Небагато знайдеться в Європі команд — завсідників Ліги чемпіонів. Тим приємніше констатувати: п’ятий рік поспіль київське «Динамо» представлене в елітному турнірі континенту. Це показник на рівні «Манчестер Юнайтед», «Ювентусу», «Баварії», «Реалу». Смішно порівнювати фінансові можливості клубів-товстосумів, які можуть придбати за десятки мільйонів доларів «мегазірку», і проходження «крізь терени до зірок» флагмана українського футболу. Отже — гроші вирішують далеко не все, і якщо киянам вдається домогтися бажаного, то причину успіху слід шукати у фаховій роботі всього динамівського штабу.
Стартовий матч киян проти дортмундської «Боруссії» викликав особливе зацікавлення. І не тільки в плані здобуття трьох очок. Набагато важливіше було визначити нинішній потенціал і життєстійкість біло-блакитних, які взяли рішучий курс на омолодження складу. Для цілого ряду київських майстрів нинішній дебют у Лізі чемпіонів був що поява Попелюшки на королівському балу: Мелащенко, Гіоане, Ідахор, Чернат, Гавранчич ніколи досі не пробували своїх сил на такому високому професійному рівні.
Дортмундська «Боруссія» має за плечами колосальний досвід у поєдинках Ліги чемпіонів, де вона провела 55 матчів і майже в половині з них перемогла. У нинішньому чемпіонаті Німеччини «Боруссія» стартувала дуже потужно, зім’явши в перших чотирьох турах усіх своїх суперників. Її наставник Маттіас Заммер зовсім нещодавно завершив активні виступи на футбольному полі і нині сповнений честолюбних задумів відбутися як тренер. Переможний поступ його команди в чемпіонаті Німеччини минулої суботи зупинила «Баварія», обігравши «Боруссію» на її полі — 2:0. Однак це аж ніяк не притлумило запалу амбітного Заммера, який заявив на передматчевому тренуванні, що до Києва його команда приїхала по перемогу.
Прокоментувати слова Заммера я попросив видавця німецького журналу «Кікер» Карла-Хайнца Хайманна:
— Заммер дуже засмучений поразкою від «Баварії» і побоюється, що вона може вплинути на бойовий дух його хлопців. Він чудово знає, що за всю історію виступів у Лізі чемпіонів динамівці лічені рази йшли з поля переможеними.
Маттіас Заммер і його «Боруссія» залишали поле НСК «Олімпійський» зніченими. Щоправда, не після фінального свистка, а по закінченні першого тайму. Розвиток подій на полі в першій половині гри повністю проходив під диктування біло-блакитних. І навіть такі майстри атаки в складі гостей, як Келлер і Аморозо, мали зляканий вигляд: Головко «накрив» Келлера, а Гіоане «проковтнув» Аморозо. До речі, 20-річний румун, уперше з’явившись на правому фланзі динамівської оборони, залишив приємне враження своїм умінням діяти універсально. Можливо, в майбутньому ці риси дозволять знайти для нього стабільне місце у складі «Динамо».
«Швидкий гол», який вдався господарям на 15-й хвилині, дозволив їм перевести гру в раціональне русло. Німці побоювалися йти вперед великими силами, залишаючи у власному тилу невтомних Ідахора й Мелащенка. А коли наприкінці тайму вони все ж таки спробували, кияни одразу й покарали їх за надмірну спритність — 2:0.
Навряд чи хтось міг припустити, що, домігшись такої істотної переваги, динамівці випустять із рук свого «синього птаха». Може, цього і не сталося б, якби не зіткнулися в середині першого тайму український «персональник» Головко з Келлером. Лобановському довелося випускати на поле Федорова, який спочатку вдало опікував «вістря списа» німецького клуба. Після перерви постать дортмундського «голіафа» стала найпомітнішою на зеленому прямокутнику. Продавивши оборону «Динамо» у центрі на 56-й хвилині, Келлер відіграв один м’яч, чим поставив під сумнів перевагу господарів у першому таймі. У другому — дії біло-блакитних скидалися на спілкування народів, які будували Вавилонську вежу: кияни, притиснувшись до власних воріт, повністю віддали ініціативу гостям, і ті зрештою «віддячили»: на 74-й хвилині Філімонов зіграв непрофесійно, відбиваючи м’яч перед собою після нескладного удару Росіцкі. Для в’юнкого Аморозо не становило особливих труднощів закотити м’яч у незахищені ворота «Динамо» — 2:2.
Наші суперники в групі «Ліверпуль» і «Боавішта» розійшлися мирно — 1:1.