Стенд Кам’янця-Подільського |
До цієї події готуються старанно й скрупульозно. Намагаються придумати максимально смачні тексти, максимально яскраво та глянцево упакувати їх у рекламні буклети, сотні тисяч яких згодом поїдуть і полетять, як мінімум, у всі куточки України. Ще одна вельми важлива деталь — оформлення стенда. Одні прикрашають свою експозицію милим і пухнастим бобром, який виконує бажання. Інші обирають пікантніший хід і левову частку зарезервованої території відводять під розкішне двоспальне ліжко під балдахіном. У третіх закликальником виступає симпатичний надувний дракончик... Одне слово, роблять усе можливе й неможливе, аби привернути максимум уваги й зав’язати максимум корисних знайомств. Оскільки чудово усвідомлюють: ці кілька весняних днів згодом справді рік годують.
Нинішній найбільший вітчизняний туристичний ярмарок — Міжнародна виставка UITT-2005 (Україна — подорожі й туризм) — відзначив своє одинадцятиліття. Експозиція зайняла площу 8500 квадратних метрів, у виставці взяли участь понад 750 експонентів із 40 країн світу. Уперше до роботи найпрестижнішого українського турсалону підключилися компанії з Норвегії, Грузії, Домініканської Республіки, Перу та Кенії.
Під час UITT-2005 уперше відбулося нагородження лауреатів Всеукраїнського професійного конкурсу «Зірки українського туризму». Такі заходи проходять у багатьох державах, мають вагу і є своєрідним навігатором для споживачів турпослуг, оскільки відзначаються максимально відкритою та прозорою процедурою визначення переможців. Першими вітчизняними «зірконосцями» стали: серед турагентів — «Сеть магазинов горящих путевок», серед туроператорів, які займаються в’їзним і внутрішнім туризмом, — сімферопольський «Кенеш». Кращим українським туроператором визнано ЗАТ «Гамалія», кращим туристичним заходом 2004 р. — фестиваль «Козацькі забави», який проходить у м. Кам’янці-Подільському. Кам’янчани відвезли додому ще одну «зірку» — їхнє місто стало переможцем у номінації «Краще туристичне місто». Ну, а лаври найнайтуристичнішого комплексу дісталися столичному «Проліску».
Як і 2004-го, так і нині одним із головних експонентів UITT стала Туреччина: її виставочна територія зайняла п’яту частину загальної закордонної експозиції. Що ще раз підтвердило — ми маємо справу зі справжньою експансією на наш турринок. Дуже жорсткою, безкомпромісною і, на думку багатьох авторитетних представників вітчизняної туріндустрії, аж ніяк не безпечною. Деякі турецькі турфірми, що відкрили свої офіси в Україні, демпінгують ціни й мають величезні обороти. Але у звітах, наданих нашим фіскальним органам, фігурують як... збиткові. При цьому весь прибуток осідає на їхніх закордонних рахунках, а Україна залишається з носом.
Серед головних тенденцій літнього турсезону-2005, які чітко визначилися під час проведення нинішньої UITT, — дедалі вища популярність кримської «елітарки» й істотне збільшення попиту на вітчизняні маршрути екологічного туризму та сільський «зелений» туризм. Останній став справжнім порятунком, приміром, для жителів невеличкого селища Гриців, що на Хмельниччині. За кілька років перетворивши, у буквальному значенні слова, занепалий населений пункт на процвітаючий центр сільського туризму, де немає відбою від бажаючих відпочити тут. Кілька нових цікавих маршрутів представила на UITT-2005 і Тернопільщина. До речі, під час однієї з таких подорожей гості цього багатющого й мальовничого краю можуть познайомитися зі справжнісіньким найдавнішим українським (!)... сфінксом! А ви кажете — Єгипет, Єгипет...
Серед найпомітніших на цьогорічній UITT — стенд Національної туристичної організації (НТО) України. Багато в чому завдяки, мабуть, наймасштабнішій і найяскравішій на виставці заманці — стилізованій українській хатинці, біля якої постійно відбувалися різні фольклорні дійства й демонструвалися оригінальні вироби народних майстрів.
Нинішнього року консолідований стенд НТО, де демонструвалися туристичні можливості всіх областей України, ще більше, так би мовити, змужнів та зміцнів і вже аж ніяк не видавався молодшим братом своїх закордонних «колег». Та й на відсутність уваги не міг поскаржитися. Проблема лише в тому, що на UITT-2006 такого численного «десанту» українських регіонів, який тільки-но всерйоз почав спинатися на ноги, швидше за все, не буде. Представникам регіонального турбізнесу не по кишені брати участь у форумах рівня UITT: їхня присутність на тутешніх стендах була б неможлива без серйозної дотації НТО. Але через шестиразове зменшення бюджету галузі експозиції, аналогічні нинішній, Національна туристична вже навряд чи потягне. Отже, відкочування назад неминуче. Невеликі й нечисленні турфірми, що працюють на прийом туристів, позбавляться такого необхідного промоутування. Аби вижити, їм знову доведеться переорієнтуватися суто на виїзд. «Зачахнуть» оригінальні маршрути, втратять роботу екскурсоводи, спорожніють і так не велелюдні готелі... Гадаєте, ця похмура картина — зі сфери фантастики? Утім, судячи зі ставлення можновладців до українського туризму, це мало кого хвилює.
Ще однією неприємною особливістю UITT загрожує стати безладдя з поширенням квитків на виставку, яке повторюється вже не перший рік. У касі Міжнародного виставкового центру (МВЦ), де втретє проходить цей турсалон, за можливість потрапити на нього треба було викласти 15 грн. Але вже від метро «Лівобережна» через кожні п’ять-десять метрів на всіх, хто рухався у бік МВЦ, наскакували люди з пропозицією за десятку придбати запрошення... Такого немає ніде у світі! Соромно, панове. І хіба лише перед міжнародною громадськістю?