Набережна
Нова набережна відповідає всім європейським нормам. І на ній однаково комфортно почуваються любителі роликів і панночки, що дефілюють на високих підборах. Весь променад викладено плитами, по яких удень снують спеціальні сміттєзбиральні машинки, а вночі їх миють спеціальним розчином вже інші мийні агрегати. Стихійної торгівлі тепер тут немає, тільки кіоски з морозивом, соками, пресою та екскурсійні бюро. Сувору монументальність плит пом’якшує безліч яскравих клумб із різноманітною рослинністю, — від вигадливих «ікебан» і кущів до вікових платанів і квітучих магнолій і сосен. Крону величезної сосни щедро всіяно шишками розміром із чималий чоловічий кулак у такій кількості, що здається, ніби насипали шишок у величезний кошик, приклеїли до дна й перевернули... Ще одне дерево — потужні гілки крони далеко вгорі. На одній із них на п’ятиметровій висоті висить червона кулька з написом «I love you!». Віковий платан, магнолії, чагарники, а серед них — вигадливі лавочки, суціль повиті щедрою кримською зеленню. У цей дизайн вдало вписано ліхтарі, деякі визирають із чагарникових куль. Ліхтарі тут різні й цілком унікальні — за формою такі самі, які і два століття тому, і нові, але під давнину. Такий своєрідний зв’язок із минулим. Коли вечорами вони спалахують, то разом із численною ілюмінацією та підсвічуваннями Ялта стає схожою на велику каравелу.
Вечорами крізь листя просвічує могутній стовбур величезного платана (тепер він із підсвічуванням), надаючи набережній особливого шарму. Поруч — світний фонтан, у якому з задоволенням хлюпається дітвора та студенти, а вода схожа на розплавлене золото... Недарма ще елліни називали місце, де нині стоїть місто, «ялос» — золотий берег.
Усі будинки, що виходять на набережну, відреставровано. У них численні кав’ярні й ресторани. Порядок цін підпорядковано єдиному принципу: що ближче до моря, то дорожче.
Вечорами тут лунає м’яка приглушена музика. Після одинадцятої будь-який шум розпорядженням міської влади заборонений — за винятком шуму моря, ясна річ. Його заспокійливий акомпанемент створює надзвичайний, неповторний фон.
«Візитна картка» міста практично готова. Недобудовано лише її нижню пірсову частину, але всі міські пляжі приведено в «курортну готовність»: дно обстежено й очищено, гальку перебрано, та й саме море чисте. Про це не тільки повідомляють комунальні служби міста, а й свідчать результати аналізів води та стану очисних споруд.
Набережна — обличчя міста. Тож реконструкцію почали саме звідси. Саме з набережної почалося наше знайомство з оновленою Ялтою і тими нововведеннями, що приготувало місто до нового курортного сезону.
Готовність до сезону
За словами мера міста Сергія Брайка, літня столиця до сезону готова. Причому очікується збільшення кількості відпочиваючих. Вже на травневі свята заповнюваність основних ялтинських готелів була стовідсоткова. Серед новинок на гостей чекає новий парк атракціонів, центри дайвінгу, туристичні маршрути, численні свята й безліч цікавих подій, ознайомитися з якими можна на недавно створеному муніципальному сайті (www.bigjalta.com.ua) Проблем із водою в цьому сезоні в готелях і пансіонатах не буде. За графіком вода подаватиметься хіба що в приватному секторі.
Нинішнього року море особливо чисте. Це підтверджують не тільки зграйки дельфінів, а й те, що вперше за багато років біля ялтинського узбережжя з’явився найпоказовіший індикатор чистоти — морський коник.
Рівень цін — на будь-яку товщину гаманця: можна зняти однокімнатну квартиру за десять доларів на день, а можна котедж за тисячу. Проїзд на таксі від Сімферополя займе півтори години та обійдеться в сто п’ятдесят гривень. З Сімферопольського аеропорту можна прилетіти вертольотом (нинішнього року пропонується і така послуга), приземлившись прямісінько на Ялтинському вертодромі. З нього, у свою чергу, можна вирушати у вертолітні прогулянки як над самою Ялтинською грядою, так і в будь-яку точку Криму.
Велика Ялта — це 80 км узбережжя від Фороса до Алупки, що містить у собі власне Ялту, Алушту й мережу селищ уздовж берега: Гаспру, Сімеїз, Місхор, Кореїз, Форос й інші. З висоти пташиного польоту складається таке враження, що синя морська гладінь злилася з зеленою листяною гладдінню, залишивши на гребенях з’єднання у вигляді білих «бурунчиків» готелів, здравниць, приватних котеджів і вілл. І півколом у бухті — сама Ялта, яка і згори набирає дедалі доглянутішого вигляду: більшає червоних черепичних дахів, доглянутих майданчиків і скверів.
Місця спокою та комфорту
Найактуальніше питання: де ж у Ялті зупинитися? Розглянемо, в цьому плані прибережну смугу.
З одного боку до ялтинської набережної підходить Приморський парк, де переважає екзотична рослинність. Його центральна алея починається неподалік комплексу «Літо» з готелем вищого розряду, боулінг-клубом і рестораном «Гасконець», над стильним дизайном якого попрацював київський фахівець Олена Шаповалова. «Гасконець» — це літня, заплетена зеленню тераса, живий метровий акулячий сом в акваріумі та скульптура коня в натуральну величину на вході, осідлати якого полюбляють численні гості. Тут дуже смачні суші, а по п’ятницях із Франції доставляють устриць у льоду.
Комплекс розташовано на пагорбі над морем, й у відкриті вікна вривається шум прибою.
А зовсім близько подих моря відчувається в комплексі «Левант», розташованому просто на березі — із корпусів можна в купальнику збігати на пляж. Номер — від 50 дол. на добу. Тут і ресторан у вигляді двох каравел. Приморський парк закінчується готелем «Ореанда» — найдорожчим і найрозкішнішим. Номер у сезон — від 150 дол. У його вартість входить шведський стіл, фітнес-клуб (два басейни, турецька лазня, сауна, тренажерний зал), власний пляж із повним набором пляжного обладунку.
На самій набережній у відреставрованих будинках здаються апартаменти, ціни — від 150 дол. за номер.
Закінчується променад площею з «напідлоговим підсвічуванням», у глибині якого в оточенні пальм стоїть Ленін — у теплому костюму-трійці та плащі. Це місце проведення літніх заходів на свіжому повітрі. Імпровізовану напівпрозору сцену встановлюють точнісінько перед Іллічем, і вечорами тінь вождя світового пролетаріату проступає крізь задник, наче беручи участь у дійстві. Прибирати пам’ятник не збираються — такої екзотики, певне, ні в кого немає.
Трішки збоку — Морпорт із парком атракціонів, він тепер компактно розмістився біля самого моря.
До пристані щотижня пришвартовуються океанські лайнери з іноземними туристами. Їхній «маршрут одного дня» зазвичай такий: набережна, Лівадійський палац, ботанічний сад, Воронцовський палац, іноді ще й Фороська церква. А перед від’їздом — знов-таки набережна та прощальна кава в ресторанчику на березі.
— Іноземців у Криму стає дедалі більше — говорить голова адміністрації України з туризму Валерій Цибух. — Значною мірою це зумовлено підвищенням рівня сервісу та зняттям низки серйозних перешкод для любителів подорожувати, котрі приїжджають до нас. Так, приміром, ось уже другий рік відкрито консульський пункт у Сімферопольському аеропорту, де туристи можуть одержати візи. Причому з нинішнього року — двотижневі. Гідна участь України в міжнародних виставках дозволила укласти низку контрактів із найбільшими іноземними турфірмами — зокрема й із німецьким туристичним велетнем «Дертур». Представники агентств, відвідавши Крим у рамках рекламних турів, залишилися задоволені своїм вибором.
Навпроти Морпорту стоїть готель «Брістоль» — один із найстарших у місті, а після реставрації — один із найзатишніших. У ньому, крім хороших номерів, є додаткові послуги — турецька лазня, облицьована напівкоштовним оніксом, сауна, масаж, відвідання яких зміцнює імунну систему. Поруч однойменний ресторан з інтер’єром у грецькому стилі, де щоранку на клієнтів готелю чекає шведський стіл. Закінчується обжите узбережжя рестораном «Хуторець ля-мер», що належить мережі «Козирна карта»: добротна українська кухня, «морський» інтер’єр. «Хуторець...» весь у сітях, акваріумах, кортиках і тільниках... Біля входу — клітка з двома кроликами, які, всім відомо, «не тільки цінне хутро», а й оригінальна жива «родзинка» закладу.
На здоров’я!
Відгороджене й закрите з усіх боків горами півколо ПБК, що врізається в море, має унікальний субтропічний клімат. Більше того, ця частина півострова — своєрідний парник, у якому йодистий морський бриз змішується з лікарським гірським повітрям і, настоюючись на сонці, впродовж року створює лікувальну дихальну суміш.
Ось чому за своїми оздоровчими можливостями Велика Ялта не лише не поступається аналогічним за кліматом зарубіжним курортам (приміром, Ніцці чи чорногорським здравницям), а багато в чому перевершує їх. Тож не дивно, що відновлення організму відбувається тут набагато швидше, ніж у будь-якому іншому місці. А поєднуючи оздоровлення, відпочинок й екскурсії, одержуєш заряд бадьорості на цілий рік.
У самій Ялті найповніший комплекс лікувальних послуг надає пансіонат із лікуванням «Пори року». Заклад має готель високого класу з басейном, шведським столом, тренажерним і конференц-залами. Лікувальна база — найкраща в Ялті. Тут здійснюють повну діагностику, працює косметологічний кабінет. Усі обстеження й лікувальні процедури проводяться з використанням сучасного устаткування, розроблено цілий комплекс лікувальних програм. Після всебічного діагностування людина одержує комплекс рекомендацій, як найоптимальніше поліпшити спосіб життя. Саме обстеження триває добу. Тож у безумовному виграші буде і той, хто приїхав сюди навіть на два дні. А до послуг тих, хто затримується на три дні й більше — програми «Афродіта», «Плейбой», «Казанова» і багато інших.
«Пори року» — місце, де можна поєднувати активне курортне життя з оздоровленням.
...Нічне життя в Ялті вщухає тільки під ранок, коли загулялі «сови» вирушають спати, поступаючись місцем «жайворонкам» — любителям зустрічати світанок у теплій, як парне молоко, морській воді. Перші купальщики зазвичай з’являються на пляжах десь після п’ятої ранку.
Подалі від метушні
Охочим відпочити від міської метушні найкраще «загубитися» у невеличких селищах Великої Ялти — серед вікових платанів, ялівцю й кипарисів.
Приміром, у «Гліцинії» — місці, яке так любив Брежнєв. До речі, у «брежнєвському» корпусі зберігся номер Леоніда Ілліча, і його здають.
У санаторії «Дніпро», розташованому на території доглянутого Хікаського парку, закладеного ще стародавніми римлянами, можна поєднувати традиційне лікування з прогулянками по ялівцевих гаях, спелеолікуванням і винотерапією. Головлікар санаторію Іван Тимофійович Клименко кожному для підняття імунітету рекомендує 200 грамів доброго сухого кримського вина щодня протягом усього перебування в Криму плюс обов’язкові багатогодинні прогулянки по пересіченій місцевості, щоб цілющим повітрям «провентилювати» легені, звільнивши їх від усієї міської пилюки. Цілющі прогулянки можна продовжити й по території Лівадійського парку в санаторії «Лівадія», що спеціалізується на лікуванні серцево-судинних захворювань, де, крім комплексу процедур, багатьом піднімає тонус безпосередня близькість літньої резиденції російських монархів — знаменитий Лівадійський палац.
Розкішний парк оточує і санаторій «Україна», де лікувальну базу доповнює басейн. Приємно здивує відомий ще з радянських часів санаторій «Марат». Два його корпуси 5-й і 6-й — цілком відреставровано, між ними тепер розташовано басейн — із терасами, верандами й відкритими кав’ярнями. Щоранку — шведський стіл, вечорами — культурна програма на терасах. І лише 10 хвилин неспішного ходу до моря.
А ось кемпінговий комплекс «Галявина казок» для тих, хто любить море, але жити воліє в горах, подалі від спеки. На «галявині» — басейн, кав’ярня, ресторан. Крім традиційних корпусів, є дерев’яні зруби з усіма вигодами на чотирьох і вісьмох чоловік, зняти найрозкішніший коштує 200 дол. на день. Місце розташування — на будь-який смак. Є навіть будиночок, під вікнами якого грається форель. А головне, звідусіль чудовий вид на Ай-Петрі й водограй Учан-су — найвищий у Криму.
Недалеко від кемпінгу, поблизу ресторану «Гірський струмок» (славиться українською кухнею) починається (або закінчується) один із найцікавіших маршрутів на Ай-Петрі, що проходить повз Учан-су. Похід триватиме близько двох-трьох годин і подарує безліч вражень. Приміром, часто в ущелинах скель ховаються хмари, і складається враження, наче туристи йдуть просто по них.
Гори
Саме плато Ай-Петрі є скельно-горбистою місцевістю. За кожним вигином дороги несподіванка: обсерваторія, кінна база, кам’яна стоянка первісних людей, печера «Триока», усередині якої в обрамленні сталактитів і сталагмітів навіть у сорокаградусну спеку лежать вигадливі брили криги. І нарешті, можна перехопити, діставшись до обладнаного майданчика в районі верхньої станції канатної дороги. До речі, це єдина в СНД безопорна дорога такої довжини. На майданчику розмістилися торговельні точки, що належать переважно кримським татарам. Тут активно торгують сувенірами, тюбетейками, тапочками, поясами, а також вином, шашликами, бастурмою та багато чим іще. Загалом професійна татарська кухня вражає. Але дилетантська може дуже швидко вас «вивернути навиворіт». Тож, аби уникнути отруєнь, користуйтеся послугами сертифікованих кав’ярень.
Спуск на «канатці» (а це теж букет яскравих вражень) обійдеться в 15 гривень. І ось уже море зовсім близько. І вечір теж...
P. S. Залишилося доїхати до Фороської церкви, що стоїть на вертикальній скелі, помилуватися заходом сонця і, слухаючи передзвін дзвонів, поставити свічку за здоров’я близьких, за тих, хто в морі, і за процвітання Великої Ялти. А ще — кинути монетку, щоб повертатися сюди ще і ще.