UA / RU
Підтримати ZN.ua

У ДЗЕРКАЛІ РЕЗУЛЬТАТІВ ПЕРЕПИСУ

За даними Всеукраїнського перепису 2001 року, в Миколаєві чоловіків, як і раніше, 46%, а жінок 54%, тобто на 1000 жінок припадає 845 чоловіків...

Автор: В’ячеслав Чиченін

За даними Всеукраїнського перепису 2001 року, в Миколаєві чоловіків, як і раніше, 46%, а жінок 54%, тобто на 1000 жінок припадає 845 чоловіків. У Корабельному районі чоловіків навіть трохи більше — усе ж таки МГЗ, «Океан» в основному «чоловічі» підприємства. Середній вік жителів нашого міста склав 38,6 року, дванадцять років тому «середній миколаївець» був майже на 4 роки молодшим. Місто, на жаль, старіє. Середній вік миколаївських чоловіків 36,4 року, жінок — 40,5 року. Молоді 15,8 % (було 23,2%), людей працездатного віку — 62,6% (було 59,2%), тих, хто старший працездатного віку, — 21,6 % (було 17,6%). А от жити, попри все, стали довше, особливо жінки. 90-річних городян за останнім переписом 274, із них чоловіків 64, жінок 210. Дев’ять миколаївців відзначили свій 100-річний ювілей, сім із них жінки.

Дуже цікавим вийшов результат з’ясовування сімейного стану миколаївців. Під час проведення цього перепису переписувачі не вимагали надавати документи, що підтверджують сімейний статус, перепис мав відбити реальний сімейний стан городян — не лише «за паспортом», а й «за згодою». Як варіант, в анкеті було й визначення «цивільний шлюб». Отож, одруженими назвали себе 57,7% місцевих чоловіків старші 15 років, 4% сказали, що живуть у цивільному шлюбі. А ось із жінками усе набагато складніше. За логікою, заміжніх жінок у Миколаєві має бути стільки ж, скільки одружених чоловіків. Але... Заміжніми себе назвали 47,6% жінок обласного центру, 3,4 % зазначили, що живуть у цивільному шлюбі. Виходить, що або їм до сліз хочеться ще якийсь час побути дамами в усіх відношеннях вільними, або їхнє ставлення до власних чоловіків таке, що, коли чесно, то й чоловіками їх назвати язик не повернувся. Взагалі, жіноча душа загадкова: ще років 15 тому наша «слабка» частина суспільства намагалася придумати і «приписати» собі «надію й опору», коли такої у неї насправді не було, а тепер ось за живих чоловіків наші жінки себе заміжніми не відчувають! А державі брехати не годиться.