Чи можуть чоловік і жінка бути просто приятелями, без домішки будь-яких інших почуттів? Особисто я припускаю позитивну відповідь. Хоча стосунки можуть нерідко розвиватися і за такою схемою: знайомство, пристрасть, а потім — дружба.
Як свідчить особистий досвід, такі стосунки найчастіше грунтуються на спільних інтересах. Це може бути співпраця, однакове хобі або звичка до спільних вечірніх чаювань на чиїйсь кухні.
Чому жінка цінує такі стосунки з чоловіками? Вони не напружують, а, крім того, чоловік, якщо він талановитий і має більше професійного досвіду, може бути для жінки найкращим наставником. Крім того, можливе спілкування «для душі», це нерідко трапляється серед одружених чоловіків — він не проти сходити з подругою до театру, кіно чи просто в кафе — у такий спосіб вони розвіюються і відпочивають від звичного повсякденного оточення.
Нерідко одружені чоловіки шукають знайомства в Інтернеті, тому що їм цікаво поспілкуватися з кимсь іще, крім дружини. Як на мене, це абсолютно природне й нормальне бажання, якщо чоловік не прагне інтимних зв’язків на стороні. Просто йому хочеться поділитися своїми думками з кимсь, окрім родини. Адже, зрештою, людське спілкування — це справді розкіш, яка, на щастя, більшості з нас цілком по кишені, тільки якщо ми цього справді хочемо — розширювати наші комунікативні зв’язки, шукати однодумців, відкривати у своїх співрозмовниках нові для себе світи.
Проте, щоб не бути голослівною, варто вислухати думку стосовно цього інших жінок і чоловіків.
Орися Монастирецька, фольклорист:
«Сексуальні стосунки — найвища форма
дружніх стосунків…»
Існує кілька моделей поведінки в міжособистих стосунках. У кожному конкретному випадку задіяно одну з цих моделей. Кожен конкретний чоловік, виховуючись у сім’ї і набуваючи соціального досвіду, певним чином проектує його на своїх партнерів, друзів, колег, зокрема й жінок. Те саме характерно і для жінки.
Стереотипи сприйняття дійсності, зокрема й у сфері стосунків, постійно коректуються залежно від життєвих установок і цілей, які сповідують чоловік або жінка.
Що вищий рівень інтелігентності, інтелектуальності та психологічної зрілості, то більше проявляються принципи доброти, прагнення підтримати свого друга чи партнера. Тому стосунки батьків, родичів, наставників, учителів, знайомих безпосередньо впливають на світогляд людини. Тільки людина, котра бачила радість, яку відчувають оточуючі від спілкування, може сама будувати такі стосунки. При цьому треба пам’ятати, що й література, і театр відображають певні моделі поведінки, які так чи інакше засвоюються читачами та глядачами. Відштовхуючись від негативного досвіду, якого сповнені сюжети відомих творів, теж можна формувати позитивне ставлення до світу. Катарсис — ось сенс вічних тем.
На мою думку, саме жінка зберігає традиційні погляди на міжособистісні, зокрема й сімейні стосунки, і тільки жінка встановлює ту планку взаємин, які або підносять її як богиню, або принижують. Тільки любов, краса і доброта можуть урятувати світ. При цьому жіноча мудрість — Софія — грунтується на Вірі, Надії і, знову ж таки, Любові.
Між чоловіком і жінкою не тільки можуть, а й мають бути мудрі стосунки, які формуються щохвилини спільного спілкування. Сексуальні взаємини — вища форма дружніх стосунків.
У принципі, шлюби укладаються на небесах, тому наречений і наречена, усвідомлюючи необхідність спільного життя і продовження себе в дітях, аби ділити на двох горе й радість, мають духовно дозріти для статевих стосунків. Залицяння, флірт, кокетство — це початок серйозних взаємин. І цей період має бути у кожної пари, яка намагається вибудувати партнерські стосунки.
У моєму оточенні багато чоловіків інтелігентних, талановитих і геніальних. Певним чином вони і сформували мою індивідуальну точку зору на світ. Я дякую долі за те, що моє ставлення до світу докорінно сформували саме порядні чоловіки, чесні, вірні, добрі. Звісно, потрібно підтримувати один одного. У кожного чоловіка бувають кризові моменти в житті, і тоді жінка простягає йому приятельську руку. Проте в цьому випадку стосунки розвиваються за схемою «мати-дитина», а не «дружина-чоловік».
Володимир Даниленко, письменник:
«Звичка жити
в багаторічному шлюбному союзі —
це одна з форм любові…»
Щойно чоловік побачив жінку вперше, йому потрібно менше секунди, щоб визначити, хоче він мати з нею сексуальні стосунки чи ні. І ці самі частки секунди визначають їхні подальші взаємини. Якщо жінка не викликає у чоловіка сильного сексуального потягу — у них можуть скластися рівні партнерські стосунки. Трапляється, що жінка своєю поведінкою «гасить» у чоловіка бажання близькості.
Між чоловіком і жінкою можуть скластися тривалі стосунки без інтимного зв’язку. Хоча це не означає, що чоловік не усвідомлює щохвилини, що перед ним жінка.
І все-таки найефективнішими діловими відносинами між чоловіком і жінкою виявляються стосунки, які не виходять за рамки флірту. У діловому світі флірт — це стимулюючий інструмент для підігріву зацікавленості партнера. На симпатіях чоловіка і жінки побудовано дуже багато ділових проектів. Трапляється, що чоловік захоплює жінку, маючи великий професійний досвід.
Не виключено, що симпатія може перерости в палке захоплення один одним. Трапляється, що чоловік і жінка тривалий час працюють разом — і раптом, в один прекрасний момент він бачить у ній жінку (подібні колізії лягли в основу сюжету фільму «Службовий роман»).
У процесі ділового співробітництва чи знайомства стосунки мають свою динаміку, наприклад, із дружніх несподівано можуть перетворитися на інтимні. Буває, що жінка роками не сприймає чоловіка як сексуального партнера, а потім її ставлення змінюється.
Що ж до шлюбу, то це, власне, банальна архаїчна схема взаємин, яка затвердилася із появою в суспільстві приватної власності.
Стосунки між чоловіком і жінкою, які прожили понад десять років разом, уже набувають характеру звички. Адже для самозбереження їхньої енергії почуття між ними притупляються. Проте шлюб як звичка — це одна з форм кохання. І якщо раптом розірвати ці стосунки, то виникне відчуття глибокої пустоти, яку нема чим заповнити, оскільки кохання між подружжям набуває характеру почуття, загнаного дуже глибоко в підсвідомість.
Я переконаний, що шлюби укладають на небесах. А дружба може бути об’єднуючим елементом шлюбу.
Людмила Кареліна, психокоректор: «Невпевнена в собі жінка в деяких ситуаціях підсвідомо поводиться
як безстатева істота…»
Найчастіше жінка, невпевнена в тому, що чоловіки здатні її по-справжньому покохати, усвідомлено чи несвідомо прагне просто дружніх стосунків, щоб не почуватися зовсім уже обділеною чоловічою увагою. Підсвідомо вона навіює чоловікам, які її оточують, бажання бути її друзями, а не ближчими партнерами.
А що відбувається з людиною, якщо в обмін на кохання партнер пропонує їй дружбу? Це справжнє випробування на міцність життєво важливих систем організму. Геть не кожна людина погодиться на таке випробування, тому нерідко після подібної пропозиції шляхи двох розходяться взагалі. Мало хто спроможний витримувати подібні стосунки роками на правах друга сім’ї.
Якими можуть бути стосунки з чоловіками, залежить від самої жінки. Природа дає їй право вибору.
Криза довіри до своєї жіночої природи, розпач від своєї нездатності викликати в чоловіках сексуальне бажання створює ситуації, у яких жінка проявляє себе як безстатева істота. Що більше таких невпевнених у собі жінок, то більше з’являється чоловіків, які втрачають здатність цінувати жіночність, і також зростає відсоток чоловіків нетрадиційної орієнтації. На мою думку, триває виродження людства.
Дуже часто жінка, яку оточуючі вважають сильною, приховує в собі дитячу беззахисність і навіть образу на долю, тривогу про майбутнє, почуття самотності, невпевненість у своїх можливостях.
Для жінки дуже важливо підтримувати в собі переконаність у тому, що вона може приваблювати гідних чоловіків, тоді її психіка стає більш урівноваженою і здатною позитивно впливати на чоловічу потенцію.
Валерій Голейко, художник:
«Головне — творчість…»
З усіма своїми колишніми дружинами я зберіг дружні стосунки. Ці жінки — найкраща частина мого життя.
З віком люди більше віддаляються одне від одного, гору бере егоїзм. Я можу не виправдати надій жінки й дедалі більше прагнути самотності, бо в мене як художника творчих задумів вистачить ще років на 40, а мені вже 50, і я не знаю, скільки ще картин зможу написати. Тому потреба в приятельському спілкуванні відходить на другий план.
Та, звісно, в житті кожного з нас є світлі моменти дружніх зустрічей, зокрема й із жінками, коли трапляється чудова нагода просто помедитувати на природі, якщо думку про спокусу було погашено.
Наталя Зулейкіна, домогосподарка:
«Я не вірю в дружні стосунки між чоловіками
і жінками…»
Для мене чоловік завжди є об’єктом, який налаштовує на інтимну близькість. Я сприймаю чоловіка виключно як статевого партнера. Не розумію, яка між чоловіком і жінкою може бути дружба. І навіть якщо створюється видимість таких стосунків, коли хтось із подружжя заводить із кимось із представників протилежної статі дружбу в Інтернеті, я гадаю, що рано чи пізно ця дружба набуде зовсім іншого характеру. Хоча не виключаю думки, що це особисто я не розумію сенсу такої дружби, а, наприклад, мій чоловік може просто дружити з жінками. Він відкриває нові світи для спілкування, отримує якусь нову інформацію. Спілкування збагачує людей.
Коментар психолога Жанни МАРТОВОЇ:
— Дружні стосунки можливі, якщо жінка бачить у чоловікові або батька, або брата, чи ще когось із значущих людей. Якщо жінка дружить із чоловіком без інтимних стосунків, то дуже часто це свідчить про те, що вона бачить у ньому дитину, якій потрібна материнська любов. При цьому чоловік може бачити в ній мати, сестру, бабусю, яка дарує тепло, дає поради, допомагає вижити, подолати труднощі тощо. Якщо жінка бачить у чоловікові батька, то вона прагне одержати в цих стосунках підтримку, захищеність, прийняття її як особистості, якщо в підлітковому віці вона не одержала цієї підтримки від свого батька. Так само й чоловік, який недоотримав у дитинстві материнського тепла, шукатиме його в дружніх стосунках із жінкою. При цьому як жінка, так і чоловік у таких стосунках можуть часто «впадати в дитинство»: виявляти інфантильність, невротичну залежність, вимагати від партнера більше, ніж він може дати. Особливістю рівноправних стосунків є те, що чоловік і жінка приймають один одного такими, якими вони є, зі всіма обмеженнями, недоліками, і ясно ці обмеження і недоліки бачать. Особливістю стосунків, при яких хтось із партнерів відіграє роль батька для іншого, є те, що партнер-дитина не в змозі відмовитися від ідеалізації образу іншого. Ідеалізація сприяє збереженню дистанції, тобто вона не доводить ситуацію до виникнення сексуальних стосунків. Це не може тривати довго.
Любовні стосунки між чоловіком і жінкою передбачають дотримання балансу брати-давати, рівноправності, уміння усвідомлено відмовитися від надмірних претензій, що дуже важко зробити дитині. Любов між батьками й дітьми передбачає, що батьки дають, а діти беруть. І обов’язок дітей перед батьками не може бути оплачений, діти завжди дають батькам менше, ніж отримують. Єдиний спосіб передати любов, отриману від батьків, далі, — це народження власних дітей.
Що дають подібні стосунки чоловікові? Що він може одержати для себе, маючи чуто дружні взаємини з жінкою?
Якщо є сім’я і хтось третій, чи то чоловік, чи жінка, то це свідчить про те, що партнери шукають у цьому третьому того, чого не вистачає в партнері по шлюбу. Дуже часто в таких трикутниках жінка, з якою дружать, відіграє роль або матері партнера, або його альтер-его. Дуже часто динаміка в трикутниках буває такою, що цей третій заміщає попереднього партнера, якого було забуто або виключено. Наприклад, у чоловіка до одруження була жінка, яку він кохав, але розлучився з нею. Тоді жінка, з якою він дружить, може заміщувати цю першу подругу життя. Якщо дружина дружить із чоловіком, то він теж може заміщувати їй першого чоловіка, з яким вона розлучилася і витіснила з пам’яті спогади про нього. Шлях до відновлення балансу в сімейній системі в цьому випадку такий: слід визнати важливість першого партнера, подякувати йому, дати йому місце у своєму серці. Для іншого партнера шлях такий: він має визнати, що одержав свою партнерку або партнера за рахунок іншого. Тому що якби цього розлучення не було, то не могло б бути й нинішніх стосунків. Тобто чоловіку, наприклад, слід висловити повагу і визнання заслуг першого чоловіка дружини або її першого кохання. Та це можливо лише в тому випадку, якщо сама жінка віддає належне першому партнеру. Динаміка заміщення може бути різною. Щоб зрозуміти, навіщо парі потрібні стосунки з третьою стороною, необхідно побачити конкретну феноменологію конкретної сімейної системи. І тільки тоді можна знайти найкраще рішення для всіх. У будь-якому випадку, якщо люди включені в якісь стосунки, отже, вони їм потрібні.