Велика Ялта — це понад 90 км від Гурзуфа до Фороса, де розміщені 145 курортно-туристичних підприємств із сумарною місткістю понад 40 тисяч місць, на території 282,9 кв. км (1,04% території Кримського півострова). До адміністративно-територіального складу входять 2 міста, 21 селище міського типу і 2 села.
За 2001 рік у Великій Ялті курортно-туристичними підприємствами було прийнято й надано послуг на 10,9% відпочиваючих більше, ніж 2000 року, що становило 449,1 тис. осіб. Із них — 100 тисяч іноземців (40,8 тис. із далекого і 59,2 тис. із близького зарубіжжя). В основному іноземні туристи прибули з Росії — 71,2%, Німеччини — 5,2, Литви — 5,8, Туреччини — 2,1%. Обсяг реалізації всіх послуг становив 374 млн. гривень, що на 12,4% більше, ніж 2000 року.
Розмова з новообраним мером Ялти Сергієм Брайком розпочалася із запитання про Стамбульський інвестиційний форум, на якому проблеми розвитку Криму були одними з основних.
— Ми приїхали в Стамбул з ознайомлювальною функцією — подивитися, яке ставлення до інвестицій у Крим і безпосередньо в Ялту. Привезли із собою шість інвестиційних проектів — три з будівництва готелів, один — стадіону і комплексу спортивних споруд, ще один — зі створення комплексу атракціонів, і останній проект — з будівництва бізнес-центру. Це те, що, на наш погляд, сьогодні найбільш привабливе.
Однак переговори спрямувалися у трохи несподіваному для мене напрямі — ніхто з представників західного бізнесу не зацікавився спорудженням готелів чи розважальних центрів, але виявили цікавість до нашого комунального господарства — сміттєпереробного заводу, до проблеми водоочисних споруд і водопостачання. Нам запропонували і свою технологію, і фінансування цих проектів. Представники західних фірм мають приїхати в Ялту вже в червні-липні для детальнішого опрацювання цих питань.
— У Криму вже розпочався курортний сезон. Яким він бачиться вам у Ялті, що нового очікує відпочиваючих цього року?
— Ми сьогодні перебуваємо вже практично в 100-відсотковій готовності до курортного сезону. За півтора місяця зробити щось екстраординарне дуже важко. Нині ми ухвалили рішення не брати грошей за відвідання міських пляжів, наводимо там лад. Торік я не раз був на ялтинських пляжах — брудно, дуже брудно!
Велика проблема — виносна торгівля на центральних вулицях Ялти. Сьогодні чомусь кажуть, що Брайко — лютий ворог виносної торгівлі. А я просто хочу, щоб центральні вулиці Ялти були чистими. Виносна торгівля існуватиме, але тільки не в центрі. На жаль, усі дозволи видано ще на початку року, тому в нас немає юридичних прав на вирішення цього питання. У найближчі два тижні ми постараємося обмежити в’їзд транспорту в нижню частину міста і безпосередньо на набережну, бо намітилася якась нездорова тенденція — сьогодні по ній їздять навіть вантажівки. Раніше існував графік завезення продуктів у магазини на набережній, машини туди в’їжджали лише вранці або вночі.
— А як буде вирішено питання з облаштуванням ялтинської набережної? Кажуть, що Брайко нарешті відвоював її в морського порту, чого не вдавалося вашим попередникам.
— Набережна ще не передана місту. Та за літо, гадаю, ми це питання вирішимо. Мені не подобається нинішній стан нижньої набережної. А поки що там безроздільний хазяїн — морський порт, ми не можемо нічого змінити. Сподіваюся, що до осені це питання буде вирішено.
Тоді приберемо з набережної всі ятки, точки виносної торгівлі, поставимо сучасні атракціони. Є плани з жовтня до квітня провести повну реконструкцію набережної із заміною дорожнього покриття, бордюрів, малих архітектурних форм. Проект реконструкції підготовлено, його трохи доопрацюють і потім втілюватимуть у життя.
— Одна з ідей, з якою ви йшли на вибори, — зональний поділ Великої Ялти і розвиток зон за окремими туристичними напрямками. Як втілюватиметься цей проект?
— Минулого тижня я зустрічався з розробниками генерального плану і доручив їм відкоригувати ту його частину, що стосується розвитку зон Великої Ялти. Розглядатиметься питання про три зони: молодіжно-оздоровча зона від Гурзуфа до Ялти, розважальна — Ялта, і, нарешті, лікувально-оздоровчий комплекс із санаторіями МОЗ і пансіонатами для лікування.
Нині ми повинні завершити створення генерального плану розвитку Великої Ялти, наступного року — розробити заходи щодо вирішення комунальних проблем, яких накопичилося досить багато. Насамперед потрібно закінчити роботи з відновлення водогону, наступного року зайнятися очисними спорудами. І це добре, що іноземці зацікавилися вирішенням наших комунальних питань. Уже цього року ми повинні розпочинати програму реорганізації теплоподачі, адже курортний сезон без гарячої води просто неможливий. Тут має бути докорінне оновлення всієї системи.
— Сергію Борисовичу, дуже багато розмов про зміну територіально-адміністративного поділу Великої Ялти. Судячи з усього, це дуже болюча проблема?
— Справді, це гостре питання. Адже не може бути в місті Ялті міста Алупки. Це має бути район, це можуть бути окремі міста. Уся Велика Ялта — 145 тисяч населення, це велике місто. Сьогодні базовим рівнем є, наприклад, селищна рада Симеїза. Таким самим базовим рівнем є і місто Ялта. Симеїзька селищна рада може самостійно розпоряджатися землею, давати дозволи на будівництво, на проектні роботи, створювати свою якусь укрупнену адміністрацію, — із екологами, архітекторами, землевпорядною службою. Жоден бюджет не потягне таких формувань. Не буде витримуватися загальна концепція розвитку всіх територій. У Симеїзі будується одне, у Форосі інше, а система електропостачання, очисних споруд, водопостачання у місті. Не можна, приміром, у Гурзуфі будувати, коли там не працює очистка. Та за нинішнього становища проблема міста — це його проблема, а будівництво — це те, що вирішує селищний голова Гурзуфа. Якщо не буде координації, то не буде й розвитку курорту. Цього року ми вийдемо з конкретними пропозиціями щодо зміни адміністративно-територіального устрою.