UA / RU
Підтримати ZN.ua

Тютюнове лобі на сторожі громадського здоров’я

У кого є діти, рано чи пізно фразу «мамо-тато, я на дискотеку» чують усі.

Автор: Андрій Скіпальський

«Существует коренной и непримиримый конфликт между интересами табачной промышленности и интересами политики в области общественного здравоохранения.»

Керівні принципи Статті 5.3 РКБТ

У кого є діти, рано чи пізно фразу «мамо-тато, я на дискотеку» чують усі. Ця фраза викликає у батьків однакові емоції - хвилювання та тривогу. Мало хто має час, та й бажання, наразитися на конфлікт із дітьми і відвідати один з таких заходів. А варто. Спонсором одного з музичних фестивалів, який нещодавно відбувся в Києві, виступав проект «Міська хвиля» - Urban Wave, логотип якого належить великій тютюновій компанії. Побачене вразило цинізмом і підміною понять. Звісно, була музика, було багато молоді, і молоді було весело. Але погано було видно і важко дихати. Височенний ангар виставкового центру - задимлений, майже як під час пожежі: скрізь і всюди продавали, рекламували, роздавали й запалювали сигарети. Вродливі дівчата пропонували купити сигарети і потрапити з пачкою-перепусткою в інші зони. І все це подавалося під соусом «виставкової події для курців», але шість тисяч відвідувачів дізналися про це після контролю квитків. І не важливо, курите ви чи ні. Ніхто не перевіряє, чи вам уже 18. Важливо, що ви там, що скрізь сигарети, усі курять, і це є нормою таких заходів, які щедро фінансуються тютюновими брендами.

Лазівки в законі

В Україні, після десятиріччя неконтрольованого розгулу тютюнового маркетингу, вже понад рік рекламу тютюнових виробів заборонено у всіх традиційних ЗМІ: на телебаченні, радіо, у пресі та на зовнішніх носіях. І ця заборона в комплексі з іншими заходами сприяє зменшенню поширеності тютюнокуріння. За даними Держкомстату, в 2010 році порівняно з 2008-м рівень куріння зменшився на 13%. Люди менше хворіють і помирають від хвороб, пов’язаних із тютюнокурінням. Проте відомо, що існують десятки видів непрямої реклами, куди активно спрямували свої щедрі бюджети тютюнові компанії. За даними опитування ВООЗ за 2010 рік, 41% респондентів помічали тютюнову рекламу - під виглядом спонсорування молодіжних концертів та проектів, благодійної діяльності під гаслом корпоративної соціальної відповідальності, усюдисущих промо-акцій біля кіосків з яскравими вітринами та лайт-боксів біля кас, які чинне законодавство трактує не як рекламу, а як «інформацію». Тютюнова індустрія використовує всі можливості просувати свій продукт задля залучення нових клієнтів, бажано в молодому віці. Залучення нібито зі згоди суспільства.

Проте насправді суспільство проти. 70% населення України, згідно з дослідженням ВООЗ 2010 року, підтримують повну заборону всіх видів реклами тютюну. В 2006 році Україна ратифікувала обов’язковий до виконання міжнародний договір - Рамкову конвенцію ВООЗ з боротьби проти тютюну (РКБТ). І, зокрема, зобов’язалася протягом п’яти років повністю заборонити тютюнову рекламу, спонсорування та стимулювання продажів. Ратифікація означає, що Україна разом з іншими 172 країнами офіційно визнала, що така заборона «приведе до скорочення споживання тютюнових виробів». У 2009-му уряд ухвалив Державну цільову соціальну програму, якою передбачено «встановлення заборони щодо поширення будь-якої реклами тютюнових виробів, зокрема шляхом надання виробниками спонсорської допомоги, стимулювання продажу таких виробів». Для виконання міжнародних та урядових зобов’язань у вересні 2009 року 15 депутатів з різних фракцій подали законопроект №5164 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо повної заборони реклами, спонсорування та стимулювання продажу тютюнових виробів.

Спам законопроекту

Численні наукові дослідження свідчать про пряму залежність рівня споживання тютюнових виробів від тютюнової реклами. Здоровий глузд каже, що немає сенсу витрачати гроші на рекламу, якщо ті не повертаються з прибутком. Тому, коли в листопаді 2010 року 303 народні депутати підтримали законопроект 5164 у першому читанні, тютюнові компанії занервували і почали мобілізацію лояльних прихильників. Самим цим компаніям брати участь у війнах якось незручно, бо їхні позиції заздалегідь програшні. Історії проходження антитютюнових законопроектів в кожній країні різні і часто схожі на детективні. Тактики ж захисту тютюнових інтересів однакові. Спочатку знаходять передовий загін, який боротиметься за «свободи»: слова, вибору, підприємництва, але насправді, захищатиме власні комерційні інтереси та позиції тютюнової індустрії. В нашому випадку це ті, хто продовжує отримувати тютюнові рекламні гроші, благодійні пожертви та/або гонорари за публікації. Далі дискредитують ідею, заплутують і зміщують акценти, а потім переходять до дискредитації організацій та особистостей. Як приклад - численні замовні публікації щодо неефективності всіх заборон, «сміливі» випади проти депутатів - авторів законопроекту, «розслідування» проти громадських організацій, які підтримують заборону реклами тютюну.

Далі тютюнова індустрія втручається в процес проходження законопроекту - подає якнайбільше однакових поправок, зволікає із процесом підготовки до другого читання, намагається змінити текст закону та звести його до неефективних і часткових заходів. До законопроекту на три сторінки подана 71 поправка! Більшість із них послаблюють запропоновані норми на користь виробників сигарет. Наприклад, тютюнові корпорації проти заборони тютюнової благодійності, натомість процес обговорення показує справжню мету цієї благодійності. Корпорація Філіп Морріс надавала гранти фонду «Здоров’я для всіх», головою правління якого є депутат С.Шевчук - автор поправок, які послаблюють законопроект 5164. Зважаючи на складність ситуації та під тиском громадськості шостого березня профільний комітет створив робочу групу для опрацювання поправок. Але ця група чомусь у переважній більшості складається з відвертих противників законопроекту, серед яких нинішні або колишні представники асоціації «Укртютюн», бізнес асоціації, автори статей, які не стільки захищають тютюнову рекламу, скільки намагаються дискредитувати прибічників заборони.

Більше того, запропонований дистанційний формат роботи групи видається нереалістичним, оскільки передбачає опрацювання комітетом більше тисячі різних позицій та обґрунтувань від членів робочої групи за чотири дні! Інакше як «спамуванням» цей процес не назвеш.

Як було зазначено, для дискредитації ідеї потрібно змістити акценти з головного на другорядне. Нам пропонують розглядати законопроект не з точки зору його основної мети - зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я, а з точки зору інтересів медіаіндустрії. Це підміна понять. Якщо Україна офіційно визнала, що лише повна заборона тютюнової реклами зменшить споживання тютюну, то законопроект потрібно розглядати з точки зору суспільного здоров’я. Ще один важливий аспект: Конвенція ВООЗ попереджає про неприпустимість участі представників тютюнової індустрії у формуванні політики у сфері охорони здоров’я. Ще у 2009 році така норма з’явилася в українському законодавстві. Закон України №1512-VI визначає, що «державна політика щодо запобігання та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення ґрунтується на принципах: участі фізичних осіб, об’єднань громадян, діяльність яких не пов’язана з тютюновою промисловістю… та пріоритетності політики у сфері охорони здоров’я у порівнянні з фінансовими, податковими та корпоративними інтересами суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з тютюновою промисловістю». Чому ігноруються ці норми і представників тютюнової індустрії масово включають до складу робочої групи, серед яких і генеральний директор асоціації «Укртютюн», і двоє нинішніх або колишніх юристів асоціації, які ідуть під прикриттям інших організацій? Чи є в когось сумніви, що вони намагатимуться послабити законопроект? Питання риторичне.

Інші борці за можливості для тютюнового маркетингу та благодійності - це асоціації видавців та виробників реклами. Так, японська тютюнова корпорація фінансово підтримує Асоціацію видавців періодичної преси. Не дивно, що керівник цієї асоціації закликає «провалити законопроект 5164 для того, щоб не заважати тютюновим компаніям підтримувати розвиток суспільства та допомагати поліпшувати життя людей в Україні». Зацікавленість викликає і участь директора агенції зі зв’язків із владою, який є автором протютюнових статей у ЗМІ, а агенція «…реалізує найкращі сценарії для підтримки і реалізації Ваших ініціатив на всіх рівнях влади…». Чиї ініціативи реалізовуватимуться цього разу - теж питання риторичне.

От і виходить, що коли робоча група збереться, є велика ймовірність того, що рішення ухвалюватимуться не на користь суспільства, а на користь комерційних інтересів зацікавлених груп та тютюнової індустрії.

Робочі групи та «угруповання» різних форматів на користь комерційних інтересів, на жаль, є частиною політичного життя, і не новина для читача. Однак не все так погано. В парламенті існує політична воля зробити крок до заборони всіх видів тютюнової реклами, як це зробили багато країн у всьому світі.

Згідно з дослідженням Оксфордського університету «Смертність від тютюнокуріння в країнах, що розвиваються», в Україні смертність від тютюнокуріння становить понад 100 тисяч людей на рік. І хоча в останні роки рівень тютюнокуріння серед українців зменшується, тютюнова індустрія шукає канали просування свого продукту. Ці канали орієнтовані переважно на молодь, оскільки саме в цьому віці оточення, соціальні норми, цінова доступність сигарет, зваблива реклама в мережі Інтернет, у кіосках, у пунктах продажу, на концертах та заходах сприяють імпульсивному та несвідомому залученню до куріння. Сприяють нікотиновій залежності на роки, іноді на все життя, яке скорочується. Зрозуміло, що повна заборона тютюнової реклами не вирішить повністю проблеми тютюнокуріння, але якщо завдяки цьому хоча б один підліток не «підсяде» на сигарети, це варто зробити, адже, за даними ВООЗ, люди в Україні, які помирають від спричинених тютюнокурінням хвороб, у середньому втрачають 19 років життя.