Керівник відділу Туреччини туроператора «ПАН УКРЕЙН» Людмила ЄРМОЛАЄВА:
— Курортна інфраструктура Анталійського узбережжя бурхливо розвивається. Споруджуються нові оригінальні готелі, що пропонують супертехнології для релаксу, оздоровлення і дозвілля. Не на останньому місці в цьому переліку й можливості для конференцтуризму. Корпоративним клієнтам, які планують організувати виїзну конференцію, рекомендуємо саме Туреччину. Завдяки знижкам, чартеру та безплатній оренді залів така поїздка справді обійдеться в мінімальну суму.
Загалом, узимку ціни на проживання й харчування в турецьких готелях опускаються до символічних 15—20 доларів на добу, тому готелі забезпечують високе завантаження навіть у «низький» сезон. Утім, туріндустрія цієї країни з самого початку створювалася так, аби приймати гостей цілорічно. Незалежно від пори року, тут безперервно працюють SPАцентри, басейни, затишні ресторанчики на набережній, численні екскурсійні фірми.
Київ у цей час густо замітало снігом і морозило морозами. Ми ж тихо блаженствували. Тому що, на відміну від близьких, які мужньо борються з північними вітрами і слизотою, ми в майкахшортах ходили босоніж по піску і ніжилися під промінням теплого й посправжньому весняного сонечка... На середземноморському узбережжі Туреччини весна особлива: ласкава, романтична й раннярання!
Анталійське міжсезоння (жовтень—квітень) уже давним-давно гідно оцінили європейці. А багато «старосвітських» пенсіонерів навіть перебираються сюди на ПМП на півроку, наймаючи апартаменти або живучи у три-, чотиризіркових готелях. Більш ніж помірні ціни, малолюддя, тепла м’яка зима, цілющий клімат, спочинок і умиротворення... Чого ще душі бажати?..
Не нудьгуватимуть восени-навесні тут і молодші люди. Звісно, час їхнього перебування біля моря буде значно коротшим: робота не чекає. Але, повірте на слово, саме в міжсезоння Анталія — курорт для справжніх гурманів. І, зауважте, продегустувати практично всі його принади тепер можна за набагато менші (відсотків на сорок), ніж улітку, гроші. Ну так, у березні ви не покупаєтеся в морі: вода ще не настільки тепла. Зате позасмагаєте від душі. І потім, хіба неможливість плавати в морі — занадто висока ціна за інтелігентне й небагатолюдне (!) оточення, підкреслені запобігливість і ввічливість персоналу (зумовлені, знову ж таки, малою кількістю відпочивальників) і відсутність виснажливої спеки?!
А яких тільки «різносолів» не пропонують турецькі готелі! (Причому їх не менше, ніж у літньому меню.) Наприклад, у готелі Соrnelia De Luxe 5*, що в Белеку, у вартість проживання входить користування тренажерним залом, сауною, турецькою лазнею, парною, джакузі, гідродушем, шок-басейном, трьома тенісними кортами з кварцовим покриттям, більярдом, настільним тенісом, відеоіграми. За додаткову ж плату, скажімо, місцевий салон краси, крім звичних пілінгу, різноманітних масажів, програм догляду за обличчям і тілом, пропонує так звані пакети здоров’я, розраховані на кілька днів. Навіть назви процедур, які до них входять, звучать апетитно: індійський масаж голови, шоколадне обгортання з масажем, гідроароматизована терапія... Ну, а яка жінка встоїть перед омолоджувальним доглядом за обличчям або процедурами, що зменшують обсяги тіла? «Закусимо» все це... медом. Разом з оздоровчим масажем, природно.
Кухня ж турецьких готелів — іспит, який із честю здатні скласти лише люди з залізною волею. Оскільки обмежувати себе в їжі, пам’ятати про поставу й модні-премодні джинси, в які й так ледве влазиш, тут не-мож-ли-во: все дуже, неймовірно смачне. Втім, заспокоює одне: птиця й риба, запечені на грилі, зелень і овочі (ну й що, що пантагрюелівськими порціями?) ще нікому не зашкодили. Тому в енний раз підводимося з-за столу і йдемо по... Тепер, мабуть, уже по солодощі. І дідько з ними, з тими джинсами!
Освоївшись у готелі, наплававшись у басейні й трохи підзолотившись на сонечку, сміливо вирушаємо на екскурсію. Скажімо, у стародавній Аспендос. Це старовинне місто відоме насамперед своїм римським театром, побудованим у ІІ ст. н. е., який чудово зберігся до наших днів. Знаменитий архітектор Зенон спроектував його так, що всі 20 тисяч глядачів однаково добре чули навіть шепіт, який долинав зі сцени. Втім, чому «чули»? Адже на сцену театру й нині виходять найкращі оперні голоси і симфонічні оркестри планети. До слова, культові Pink Floyd саме тут знімали кліп на музику з усесвітньо відомого альбому «Стіна».
Вражає й «іграшкове» містечко Сіде, назва якого перекладається як «гранат». Його головні визначні пам’ятки — мальовничі руїни, що збереглися з римських часів. А ще в маленьких місцевих кав’ярнях на набережній варять просто приголомшливу каву.
Настійно раджу відвідати й саму Анталію. Поблукати хитромудрими завулками її колоритного старого міста. Зайти в приміщення колишньої церковної школи — медресе і помилуватися надзвичайними, дуже мистецьки зробленими ляльками в національному вбранні, виставленими тут на загальний огляд. Ще одна з родзинок знаменитого міста — сорокаметровий Анталійський водоспад. Якщо пощастить і день буде сонячним, побачите над ним фантастичну райдугу.
Ну і яка ж Туреччина без шопінгу? Значить так, спершу — на базар: по спеції й лукум. Потім — у торговий центр. Наприклад, у Migros. Не побувати там аж ніяк не можна: хто винен, що в Україні одяг і аксесуари таких популярних брендів, як ті ж ZARA або H&M, досі ніде не представлені?..
— Ні, гуляємо ще! Треба надихатися так, щоб вистачило до самого літа, — в останній день ми затягували час як могли, тільки б не йти з пляжу... Нарешті таки попрощавшись із морем, уже сумно бредучи до готелю, наштовхнулися на дивний камінчик: гладенький, чорний і схожий на кому. Далі буде?..
За організацію поїздки в Туреччину автор дякує туроператору «ПАН УКРЕЙН» і Туристичному прес-клубу України.