UA / RU
Підтримати ZN.ua

Така у них робота — іншим роботу знайти

За мірками людського життя шістнадцять років — вік молодий, вік роздоріжжя: попереду — нове, доросле життя із власними правилами, у якому багато залежить від правильного вибору пріоритетів...

Автор: Ірина Деркач

За мірками людського життя шістнадцять років — вік молодий, вік роздоріжжя: попереду — нове, доросле життя із власними правилами, у якому багато залежить від правильного вибору пріоритетів. За мірками Державної служби зайнятості (ДСЗ), шістнадцятиліття — вік становлення.

Судіть самі. За 16 років ДСЗ брала активну участь у створенні на страхових засадах системи соціального захисту населення від безробіття, сформувала систему соціального партнерства, створила матеріально-технічну базу для надання якісних послуг і 15-тисячний колектив висококваліфікованих професіоналів. Сьогодні ДСЗ — єдина установа на ринку праці, що надає свої послуги безкоштовно. З 1990 по 2006 рік ними скористалися 19,2 млн. незайнятих громадян. Із них 8,6 млн. були працевлаштовані, 1,3 млн. пройшли професійне навчання, близько 3 млн. брали участь у громадських роботах. Окрім того, майже 13 млн. громадян одержали консультації щодо трудового законодавства, пошуку роботи, ситуації на ринку праці.

Тільки нинішнього року послугами ДСЗ скористалися 2,5 млн. безробітних, 40% із них було працевлаштовано.

— Сьогодні ми ставимо перед собою нове завдання: із посередника на ринку праці перетворитися на основний інструмент регулювання процесів і реалізації політики зайнятості, — заявив директор Державної служби зайнятості Володимир Галицький, підбиваючи підсумки роботи служби.

Серед потенційних працівників є категорії, найменш привабливі для роботодавців. Це молодь 15—23 років (старшокласники, учні ПТУ, студенти), люди передпенсійного і пенсійного віку, мами з маленькими дітьми, інваліди. Багато з них не можуть працювати повний робочий день, потребують особливих умов роботи. Наймач не хоче ускладнювати собі життя — і в результаті або не бере таких людей на роботу, або бере на менш вигідних умовах. Як їм допомогти?

ДСЗ проводить роботу у двох напрямах: з одного боку, мотивує роботодавців, з іншого — «озброює» необхідними знаннями й уміннями шукачів роботи.

— Якщо людина нездатна на рівних конкурувати на ринку праці, ДСЗ може надати дотацію роботодавцеві, щоб усе-таки цю людину працевлаштувати, — розповідає Володимир Галицький. — Відбувається це так: упродовж усього року Фонд страхування на випадок безробіття компенсує наймачеві фактичні витрати на зарплату цього співробітника з урахуванням рівня заробітної плати в регіоні. А протягом наступного року роботодавець не має права цього працівника звільнити, інакше зобов’язаний буде повернути Фонду гроші згідно з діючим законодавством.

І 2006 року понад 90% громадян, працевлаштованих таким чином, залишилися працювати на своїх місцях.

Однак успішне працевлаштування залежить не тільки від прихильності роботодавця, а й від підвищення конкурентоспроможності претендента. Візьмімо, наприклад, молодь. Перша сходинка до успішного працевлаштування — правильний вибір майбутньої професії. Щоб вона і здібностям відповідала, і подобалася, і була затребувана. На Днях кар’єри, ярмарках вакансій, професій і послуг, які постійно проводить ДСЗ, і безпосередньо у центрах зайнятості юнаки й дівчата можуть пройти тести на профорієнтацію, отримати консультацію фахівців щодо вибору майбутньої професії, більше довідатися про підприємства-роботодавців і навчальні заклади.

— Важливо ще, щоб обрана вами професія була затребувана на ринку праці, — зазначає Володимир Галицький. — Нині гостро бракує робітників, інженерів, учителів, лікарів, медсестер, продавців, водіїв... Однак для більшості молоді ці професії непривабливі: мало грошей, мало престижу, не видно перспектив. Учаться на менеджерів, юристів, економістів, а потім не можуть знайти роботу — вакансій мало, на кожну припадає по 50 претендентів. І перевагу надають зазвичай тим, у кого є солідний досвід роботи. Або «своїм»...

На жаль, доки держава не почне дбати про підвищення престижності затребуваних професій, дисбаланс на ринку праці зберігатиметься. Та якщо ви — здібна людина із хорошим багажем знань, знайдеться роботодавець, який вас оцінить. А ми навчимо вигідно презентувати себе на співбесідах...

Розповів Володимир Михайлович і про можливості для людей, котрі наближаються до 60-річного рубежу і вже подолали його:

— Якщо буде ухвалено новий закон про зайнятість населення, людям передпенсійного віку не загрожуватиме дострокове звільнення. На сьогодні ми можемо надати літнім людям передпенсійного віку кілька можливостей. Зокрема — радикально змінити своє життя, опанувавши нову професію, — одну із 570. 2005 року ми перенавчили 8,8% безробітних, які звернулися до нас, 2006-го — 10,2% (для Західної Європи нормальна цифра — 20%). Крім того, для людей, котрі не можуть рівноцінно конкурувати на ринку праці, зокрема осіб передпенсійного віку, бронюються робочі місця. Однак броня заповнюється лише на 50% (одна з причин — занадто низькі зарплати). Також допомагаємо безробітним відкрити власну справу, надаємо для цього одноразову виплату допомоги з безробіття...

Суспільство вважається цивілізованим, якщо інваліди почуваються його повноцінними членами — і насамперед мають роботу. Професійній реабілітації та зайнятості інвалідів ДСЗ приділяє особливу увагу. Якщо в людини з особливими потребами є здібності й бажання працювати, Державна служба зайнятості реєструє її як здобувача, надає статус безробітного та інші соціальні послуги. У центрах зайнятості така людина може підібрати собі роботу з урахуванням медичних показань, програми реабілітації, уподобань і талантів; набути додаткових професійних навичок або опанувати нову професію; оволодіти технікою пошуку роботи та презентації своїх можливостей роботодавцям; одержати інформацію про законодавство з професійної і трудової реабілітації інвалідів. Для людей із особливими потребами проводяться спеціальні ярмарки вакансій та індивідуальні профорієнтаційні консультації.

— Із кожною людиною ми працюємо індивідуально, з огляду на її знання, уміння й потреби, — зазначив Володимир Галицький.

Звісно, це позначається на довірі людей до послуг, що їх надає Державна служба зайнятості. Якщо 1995 року до ДСЗ звертався тільки кожен десятий реальний безробітний, 1997-го — кожен четвертий, то сьогодні — більш як дві третини реальних безробітних. Нинішнього року із ДСЗ співпрацювали понад 250 тис. роботодавців, запропонувавши понад 2 млн. вакансій.