Це видання - знахідка для істориків (і не лише для них). Адже його зміст - у нашій історії, наших життєписах. «Декларація про державний суверенітет України. Ave, Ukraina!» складається з двох книг, які вміщують три томи. Перша - перевидання з незначними поправками і доповненнями, які практично не стосуються фактологічного матеріалу. Друга - першодрук 2011 року.
Анотація достатньо об’єктивно розкриває основний зміст цієї фундаментальної праці. Автори поставили перед собою надзавдання - знайти відповіді на запитання, чому саме таким чином, як це сталося, відбулась українська незалежність; якими є здобутки і трагічні помилки (чи цілеспрямований саботаж) на шляху до власної держави; у чому полягають особливості національного державотворення? Роздуми болісні, самокритичні і навіть самоїдські. І лише подекуди - оптимістичні. Чому ж українці все-таки не поціновують належним чином найсолодший серед усіх інших - смак свободи?
У виданні (книга друга) дано можливість висловитися представникам різних політичних партій як у плані історичних екскурсів, так і в плані філософських узагальнень актуальних тогочасних викликів.
Вони зафіксували для історії позиції людей, які брали на себе відповідальність активно впливати на хід вітчизняної історії і були (чи уявляли себе) штурманами нації у бурхливому морі соціальних катаклізмів кінця ХХ початку ХХІ століття.
На жаль, трохи псують враження численні огріхи у текстах - і суто стилістичні (на кшталт заявленого в підзаголовку парадоксального «монологічного діалогу»), і навіть граматичні (з метою збереження стилю авторів та за браком часу і коштів для повноцінного редакційного опрацювання). Можна закинути авторам проекту не безспірно розставлені акценти, певний суб’єктивізм - починаючи зі структури видання і закінчуючи «градусом» дискусійності. Але не можемо заперечити одного: видання - єдине у своїй номінації. Його масштаб викликає повагу, а подана інформація та спроби узагальнити надзвичайно важливий пласт української новітньої історії - довіру.