На жаль, останнім часом дедалі частіше доводиться чути невтішні прогнози фахівців про екологічні перспективи України. Ці оцінки настільки негативні, що й перспективами їх не назвеш. Ми залишаємо нашим дітям і онукам наслідки чорнобильської катастрофи, брудні водойми, вирубані ліси і смог над великими містами. І жодні розмірковування про господарську необхідність нас виправдати не можуть. Прийдешні покоління ми позбавляємо найголовнішого — права на довге і здорове життя. На щастя, вони не хочуть миритися з таким станом справ. Вони зрозуміли, що на нас годі й розраховувати і треба самим рятувати своє майбутнє.
До таких висновків мене підштовхнула моя співрозмовниця — юна симпатична дівчина Ганна Скорбенко, ініціатор молодіжної програми EkoBake — проекту, заснованого на велоподорожах по Україні з метою виявлення екологічних проблем. EkoBake — перша в Україні акція, що проводилася під егідою Equites Forum — міжнародної організації, заснованої командою Equites і спрямованої на підтримання екогуманітарних експедицій.
— Скажіть, Аню, як народилася ідея проекту?
— Ідея з’явилася в мене зовсім недавно. Я вперше у своєму житті побувала в Карпатах, і ця поїздка викликала двоїсті почуття: з одного боку, я була вражена красою карпатської природи, з іншого — шокована екологічним станом регіону.
— Ви вже знайшли однодумців? Як можна потрапити у вашу команду?
— Мої головні однодумці — фундатори Equites Forum і члени команди Equites Костя Могильник, Сашко Комаров і Голтис. На жаль, вони не зможуть особисто брати участь у моєму проекті — у цей час вони будуть на Кіліманджаро. Але зі мною їдуть мої друзі. Учасником же велопробігу може стати будь-хто.
— А як же «будь-хто» дізнається про існування вашого проекту?
— Ми розсилаємо інформацію про себе в громадські молодіжні й екологічні організації, у нас є свій сайт mitos@equites.com
— Розкажи докладніше про маршрут.
— Поїздка розрахована на два тижні. Стартуємо ми з Ужгорода 10 серпня, а закінчується пробіг 23 серпня в Кам’янці-Подільському. Маршрут проходить по наймальовничіших куточках Закарпаття: через Чоп, Берегове, Виноградів, Хуст, Рахів, далі підйом на Яблунецький перевал, потім спуск і через Коломию на Кам’янець-Подільський. Маршрут прокладено так, що будь-яка людина з мінімальним рівнем фізичної підготовки може брати участь у велопробігу. Вимоги елементарні — проїхати в день 50 км. Це взагалі пішохідна норма.
— А як із харчуванням і ночівлею?
— Це стандартний велопохід із ночівлями в наметах. Продукти харчування будемо купувати по дорозі.
— Велосипеди в учасників мають бути свої? І які?
— Учасники наших походів повинні мати свої велосипеди, бажано гірські.
— Як буде надалі розвиватися проект EkoBake?
— Поїздка Ужгород—Кам’янець-Подільський буде нашим першим кроком. Надалі ми плануємо поїздки на велосипедах по Криму, Півночі, Сході і центральній частині України.
— І в які терміни?
— Гадаю, що все це відбуватиметься з інтервалом у два місяці.
— Але ж узимку на велосипедах їхати складно.
— Судячи з усього, узимку ми виїжджати не будемо, а оброблятимемо зібрані матеріали і будемо готуватися до весняного сезону.
— Якою вам бачиться основна мета ваших подорожей?
— Ми наперед збираємо інформацію, на які саме екологічно проблемні об’єкти варто звернути увагу. Команда вестиме фото- і відеозйомки. Результати виконаної роботи розмістимо на веб-сайті. Наша мета — привернути увагу громадськості до екологічних проблем в Україні, і, звісно ж, ми хочемо побачити якнайбільше прекрасних куточків нашої країни.
Розмовляючи з Ганною, я подумала: «Нехай у них усе вийде. Нехай їздять вони дорогами рідного краю, бачать його проблеми і закохуються в його неповторну красу, бо тільки любов до рідної землі може врятувати її. І є в нас надія, що вони подорослішають і не дадуть загинути природі нашої країни».