Це дещо забуте французьке слово відразу спливло в мене в пам’яті, коли на динамівській базі в Кончі-3аспі побачив ще наприкінці літа початкову стадію будівництва футбольного манежу. Ажур — це, взагалі-то, тонкі мережива, і саме такі конструкції підтримували яскраве кольорове шатро над майбутнім футбольним полем. Манеж ще не був готовий, але вже був красивий і раціональний — нічого зайвого, усе підпорядковано інтересам футболістів, які тут тренуються чи змагаються. Будували цю красу ціною більш ніж у п’ять мільйонів доларів усього п’ять місяців. Під дахом манежу з чудовими світильниками, що протяглися у вісім рядів, міститься синтетичне поле, настільки схоже на природне, що на око різницю й не вловиш.
Тепер чудова динамівська база дозволяє проводити цілорічний тренувальний цикл, маючи п’ять футбольних полів із підігрівом на випадок негоди і можливість сховатися від будь-яких неприємних примх природи під дах. Сюди вписується цілком нормальне футбольне поле 100 х 72 метри і, крім основної команди клубу, тут будуть тренуватися національна збірна, молодіжні та дитячі команди.
Серед численних гостей передноворічного свята був і Андрій Шевченко, який у своєму поздоровленні згадав, що подібного манежу в Європі йому бачити не доводилося. Було вручено різноманітні подарунки гостям від ФК «Динамо» Київ», а генерал-полковник, голова Державного комітету з охорони державного кордону Борис Алексєєнко нагородив Андрія Шевченка медаллю «За мужність в охороні державного кордону». Найбільші начальники в передноворічний час — Дід Мороз і Снігуронька — вручили символічний ключ від манежу Валерію Лобановському.