UA / RU
Підтримати ZN.ua

У КОГО Ж НЕ В ПОШАНІ «ЧЕСНА ГРА»?

Завтра поєдинками в шести містах відновлюється 13-й чемпіонат України з футболу. Після чотиримісячних «канікул» команди вищої ліги сповнені сил, що гарантує іскрометну інтригу...

Автор: Віталій Галинський

Завтра поєдинками в шести містах відновлюється 13-й чемпіонат України з футболу. Після чотиримісячних «канікул» команди вищої ліги сповнені сил, що гарантує іскрометну інтригу. Друга половина першості обіцяє бути і справді цікавою: невідомо, чим закінчиться затяжне протистояння «Шахтаря» і «Динамо» на найвищих щаблях турнірної таблиці, у якому стані підійде національна збірна до офіційних поєдинків, чи кануть у Лету претензії до суддівства.

Професійна футбольна ліга України використала антракт у чемпіонаті для складання календаря, створення зручних умов для підготовки збірної. Проте, окрім рутинних моментів, з’явилися й нові, що потребують скрупульозного підходу. Саме з аналізу нових аспектів у підготовці до нинішнього сезону й розпочалася наша розмова з президентом ПФЛ, народним депутатом України Равілем Сафіулліним.

— Нинішній сезон незвичний уже тільки тим, що, починаючи з 14-го чемпіонату, стартує турнір дублюючих складів команд вищої ліги. Зосереджувалися робочі групи ПФЛ і на питанні запровадження ліміту на участь закордонних футболістів в офіційних поєдинках у вищому ешелоні вітчизняного футболу.

— Чи легко було виробляти календар на друге коло?

— Спочатку особливих проблем не виникало. При складанні календаря передусім виходили з інтересів клубів. Не забули зарезервувати «вікна» для турніру пам’яті В.Лобановського, а також товариського матчу збірних України та Франції, хоча терміни їх проведення ніяк не вписувалися в календар ФІФА. У результаті проект календаря схвалили всі клуби і, що важливо, комітет із питань роботи зі збірними. Проте пізніше виконком федерації змінив дати проведення останніх трьох турів. Це напевно призведе до пересудів і сум’яття на фініші чемпіонату.

— Чи підвищилася, на вашу думку, конкуренція в першості?

— Якщо говорити про верхні рядки турнірної таблиці, то так. Однак у цілому чемпіонат поки що не став гостросюжетним. Ось уже кілька років поспіль ми стаємо свідками визначення чемпіона в останньому турі. Приємний прогрес «Дніпра», донецького «Металурга» і «Чорноморця». Проглядається потенціал у «Арсеналу». На жаль, у містах із міцними футбольними традиціями — Львові, Запоріжжі, Сімферополі, Кривому Розі — особливої активності не помічено.

— Можливо, турнір дублерів стане хорошим стимулом?

— Про позитивні моменти, пов’язані з «реанімацією» дубля, сказано мало. Насамперед, талановиті хлопці опиняються в полі зору провідних спеціалістів. Менш хворобливим і тривалим стане перехід із юнацького футболу в дорослий. До того ж імениті клуби, котрі мають другі, треті команди в нижчих лігах, уже не зможуть так активно впливати на перебіг турнірної боротьби.

— Багатьох непокоїть засилля у вітчизняному футболі легіонерів. Уже не перший рік точаться розмови про необхідність запровадження ліміту. Чи є якесь просування в цьому напрямі?

— Уже два роки діє норма регламенту, яка забороняє клубам другої ліги підписувати контракти з легіонерами. Введено ліміт (п’ять гравців) у першій лізі. Наблизилася черга й до вищої. Хотів би відзначити: запрошення легіонерів не вважаю вадою. Такі футболісти, як Белькевич, Леко, Гавранчич, Вукіч, Плетікоса, Джамараулі, Верпаковскіс, Брандао й інші, сприяють підвищенню майстерності їхніх українських партнерів. Інше питання — не всі легіонери можуть витримувати конкуренцію з вітчизняними майстрами. Інакше чим пояснити, що лише близько 40% закордонних майстрів грунтовно закріпилися в стартових складах.

— Хочу торкнутися слизької теми суддівства. Традиційно, чим ближчий фініш чемпіонату, тим частіші й палкіші скандали... Що нас чекає навесні і влітку?

— Доки за перебігом гри стежитиме homo sapiens, проблема суддівства існуватиме. Наше спільне завдання — звести до мінімуму кількість претензій до арбітрів.

Суддівство перебуває у віданні федерації, а ПФЛ не має права втручатися в роботу комітету арбітрів ФФУ. Але це не означає, що ми не можемо вимагати поліпшення якості роботи названого комітету і самих арбітрів. Жаль, що за три роки моєї роботи в ПФЛ не вдалося знайти порозуміння з федерацією. А хочемо ми небагато: послідовності, логічності, прозорості і, звісно ж, суворого контролю за роботою людей, котрі часто відповідають за результат спортивної боротьби.

ПФЛ на початку сезону вчетверо підвищила платню арбітрам, вважаючи, що це стане стимулом у їхній роботі.

— Недавно відбулося засідання виконкому ФФУ. На ньому вкотре було озвучено критику на адресу ПФЛ...

— Ми прагнемо до конструктивізму. Але у ФФУ не хочуть усвідомити, що думки з приводу будь-якої проблеми можуть бути різні, як і шляхи її вирішення. Я навіть сказав би, що у федерації викликає роздратування, коли хтось мислить врозріз із нею. На словах ФФУ декларує демократичність, а насправді це далеко не так.

— Чи не стоять за спиною у ФФУ і ПФЛ клубні інтереси «Динамо» й «Шахтаря»? Адже ви — колишній перший віце-президент донецької команди, а Григорій Суркіс — до 2000 року носив титул президента АТ ФК «Динамо», Київ.

— Виходити потрібно з реальних дій, спрямованих на лобіювання інтересів названих вами команд. Якщо це не простежується, то які претензії можна мати до перших осіб цих футбольних організацій.

— У журналістські кола просочилася інформація, що торік у грудні керівні працівники ФФУ і ПФЛ провели так звану зустріч без краваток... З якою метою вона проводилася?

— Будь-який конфлікт між ФФУ і ПФЛ не піде на користь вітчизняному футболу. Наша сила — у єдності. Ми провели спільне засідання ради ліги, на якому виступав президент ФФУ. Але вже 2 березня на засіданні виконкому, на якому я не був через хворобу, знову летіли стріли на адресу ПФЛ.

— У чому конкретно звинувачують ПФЛ?

— Президент федерації Григорій Суркіс раптом зацікавився використанням коштів, отриманих лігою від штрафних санкцій. Відповім: торік я особисто ініціював створення ревізійно-контрольної групи, яка відстежує кінцеву зупинку грошових надходжень. Показово, що це запитання прозвучало під час моєї відсутності, очевидно, з метою кинути, як мовиться, тінь. Але якщо у Григорія Михайловича і справді закралися сумніви, то я готовий надати всі необхідні документи для роботи комісії з перевірки фінансової діяльності ПФЛ. Дуже сподіваюся, що з допомогою контролерів удасться з’ясувати, де розчинився статутний фонд ПФЛ на суму 1 млн. 300 тис. у.о., створений задовго до мого приходу. Я спробував через бухгалтерію знайти сліди цих грошей, але всі документи зникли. Цікава й доля коштів, отриманих 1998 року від незаконного продажу 200 комплектів суддівської форми по 600 доларів за один комплект. Адже фірма «Адідас» надала її безплатно з метою просування своєї продукції на український ринок у програмі «Рефері». Може, ця ж комісія проллє світло, куди ділися отримані ФФУ у вересні 2000 року 500 тисяч у.о., виділені УЄФА на розвиток дитячо-юнацького футболу у професійних клубах країни. Спочатку Григорій Михайлович стверджував, що ці гроші приймав його попередник Валерій Пустовойтенко. Однак документальні дані свідчать, що гроші на рахунок футбольного штабу країни прийшли після того, як Валерій Павлович залишив посаду президента ФФУ.

— Чи не означає це, що ви йдете на відкритий конфлікт із Федерацією футболу України?

— У мене іншого виходу немає. Ось цю б енергію, що спрямовується на ПФЛ, переадресувати на застарілі проблеми збірної, створення реальної інфраструктури дитячо-юнацького футболу, допомогу жіночим командам, стурбованість падінням рейтингу в європейському і світовому футболі до прикро низького. І при цьому чомусь забувають зазначити, що календар чемпіонату країни складено з урахуванням інтересів усіх клубів. Уже кілька років немає перенесень поєдинків, на відміну від тих часів, коли ПФЛ очолював Григорій Михайлович.

— А яка позиція членів виконкому федерації?

— Дивує їхня мовчазна згода з позицією президента федерації. Таке враження, що в них немає власної точки зору і вони більше дбають про себе, ніж про майбутнє українського футболу.