Статистика переконливо засвідчує: сьогодні туризм у всьому світі є однією з найбільш високодохідних галузей господарювання, яка в сучасних умовах постійно й динамічно розвивається, сприяючи вирішенню цілого комплексу життєво важливих соціально-економічних проблем.
Щорічно у світі здійснюється понад 800 млн. туристичних подорожей (стійкою є тенденція до збільшення їхньої кількості), понад 52% з яких — у межах Європи. Частка туризму у світовому експорті товарів і послуг становить близько 13%, а в країнах ЄС — 14%. Туризм формує 8% сукупного ВВП країн ЄС і забезпечує близько 11% їхнього економічного зростання. Кількість робочих місць у туристичній індустрії країн ЄС становить близько 12% від загальної чисельності зайнятих.
Україна посідає одне з провідних місць у Європі за рівнем забезпеченості природними та історико-культурними ресурсами, здатними стимулювати значний інтерес у вітчизняних та іноземних туристів. Курортні та рекреаційні території нашої держави становлять близько 9,1 млн. га, тобто 15% території. Експлуатаційні запаси мінеральних вод дають змогу використовувати їх в об’ємі понад 64 тис. куб. метрів на добу. На державному обліку в Україні перебуває понад 130 тис. пам’яток, з них 57 206 — пам’ятки археології (418 з яких національного значення), 51 364 — пам’ятки історії (142), 5926 — пам’ятки монументального мистецтва (44), 16 293 — пам’ятки архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва та ландшафтні (3 541).
У нашій державі функціонує 61 історико-культурний заповідник, 13 мають статус національних. До Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО включено Софійський собор з архітектурним ансамблем, Києво-Печерську лавру, історичний центр м. Львова, геодезичну дугу Струве, букові праліси Карпат.
В Україні налічується 1230 закладів готельного господарства (загальна кількість місць —
104 тис.), які щороку обслуговують близько 4 млн. людей (17,5% із них — іноземці). 3,3 тис. санаторно-курортних і оздоровчих закладів загальною місткістю близько 481 тис. ліжок щороку приймають майже 3,2 млн. відпочивальників (14% — іноземці).
Наукове, методичне й кадрове забезпечення у сфері туризму та курортів здійснюють понад 130 вищих навчальних закладів (а це — тисячі майбутніх менеджерів турфірм), чотири науково-дослідні інститути Міністерства охорони здоров’я України та Науковий центр розвитку туризму Міністерства культури і туризму України (завдяки якому розроблено «Стратегію сталого розвитку туризму і курортів України», котра від грудня 2007-го припадала пилом у Кабміні й була ухвалена лише минулого тижня).
За оцінками вітчизняних і зарубіжних фахівців, надходження від туризму до бюджетів усіх рівнів можуть становити стільки ж, скільки отримують нині країни, сумірні з Україною за туристично-рекреаційним потенціалом, — щонайменше 10 млрд. доларів. Окрім припливу коштів, туризм вирішує й чимало інших актуальних завдань: забезпечує виконання економічних, соціальних і гуманітарних функцій держави, сприяє збереженню довкілля та культурної спадщини, створенню робочих місць, збільшенню питомої ваги сфери послуг у структурі ВВП.
Немає потреби в котрий уже раз перераховувати негаразди вітчизняної туристично-рекреаційної галузі: «ДТ» неодноразово ґрунтовно й переконливо робило це. Нашим олігархам, напевне, й нагадувати про них не треба: засмагають-бо не в Криму й лижню торують не в Карпатах. І не лише їхні, а й інших українських туристів гроші збагачують аж ніяк не вітчизняні бюджети...
Не робитиму «гучних відкриттів» на кшталт: хто в цьому винен? Відповідь — на поверхні. Який сенс гудити чиновників: хто може — працює, хто не може — вчить, хто не може вчити — керує.
Ви, «господарі життя», мали б пам’ятати давню мудрість про те, що «розумному — досить»! Тож, доки ще не загарбана «своїми» земелька (а вкупі з нею й не «розподілені» заводи, фабрики, кар’єри та інше раніше зване «народним» добро) не сьогодні-завтра закінчиться, зверніть якнайшвидше свій погляд на «курку», яка лише через ваше ставлення не почала нести золоті яйця. Про допомогу ж — науково-методичну — не переймайтеся: тільки «свисніть».
Колишній Держсекретар США Г.Кісінджер у мемуарах згадував, як відбувалося його призначення на цю посаду. Йому зателефонували від одного з найвпливовіших американських олігархів і призначили зустріч. У ній брали участь іще кілька відомих своїми статками американців. Без зайвих слів, ці люди повідомили Кісінджеру, що, порадившись, вони вирішили призначити його Держсекретарем.
В Україні — теж не віднедавна — усе вирішують гроші. Тож, панове, віднайдіть свого Вашингтона на посаду туристичного міністра й створіть йому належні умови для діяльності. Ви навіть не уявляєте, як вам будуть вдячні всі «маленькі українці»!