Мабуть, немає задушевніших свят, ніж Новий рік чи Різдво: таємничі сутінки, святкова ніч, пахощі хвої та мандаринів, вогні електричних ліхтариків і свічок, атмосфера казки та чародійства, захоплення малюків і спогади власного дитинства — все це налаштовує на романтичний лад. Але настрій не з’являється «на замовлення», навіть якщо зовнішні обставини цьому сприяють.
Романтика — це те, що виникає в нашій душі, це ліричне світовідчуття, емоційний підйом, високі почування, настрій, настрій. У стосунках між людьми романтика завжди забарвлена любов’ю, ніжністю, захопленням, вдячністю... Отже, у виникненні романтичного настрою зовнішня атрибутика — всього лише один, і далеко не головний,
аспект.
Вороги романтики
У справжньої романтики є свої вороги. Передусім — це стереотипи, почерпнуті з фільмів, любовних романів, журнальних статей («Як улаштувати коханому романтичний вечір»), де багато уваги приділяється «організації» свята. При цьому обов’язково миготять непрості й недешеві деталі: екзотичний антураж, дорогі сюрпризи, парфуми, квіти, ювелірні прикраси, вишукані страви, фрукти, вина, шампанське, гарне вбрання тощо. Відбувається зсув понять: від романтики почуттів — до романтики споживання. Це тупиковий варіант. Усе це із часом приїдається, набридає, а відтак вихолощує почуття.
Можуть завадити також моделі поведінки, принесені з родин, зокрема й щодо сімейних свят. Погано, якщо вони не збігаються, — тоді обидві сторони можуть бути розчаровані. Якщо моделі однакові, з’являється ризик, що свято стане звичним рутинним заходом. Отож будь-який варіант не виключає необхідності шукати щось нове — своє і неповторне.
Дуже гірко, коли намагаєшся влаштувати іншому свято, а виходить «щось не те». До цього слід бути готовим — у стосунках двох завжди залишається місце несподіванці і непередбачуваності. Цілком нормально, якщо настрої відмінні. Людина не завжди здатна, як машина, завестися з півоберта на святковий лад і веселитися за чужим сценарієм. А завищені очікування, планування не тільки свого, а й чужого настрою, зайва екзальтація можуть спровокувати серйозне розчарування.
Романтика вдвох
Найбільше шансів у тих, чиї почуття зароджуються або саме на піку, — їх неминуче охоплює романтика першої закоханості, передчуття свята і передчуття «чарівної ночі»...
Високі шанси «зловити» романтичний настрій і в подружжя зі стажем: вже подолано нав’язувані ззовні стереотипи, вироблено спокійні рівні стосунки, накопичено сімейні традиції, дедалі рідше трапляються напади «гострого егоїзму». Подружжя об’єднує великий пласт спільних спогадів, які легко створюють ніжно-любовний настрій. При цьому ореолу романтики із часом набувають не тільки радісні події, а й колишні негаразди — побутова невлаштованість, картопля в мундирах в періоди безгрошів’я, труднощі у зв’язку із народженням первістка... Романтика при цьому не скороминуща й ефемерна, що загрожує зникнути за найменших негараздів, а міцна і практично не підвладна зовнішнім обставинам.
У групі ризику — молоді подружні пари. Екзальтація першої закоханості минула; стосунки ще не стабілізувалися; притирання «в процесі»; телевізійні стереотипи ще не втратили своєї руйнівної сили; сімейні традиції не напрацьовані, а тут іще тяжкі підозри, що любов, а разом з нею і романтика пішли назавжди...
Усе найкраще — попереду!
Але у виграші завжди залишаються ті, хто здатен трохи потерпіти. Молодим людям можна порадити просто жити, вчитися по-новому любити одне одного, методом проб і помилок шукати свої неповторні романтичні моменти. Вчитися «заражати» своїм настроєм коханих і водночас відчувати, коли їм не до веселощів. Знати, як розрядити обстановку і чому віддати перевагу в кожен конкретний момент: вислухати, пожаліти, похвалити, підбадьорити, запевнити у своїй любові або просто на час залишити в спокої. Вміти легко (і зовні, і внутрішньо) відмовлятися від своїх планів, якщо вони не «вписуються» в настрій іншого. Оптимістично дивитися в майбутнє. Знати, що попереду ще багато нового, гарного й світлого. Потрібно просто пережити цю ніч, цей день, цей період, коли давня романтика зблякла, а нова ще не дала про себе знати.
Багато що зміниться на краще, коли з’являться діти. Найвипробуваніший спосіб відчути свято — це готувати його не для себе, а для інших. І не поодинці, а разом, обов’язково всім разом! Без фанатизму, не розраховуючи на подяку, не прогнозуючи (і не фантазуючи) собі поведінку інших. Просто любити і намагатися подарувати радість іншим. А там — як вийде. Якщо на першому місці добрі почуття до оточуючих, вас ніколи не спіткає розчарування.