UA / RU
Підтримати ZN.ua

«У РЕЗУЛЬТАТІ ОТРИМАННЯ КРЕДИТУ НАРОДИЛАСЯ ДИТИНА…»

Три умови має виконати людина, щоб виправдати своє призначення: побудувати дім, посадити дерево й виростити сина...

Автори: Олександр Артеменко, Галина Іщенко
Максим Вітєр

Три умови має виконати людина, щоб виправдати своє призначення: побудувати дім, посадити дерево й виростити сина. Цього навчає давня мудрість, і поки люди її не порушують, роду людському гарантоване продовження. Причому найкраще ці умови виконувати в зазначеній послідовності. Спочатку обзаводитися житлом, потім садити біля нього дерева, які дають плоди для прохарчування, і лише після того заводити сім’ю й починати виховувати дітей. Таке неухильне дотримання порад предків допоможе уникнути численних складних проблем, добре відомих тим, хто з власного легкодумства чи з об’єктивних причин починає «з кінця».

Не говоритимемо про легкодумство, це окреме питання. А ось об’єктивні причини — фатум, що переслідує не одне наше покоління. І головна з-поміж них сьогодні — дорожнеча житла при недостатній забезпеченості молоді.

Скільки всього здатні зіпсувати квартирні негаразди! Молоді люди зустрічаються, закохуються, одружуються, приводять обраницю (обранця) додому і заявляють батькам: «Познайомтеся, це моя дружина (чоловік). Де нам спати лягати?»

Зрозуміло, за таких обставин медовий місяць завершується в рекордно стислі терміни, а на зміну йому приходить похмура повсякденність, щедро присмачена з’ясовуванням стосунків між зятями, невістками, тещами, свекрухами, сестрами й зовицями. Чи треба пояснювати, чим це найчастіше закінчується в країні, де кількість розлучень стабільно перевищує кількість шлюбів?

Що робить держава, аби виправити таке становище, і як вона дає йому раду? На ці запитання відповідає директор регіонального відділення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву в Київській області Максим ВІТЄР.

Держава вживає заходів, спрямованих на створення умов, які б сприяли молоді у розв’язанні житлових проблем. Про це свідчить заснування Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву ще 1994 року — одразу після ухвалення Закону України «Про сприяння розвитку і становленню молоді в Україні». Зокрема стаття 10 закону передбачає надання кредитів молоді на придбання житла. Але, справедливості ради, маю визнати: до 1998 року фонд не міг виконувати покладених на нього функцій з тієї простої причини, що уряд не виділяв коштів на надання кредитів. Активна робота розпочалася саме з 1998-го — після того, як вийшла постанова Кабінету міністрів, яка регламентує порядок надання кредитів, і вперше для цього було виділено позабюджетні кошти (за рахунок амортизаційних відрахувань). Річ у тому, що це був рік виборів, і відповідна стаття витрат із проекту бюджету не пройшла через ВР. Депутати побачили в ній спробу уряду вплинути на волевиявлення виборців. Але фонд усе-таки отримав 6 млн. гривень. І перші вісім чоловік із Броварів (Київська область) стали власниками кредитів на придбання житла.

Уперше кошти для цих потреб вдалося закласти в держбюджет лише через рік. Тоді наша структура запрацювала нарешті по всій Україні. Нині вона налічує 27 регіональних відділень.

Роком справжнього піднесення став для нас 2000-й. На молодіжне житлове кредитування в бюджет було закладено 70 млн. гривень, і всі ці гроші ми от-ри-ма-ли! Це дозволило розгорнути Програму сприяння молодіжному житловому будівництву в усіх областях країни. Наступні 2001-й і 2002 рік — час набуття досвіду, удосконалення нормативної бази. Але брак фінансування знову позначається на наших можливостях. Судіть самі, хоч уряд і відзвітував про виконання бюджету-2001 на 105%, однак нашу сферу недофінансовано на 25%. Бракує коштів і нинішнього року. А в нас тим часом створено базу кандидатів, людей поінформовано про розвиток програми, діють консультаційні центри, ми постійно подаємо інформацію в ЗМІ про роботу фонду, щоб усі зацікавлені й ті, хто має на це підстави, могли скористатися своїм правом на придбання житла.

— Максиме Кононовичу, наскільки затребувана ваша робота?

Можу сказати: зараз лише в Київській області зареєстровано 3,5 тис. кандидатів на одержання кредитів, а профінансовано лише трохи більше 100 кредитних угод. Але завдяки допомозі фонду вже 60 сімей отримали житло й почали погашати борги. Працюємо лише три роки, кредити надаються на 30 років, отже, суми від їх погашення поки що мають бути незначні. Проте з 77 млн. гривень, запланованих на надання кредитів у поточному році, 7 млн. — це кошти, отримані від погашення раніше наданих.

— Отже, попит перевищує ваші нинішні можливості. Як ви плануєте його задовольняти, враховуючи те, що найближчим часом на істотне сприяння держбюджету не варто розраховувати?

Керівництво фонду вивчає можливість залучення до кредитування позабюджетних коштів, приміром, кредитів Міжнародного банку. Маємо для цього вагомі передумови. Адже надані нами кредити забезпечуються майновою заставою й персональною відповідальністю, тут цілком виключена можливість їх нецільового використання. Простіше кажучи, вони не можуть кудись зникнути, як це трапляється в комерційному кредитуванні. Іншими словами — наша діяльність не пов’язана з ризиком неповернення наданих коштів.

Можливий також варіант (правда, це перспектива більш віддаленого майбутнього) створення недержавного пенсійного фонду чи навіть державного, який працює не за консолідованою, а за накопичувальною системою. В усьому світі кредитні спілки або фонди, які займаються довгостроковим кредитуванням житлового будівництва, належать до найнадійніших партнерів таких пенсійних фондів. Одне слово, шляхів залучення позабюджетних коштів існує чимало, і ми їх уважно вивчаємо.

— Хто ваші клієнти та що від них ще вимагається, крім молодості? Якими критеріями ви керуєтеся, надаючи кредит або відмовляючи в ньому в кожному конкретному випадку?

— Відповідно до чинного законодавства, право на кредит надається молодим сім’ям, у яких чоловік і дружина не старші 30 років, неповним сім’ям із таким самим віковим обмеженням і самотнім громадянам не старшим 28 років. Бо кредит державний і надається на пільгових умовах. Ще одна неодмінна умова його отримання — перебування на квартирному обліку. Молоді люди або їхні батьки мають стояти в черзі на поліпшення житлових умов. У загальній чи на кооперативне будівництво — це не має значення, але в кожному випадку перебування на квартирному обліку підтверджує право людини на поліпшення житлових умов. І ще однією обов’язковою умовою є платоспроможність молодої сім’ї або самотньої молодої людини. Адже мусить бути впевненість у тому, що наш клієнт у змозі виконувати свої кредитні зобов’язання. Тому ми й вимагаємо надання довідок про доходи. Якщо претендент відповідає цим трьом вимогам, у нього є всі підстави для одержання кредиту.

— На яких умовах Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву надає допомогу в придбанні житла, і на які пільги можуть при цьому розраховувати одержувачі кредитів?

— Кредит надається на термін до 30 років під 3% річних у гривнях. Але якщо молода сім’я має дитину чи дитина народилася вже після одержання її батьками кредиту, вони звільняються від сплати річних відсотків. До речі, один із наших клієнтів, звертаючись у фонд із заявою про звільнення від сплати річних відсотків, обгрунтував своє прохання так: «У результаті отримання кредиту народилася дитина»... При народженні другої дитини 25% суми кредиту погашається за рахунок держави, а народження третьої позбавляє сім’ю сплати половини суми отриманого кредиту. Як бачите, наші умови безпосередньо орієнтовані на розв’язання демографічної проблеми. Адже відомо, що за останні роки чисельність населення України помітно зменшилася, і з цим необхідно щось робити.

Умови надзвичайно привабливі, природна й велика кількість бажаючих ними скористатися. Банки в таких випадках підвищують кредитні ставки. Ми ж від самого початку позбавлені такої можливості, тому змушені вирішувати питання про кредитування на конкурсній основі. Скажімо, при всіх інших однакових умовах, доходи в одного з претендентів на кредит вищі, ніж в іншого. Природно, першому ми швидше віддамо перевагу, бо він надійніший як клієнт. Другий приклад: замість обумовлених законодавством 6% вартості купованого житла, сім’я готова заплатити з власних коштів, скажімо, 30%. Їй також надамо перевагу перед іншими претендентами, бо «зайві» 24% дозволяють дати кредит ще комусь. Але з цього не випливає, буцімто ми керуємося виключно меркантильними міркуваннями. Враховуємо і тривалість перебування на квартирному обліку, і щільність заселення тієї квартири, в якій на момент звернення по кредит мешкають молоді люди, й інші чинники. Намагаємося вникати в усі обставини у кожному конкретному випадку, але, повторюю, наші фінансові можливості, на жаль, обмежені, а виходити маємо, передусім, із них.

— Сума кредиту — постійна величина, чи вона визначається в кожному окремому випадку?

— Визначальними є два критерії: нормативна площа (вона встановлена законодавством) і вартість будівництва житла. Відповідно до постанови Кабінету міністрів, нормативна площа — це 21 квадратний метр на кожного члена родини плюс ще 20 на всю сім’ю. Отже, норма для сім’ї з двох чоловік становить 62 квадратних метри. Другий критерій — вартість будівництва. Держкомбуд щокварталу виводить середню ціну будівництва житла для фізичної особи по регіонах. Вона і є для нас гранично допустимою. Але якщо молода сім’я хоче придбати квартиру площею, яка перевищує норматив, або в будинку, вартість будівництва якого перевищує середню по регіону, вона може одержати кредит, розмір якого визначено за наведеною мною методикою, а решту суми внести з власних коштів.

— Ви кажете: кредити дають під заставу нерухомості. Але що з молодих візьмеш? Вони до вас тому й приходять, що нічого поки що не нажили. Хтось (приміром, батьки) має за них поручитися, заклавши власне майно?

— У даному разі йдеться про іпотечну форму кредитування. Суть іпотеки в тому, що кредит надається під заставу того майна, яке за нього купують.

Адже ми не передаємо кошти безпосередньо на руки клієнту. Відкриваємо в банку рахунок, на який молода сім’я вносить перший внесок (ті самі 6% вартості житла). Після цього туди ж перераховуються кредитні кошти. Від імені сім’ї та з її участю фонд укладає з будівельною організацією тристоронню угоду. І, відповідно до неї, кошти з рахунку клієнта за нашим розпорядженням перераховуються будівельникам. Таким чином, гроші повністю під контролем фонду, і їх не можна використати з іншою метою. А предметом застави є придбана родиною квартира, заставні документи на яку перебувають у фонді до повного погашення кредиту. Це не означає, що сім’я не є власником квартири. Щойно будинок здано під заселення, вона одержує всі документи на право власності. З одним лише застереженням — без права відчуження.

— Отже, допомагаючи молодим сім’ям у придбанні власного житла, фонд є їхнім ангелем-охоронцем на всі 30 років, протягом яких виплачується кредит?

— Справді, я давно працюю у цій сфері, розпочинав рядовим консультантом і неодноразово мав можливість переконатися у важливості того, чим ми займаємося, для збереження злагоди в сім’ї. Нерідко люди приходять до нас, доведені до розпачу «принадами» спільного життя з батьками в тісній квартирі. А з одержанням окремої квартири в них налагоджуються і порозуміння з родичами, і особисті стосунки.

За свідченням статистики, із 2,5 млн. молодих сімей в Україні близько 800 тис. потребують поліпшення житлових умов, причому саме в цих родинах народжується майже 80% усіх дітей. За статистикою, рівень заможності молодих сімей в Україні на сьогодні дуже низький. Лише 33% живуть в окремих квартирах, 11% — у комунальних, 14% — наймають житло, 10% мешкають у гуртожитках, 1% — у непридатних приміщеннях і 31% — разом із батьками.

До речі, у нас є з чим порівнювати. Білорусь — також не найблагополучніша країна, проблем, принаймні з фінансами, в неї не менше, ніж у нас. Проте 1996 року тут, як і в Україні, ухвалили державну програму підтримки молодих сімей у будівництві та придбанні житла. Сьогодні житлове будівництво в Білорусі входить у четвірку найпріоритетніших секторів розвитку економіки, поряд з експортом, продовольством і охороною здоров’я. А розв’язання проблеми житла молодих родин є одним із пріоритетних напрямів державної молодіжної політики, це головна умова існування інституту сім’ї. Програма молодіжного житлового будівництва в Білорусі за всієї неоднозначності оцінок вважається найкращою не лише на пострадянському просторі, а й у Європі. Пільгове фінансування будівництва житла передбачало кредит на 40 років під 5 % річних. З 1996 по 2000 рік близько 50 тис. молодих родин Білорусі одержали такі кредити на будівництво та придбання житла. У цілому білоруська молодь заселила 15 тис. квартир. Україна й тут відстає.