Із наближенням свят місто буквально «обсипане» рекламними оголошеннями про новорічні знижки — на побутову техніку та взуття, дитячі іграшки й одяг, туристичні поїздки та послуги перукарів. Багато хто поглядає на них скептично: мовляв, нічого хорошого таким чином не придбаєш.
Тим часом знижки — річ дуже зручна і корисна. Приміром, одна моя знайома за дуже середніх доходів завжди примудрялася хизуватися в шикарних нарядах. Секрет був простий: вона регулярно робила «набіги» на дорогі магазини та бутіки, де з великою знижкою купувала виставочні моделі одягу та білизни, які втратили товарний вигляд. Вдома випере обновки, випрасує, пришиє де треба гудзичок або полагодить блискавку — і хоч на дипломатичний прийом. Єдиний недолік: витрачається сила-силенна часу — адже вгадати, коли й у якому магазині «скидатимуть» речі, практично неможливо.
Дуже активно системою знижок почали користуватися великі торгові фірми та супермаркети — DC, «Білла», «Євромарт», «Фуршет». Вони передбачають зниження цін як на окремі товари, так і на весь асортимент. Наприклад, щоб залучити покупців у ранні ранкові години чи вихідні. Вигідно всім: у магазину зростає виторг, а для покупців, які можуть запланувати на цей час придбання декількох товарів, знижки в 5—10% — дуже суттєва прибавка до сімейного бюджету. Інші знижки привертають увагу до нових товарів або стимулюють попит на ті, строк реалізації яких закінчується. У цьому випадку можна придбати, скажімо, продукти харчування і на 25%, і навіть на 50% дешевше.
Для зручності деякі супермаркети навіть випускають спеціальні інформаційні листки, де повідомляють коли, у якому розмірі і на який товар буде знижено ціну. Віднедавна у столиці випускається навіть спеціалізоване періодичне видання, що так і називається — «Газета знижок». Поширюється вона з періодичністю раз на тиждень у різноманітних мережах супермаркетів і ломбардів. Замість новин у газеті друкуються купони на надання знижок на послуги і товари багатьох вітчизняних фірм. Маючи подібну інформацію, можна спланувати купівлю тих чи інших необхідних у побуті речей і, якщо це, приміром, побутова техніка чи електроніка, пристойно заощадити.
А наскільки якісні товари (ті ж пральні машини, телевізори чи холодильники), що продаються зі знижкою? За старих часів, якщо товар «уціняли», то він мав такі вади, що навіть за умов тотального дефіциту на нього складно було знайти покупця. Як виглядають справи сьогодні?
— Звісно, у деяких випадках знижки даються на неходові моделі. Наприклад, на морально застарілу, але ще не зняту з виробництва техніку, одяг, який вийшов з моди, — розповідає Володимир Клименко, менеджер одного зі столичних супермаркетів. — Іноді зниження цін або розпродаж проводиться перед ліквідацією фірми. Але, як правило, знижки, розіграші призів чи всіляких подарунків покликані залучити покупця, звернути його увагу на той чи інший товар. Форми тут можуть бути найрізноманітніші. Ось зараз, приміром, багато дітей захоплюються мультфільмами про пригоди черепашок-ніндзя. Наші колеги придумали кожному покупцю такої касети давати листок знижок на улюблену їжу черепашок — піцу. Товар цей користується не таким уже великим попитом (переважно через його ціну), а тут якщо не батьки звернуть на нього увагу, то дитина захоче покуштувати їжу улюблених героїв.
— Підприємці всіх рівнів досить часто нарікають на високі податки, побори чиновників й інші витрати. Чому вони з такою легкістю знижують ціни?
— Для великих фірм, особливо транснаціональних корпорацій, де виробництво та збут налагоджені, навіть запропонована на ринок геть нова продукція окупається досить швидко. Ціна в них відіграє радше політичну роль, аніж виражає реальну вартість товару (вона нерідко разів у десять менша за вказану на ціннику). Приміром, виробництво багатьох пральних порошків, що продаються на нашому ринку, обходиться їхнім виробникам приблизно в однакову суму. Цінники ж на них стоять різні, бо одні заповнюють нішу товарів для заможних людей, інші — для середнього класу, а треті — для малозабезпечених. За необхідності, зізнавався мені якось маркетолог однієї з американських корпорацій, вони можуть ряд своїх товарів продавати практично за безцінь (приміром, для витискання з ринку конкурентів) і залишитися в результаті з прибутком.
— Існує думка, що перш ніж оголосити знижки, магазини підвищують ціни. У тих же бутіках чи просто невеликих крамницях ціни як без знижки, так і з нею — нереальні.
— Швидше за все, ціна на такі товари завищена із самого початку. Розкуплять усе — добре, ні — встановлять більш прийнятні ціни, прибуток виявиться трохи меншим. Більшість маленьких крамничок — звичайні перепродавці, вони не займаються виробництвом чи доставкою з-за кордону, живуть винятково на різниці між оптовою та роздрібною ціною, котру іноді «накручують» удвічі-тричі. Тому покупцю набагато вигідніше отоварюватися або у великих магазинах (вони саме, навпаки, зацікавлені продати нехай дешевше, але швидше), або безпосередньо на складах — там і продукти, і побутову техніку, одяг із взуттям можна придбати втричі дешевше.
— Може статися так, що, спокусившись дешевиною, людина візьме зовсім не те, що їй потрібно, або неякісний товар. Чи можна його повернути?
— Існує закон про захист прав споживачів, за яким практично будь-який товар (за винятком корсетних виробів, шкарпетково-панчішних і деяких інших — їхній перелік є в кожному магазині), якщо він з якихось причин не задовольняє покупця, протягом певного терміну можна повернути в магазин. Природно, за наявності чека. Це стосується і товарів, куплених зі знижкою.