація на тему. Також тривожний дзвіночок має пролунати у вас у голові, якщо дівчина шукає «хлопця» років на десять-двадцять старшого за себе — тут морозивом ви не відбудетеся».
Звісно, від таких класифікацій за версту тхне сексизмом і, відповідно, гірким розчаруванням чоловіків, зневірених у своїх надіях. Але задля справедливості зауважу, що аналоги з розряду «всі мужчини — сво...» виявляються й по інший бік барикад.
А ось і наочна ілюстрація вищесказаного. «Наталя з Москви, 26. Познайомиться для тривалих стосунків/шлюбу з цікавим, розумним чоловіком за 30 років. Про себе: найлюбиміша, найщасливіша й найбажаніша! Мій час — дорожчий за будь-які гроші, і він є тільки для обраних. Високий соціальний статус і доходи, ти цікавий як чоловік і особистість, готовий піклуватися, дарувати, кохати — телефонуй! Виїзди, гольф, опціони й ф’ючерси, політика, Displays of Haute Couture (покази високої моди. — В.Ж.), модні тусовки, гірські лижі, дорогі магазини та відпочинок на теплих морях — невеличкий список моїх пріоритетів. З хорошої сім’ї, гарна, незалежна, розумна, на престижній роботі (фінансові ринки).
Я з тих дівчат, для яких слова «неможливо» немає. Якщо я прошу якусь дрібницю — шубу, номер у Ritz (мережа готелів класу де-люкс: з одного з них, нагадаю, вирушили у свій останній путь принцеса Діана з Додді аль-Файєдом. — В.Ж.), рейс у Мілан або «он ту пімпочку», я хочу чути у відповідь: «Так, люба». Мені не відмовляють ніколи. (Ніколи не відмовляйте коханій жінці, якщо вона хоче, а ви можете. :-)) Повнішу інформацію про мене ви легко знайдете на сайті найвідомішого модельного агентства (П.Л. — якщо ви знайомі особисто). (Йдеться, зрозуміло, про Петра Лістермана. — В.Ж.).
Зріст 169 см, вага 55, природні груди 2, розмір взуття 37, фігура 90-62-90. Колір волосся: світлий. Це РЕАЛЬНІ дані. Репутація дорожча за гроші, не пропонуйте сумнівних проектів. Приватні інтерв’ю ЗМІ виключаються. Я можу дуже багато дати нашим стосункам і ще більше вимагатиму натомість. Із зовнішністю й характером ангела і мертвою хваткою ділової жінки. Твоя найрідкісніша й найцінніша; справжній скарб. Втім, сам подивишся і скажеш, яка я. :-)».
Наталя виявилася «дівчиною із сюрпризом» — однією з найгарніших, за її ж словами, транссексуалок Росії. Так нарешті я здогадався, що означає в її анкеті фраза «Я природна TS MtF (від народження)».
Серед віртуалок середнього віку (від 30 до 45) виявлені дві цікаві категорії. «Домогосподарки-динамістки», назву їх так, виходять у Мережу зазвичай тому, що заміжні й не хочуть, із матеріальних та інших причин, руйнувати усталений побут. До віртуальних стосунків їх штовхає відсутність романтики в шлюбі. Вони не зустрічаються з чоловіками в реалі, рідко розмовляють по телефону. Часто видають чужі фото за свої і безсоромно фонтанують у власних анкетах чужими немудрими експромтами.
«Не худышка, не стройняшка, из ч/ю очаровашка» — це звідти. І ще: «Полюбите меня зелёненькую, а беленькой и пушистенькой я точно стану».
«Бізнесвумен». Самодостатні зрілі жінки із рішучим характером, здатні «зупинити в галопі коня чи когось іншого». Матеріально забезпечені. Як правило, були у шлюбі, мають дітей. Найчастіше не залишені, а пішли самі — втомившись споглядати безпорадність своїх чоловіків перед мінливостями долі. У глибині душі все-таки вірять, що тиняється десь нашою грішною землею Він, єдиний. Їхня незалежність аж ніяк не виключає романтичності. Здатні на сексуальний контакт у перший же вечір, хоча вдруге розраховувати на це вже складно. Така жінка тонко відчуває меркантильні пориви партнера і припиняє їх. Хоча, стаючи старшою, може усвідомлено взяти на утримання альфонса.
Однак перейдімо від теорії, так би мовити, до живого дерева життя. Що тут у нас на сьогодні? Уляна, 38 років. Кухар-пекар. У першому рядку пріоритетів: максимум сексу. Хоча б один раз на день — «у мені стільки нерозтраченої ніжності нагромадилося». Що любить? Секс удвох: колективні оргії «у складі тотожному хокейній команді» — не для неї. Уля обожнює еротичний масаж, оральні пестощі, а ще — імпровізацію, експеримент. Одне слово, секс як творчість. Так, схоже, тут не побалуєшся. Тим паче що засинає Уля пізно (сова), а я — жайворонок.
Що в нас збуджує зрілих жінок? Ніхто не зізнається, що гаманець, — утім, чоловіки, які розгнівано улюлюкають, схильні звинувачувати в цьому молодших віртуалок. Може, дами бальзаківського віку просто хитріші чи потайливіші — але, якщо вірити анкетам, практично жодна з них не відчуває ні потреби у спонсорі, ні бажання самою стати такою. Когось збуджують запахи, насамперед парфум, і волосатість. Хтось шаленіє від одружених. Комусь видаються безумно еротичними наше взуття, джинси й навіть панчохи (?!). А також, звичайно, «пара органів, один із яких — мозок». І другий, за умови, що він не менший 20 см. Ну я принаймні непогано розв’язую сканворди...
У мене ж самого антропометричні запити скромні. Тим паче що забрати у себе десь п’ять кілограмів ваги чи додати кілька сантиметрів зросту — для віртуальних знайомств справа звична. Кажете, статура у вас «повна», 168/93? Ну й гаразд. А вам що потрібно? Зріст 187—190, типаж: Олівер Кан чи Зінедін Зідан — бо «краще один раз на тиждень із принцом, ніж щодня із гномом»? Ну так, і «щоб не пив, не курив і квіти завжди дарував»... На жаль, тоді я зі своїми 182, виходить, гном. Хоча ні, швидше за все, мені пояснять, що я — злісний карлик, який проводить усю добу біля монітора з банкою пива...
А ось Матильда, 42. На запитання що робитиме у вільний день, відповідає: «Почитаю книжку вдома, побуду на самоті, пограюся на комп’ютері, займуся сексом чи мастурбацією».
А ще в неї є пірсинг (разом із тату, як вважають мережеві завсідники, — символ легковажності), й інколи вона курить травку.
Вдячний Матильді за відвертість, але з її сторінки поспішаю ретируватися. Вдома я й так уже насидівся, а вона, — вочевидь, домувальниця. Закликами змотатися в т-а-акий нічний клуб красуню не захопиш.
А як накажете розцінювати комплімент на кшталт: «Ви загадкові, як свинськ»? Я так і не зрозумів, що воно за звір — чи сфінкс, чи свінгер. А ось перл від Оксани, 31: «Я буду в янтарных клипцах и таком же ожирелье». І ще звідти: «На онанимки не отвечаю».
Оксаночко, може, у вас помилка? Може, треба — 13? Хоча, якщо далі у вас розпочнуться сексуальні фантазії, за ними чітко стирчатимуть вуха хихикаючих приколістів-тінейджерів чоловічої статі. Модератори, сподіваюся, не дрімають, адже так можна легко і під статтю загриміти. Он в Америці, кажуть, домаганням вважається навіть онлайнове прохання надати інформацію сексуального характеру.
Йдемо далі. Гульнара, 40. Мета знайомства: «Хочу розкрити свій неповторний образ». Так розумієш, який воістину велетенський крок уперед зробила вільна жінка Сходу з часів Гюльчатай...
Зворушливо безпосередня 48-річна Олечка, яка шукає супутника 31—35 років. Сувора Олечка: «І не брешіть про вік, це не допоможе». Образитися, правда, не встигаю. «Дітки, не слід мучити клавіатуру: у мене вже внуки великі», — йде продовження.
35-річна Любаша із Сургута про себе: «Колись досить привітна, відчайдушна, весела й життєрадісна. Куди це все ділося? Не знаю». Я б і радий допомогти дівчині «повернути втрачену радість у житті», але, не встигнувши зробити й кроку, чую попереджувальне шипіння: «Альфонсів і москвичів прошу не турбуватися». Бідна... Очевидно, вже наступила на граблі.
Втім, є простий спосіб і самому віртуальну подругу «перевірити на вошивість». Пошліть їй замість портрета свої сімейні фотки. Або навіть весільні. Принаймні присутність мами або колишньої дружини на передньому плані обов’язкова. При цьому вбийте її трафік файлами на багато мегабайт. І в перших же рядках розкажіть про своїх дорослих синів, особливо не вдаючись у подробиці, що вони давно живуть окремо й на свої кревні. Ще похваліться улюбленим псом, якого доводиться без кінця-краю вигулювати, або ненажерливим мурчиком, що обожнює гострити пазурі об нові меблі. І зафіксуйте реакцію.
Дев’яносто дев’ять кандидаток зі ста відразу відв’януть. При цьому на вас, зрозуміло, вихлюпнеться маса негативних емоцій — більша, ніж у реалі. Однак у сухому залишку з’явиться шанс, вибачте, склеїти нормальну бабу.
Після цього залишається лише перейти в «аську» й перевести там спілкування в конструктивну площину. Тому що реальна зустріч можлива рівно через той проміжок часу, який знадобиться, аби добратися до віртуальної співрозмовниці оф-лайн. І тоді, може, ви знайдете коханку чи подружку, про яку кожен чоловік може тільки мріяти, а то і взагалі кардинально зміните своє життя, переїхавши в інше місто або навіть країну.
І, навпаки, якщо за тиждень-два спілкування не вийде на реальний рівень, то, швидше за все, воно не вийде на нього вже ніколи. І ви вирішите, що не варто далі переводити трафік, отож спілкування слід припинити, стару анкету — видалити, одним натисканням кнопки продовживши мережеве життя під іншим ніком із чистого аркуша. Хоча на будь-якому великому форумі або сайті знайомств ви зустрінете юзерів, котрі мають кілька абсолютно різних профайлів і, відповідно, щасливо проживають у Мережі кілька паралельних життів. Чого й вам бажаю.