На 63-му році життя після тривалої тяжкої хвороби помер Віктор Максимович Банников. Пішов у вічність прославлений український футболіст, заслужений майстер спорту СРСР, заслужений тренер УРСР, чемпіон СРСР 1967, 1968 рр., володар Кубка СРСР 1964, 1966, 1972 рр., кращий воротар СРСР 1964, 1970 рр., заслужений працівник фізичної культури і спорту України, нагороджений Рубіновим орденом УЄФА «За заслуги», золотими відзнаками ФІФА та УЄФА.
Віктора Банникова пам’ятає не одне покоління любителів футболу. Розпочавши свою футбольну кар’єру в заводській
команді Житомира, він завдяки своєму таланту і наполегливій праці зійшов на вищі сходинки футбольної вершини, виступаючи за київське «Динамо» (1961—1969 рр.) і московське «Торпедо» (1970—1973 рр.). У чемпіонатах СРСР у вищій лізі провів 258 матчів. У складі збірної СРСР грав у 14 офіційних міжнародних матчах. Ім’я Віктора Банникова золотими літерами вписано у літопис футбольної слави як одного з найкращих воротарів СРСР
60-х — початку 70-х років.
Віктор Максимович Банников один з ініціаторів і фундаторів незалежного українського футболу нової історії та національної збірної України. З 1991 по 1996 рр. був президентом Федерації футболу України. З 1996 року — її перший віце-президент. Віктор Банников зробив величезний вклад у справу визнання незалежної Федерації футболу України УЄФА та ФІФА, створення Професіональної футбольної ліги України, розбудови всього українського футболу та зростання його авторитету на міжнародній арені.
Вдумливого, відповідального, компетентного, чуйного і людяного Віктора Максимовича, який по крупинці передавав свою майстерність і досвід молодим футболістам і опікувався турботами ветеранів, не вистачатиме нам усім. Не вистачатиме його теплого слова, поради, підтримки, усмішки.
Федерація футболу України висловлює глибоке співчуття рідним і близьким покійного та поділяє їх непоправне горе.
Світла пам’ять про Віктора Максимовича Банникова назавжди збережеться в наших серцях.
Федерація футболу України