UA / RU
Підтримати ZN.ua

СВІТЛА ПЛЯМА НА КАРТІ УКРАЇНИ

Є на Південному березі Криму місця, де дотепер практично не ступала нога ні інвестора, ні промисло...

Автор: Валерія Бондаренко

Є на Південному березі Криму місця, де дотепер практично не ступала нога ні інвестора, ні промисловця, де на кілометри простяглися безлюдні пляжі, гори підходять до самого берега, обриваючись у море крутими схилами скель, а вода біля берегів настільки чиста, що видно морське дно навіть на десятиметровій глибині. Тут оживають давні легенди й перекази, а звивиста дорога нагадує шлях у казку, яка відчиняє свої ворота біля стін давньої Генуезької фортеці, поблизу якої й розкинулося невеличке, але таке затишне містечко Судак.

На території Судацького регіону — єдиного в Криму — немає жодного промислового підприємства. Ще 15 років тому це була закрита зона, що й дозволило природі зберегти тут свій образ. У Судаку абсолютно особлива аура. Адже в давнину люди безпомилково розпізнавали енергетично сприятливі місця і на них будували свої міста. Близькість гір, які, ніби «гніздечко», беруть Судак у щільне кільце, створює відчуття гармонії та затишку.

Судак не може похвалитися розвиненою інфраструктурою. Однак тут є все, потрібне для відпочинку, коли хочеться усамітнитися, що називається, сховатися «у нірку». Може, саме тому в Судаку останнім часом з’являються невеличкі комфортні пансіонати сімейного типу, розміщені біля самого моря та гір.

На схилах гір дозрівають особливі сорти винограду, вина з яких — такі як «Чорний доктор», «Чорний полковник» і багато інших — славляться в усій країні. Кіношники люблять тут знімати фільми. Пригадайте хоча б «Людину-амфібію». Та й нинішні «Менти», крім іншого, не лише віддали належне красотам природи, а й сповна оцінили місцеві вина. Любить тут бувати і подружжя Пугачова—Кіркоров. А на знаменитий лицарський турнір «Генуезький шолом» з’їжджається до 25 тисяч чоловік. Пішли й інвестиції. Нещодавно відкрили сучасний аквапарк.

Судак — трепетна любов голови Верховної Ради Криму Бориса Дейча. І не лише тому, що саме тут він пропрацював багато років. Борис Давидович очолював туристично-оздоровчий комплекс «Судак» — величезну здравницю, яка під його керівництвом «перейшла на нові рейки» раніше за інших і сьогодні є одним із найкращих і найбільших туристично-оздоровчих комплексів Криму. Недаремно серед здравниць півострова він був названий «Перлиною Криму». ТОК «Судак» розкинувся у реліктовому парку на березі мальовничої бухти, з трьох боків оточеної горами. Він, безумовно, є ключовою здравницею курорту й відповідає всім нормам цивілізованого відпочинку.

— Загалом інвестиції в Судацький регіон становлять п’ять мільйонів доларів, вони в основному московські, — каже мер міста Леонід Шремф. — Судак — це молодий курортний майданчик, що тільки-но стартує. У цьому плані нам, звісно, важко змагатися з такими містами, як Ялта чи Алушта. Але Ялта — курорт уже триста років, Алушта — сто п’ятдесят. Судак же лише 15 років тому отримав статус міста-курорту, а статус міста трохи раніше — 20 років тому. Щоправда, і розкручувати цей регіон набагато легше. Стартові можливості в нас значно кращі. Оскільки ми не були індустріально забудовані, вільної, «гулящої», землі в нас багато, і на узбережжі в тому числі.

— А як справи з водо- і газопостачанням?

— Вода подається періодично, та городяни для себе цю проблему вирішують. Встановлюють баки на дахах будинків. За день вода нагрівається інколи до такої температури, що ввечері з крану біжить майже окріп. Примудряються пристосовувати баки навіть на дахах багатоповерхівок. До речі, у мене в квартирі теж стоїть трикубова ємність. Що ж до санаторіїв і приватних пансіонатів, то вони мають систему водопостачання та водонагріву, свої свердловини, свої резервуари.

— Як змінюється інфраструктура міста?

— Нарешті в нас з’явився аквапарк. Поки що це найбільший інвестпроект у нашому регіоні. На черзі — повна реконструкція набережної, насамперед території, пов’язаної з санаторієм Міністерства оборони. Сподіваємося, найближчим часом його продадуть. У санаторії «Судак» набережну оновлюють щорічно, з’являються нові кав’ярні, ресторани тощо. Що ж до планів, то вони досить широкі, але реальні: є проект створення критого аквапарку, є заявка на дельфінарій, планується спорудження клубу-кегельбану.

— Але для таких грандіозних проектів необхідна грандіозна кількість відпочивальників. Яка заповнюваність у сезон?

— 16 діючих здравниць приймають за літо 60 тисяч чоловік, а одночасна заповнюваність — шість із половиною тисяч. Однак останнім часом дуже потужно «рвонув» приватний сектор. Сьогодні ми його витягуємо з тіні, відповідно до положення про приватні пансіонати. Безумовно, легалізуватися вони не хочуть, тому процес цей супроводжується неприємностями та труднощами. А найголовніше — це положення дало нам можливість виділяти земельні ділянки під будівництво приватних пансіонатів. Раніше земля виділялася або під житло, або, припустимо, під кав’ярню. У першому випадку земля використовується практично безплатно в комерційних цілях. І сьогодні приватним сектором «охоплено» 75 тисяч відпочиваючих. А курортний збір торік ми взяли лише з семи тисяч відпочивальників, тобто десяту частину. Нинішнього року, судячи з усього, ці цифри будуть набагато більшими.

У нас укладено на приймання відпочивальників 235 договорів із приватним сектором. Приватних пансіонатів офіційно зареєстровано трохи більше 20-ти. У них приймають по 40—60 осіб. Умови — як правило, люксові. Тому на користь регіональній економіці ми робимо ставку на приватні пансіонати.

— Останнім часом у Судаку дедалі частіше відбуваються різноманітні фестивалі, форуми...

— Здебільшого за рахунок них ми й живемо. Намагаємося планувати події. Такі, приміром, як «Генуезький шолом», концерти Пугачової, Кіркорова, Міжнародна бібліотечна конференція, яка щорічно проходить у ТОК «Судак», пишне відкриття курортного сезону, а на початку жовтня — ярмарок-фестиваль «Великий шовковий шлях» (відомо, що саме через давній Судак проходив знаменитий торговий шлях з Азії в Європу).

— Судацький регіон — світла пляма на карті України, оскільки тут ніколи не було промислових підприємств, — каже Борис Дейч. — Сильна глибинна течія постійно оновлює воду поблизу берегів. У Криму таких чистих плям більше немає. Регіон цей простягнувся від селища Морського до Планерського. А взагалі в Україні, крім нашого, ще кілька схожих регіонів у Закарпатті та Прикарпатті. Природа цих місць дуже мальовнича: величні стрімчаки, райська рослинність Нового Світу. Варто побачити це один раз — і вже ніколи не забудеш. Особисто на мене ці місця подіяли як своєрідний наркотик. Якщо довго не приїжджаю сюди, відчуваю внутрішній дискомфорт. І навіть ностальгія виникає, хочеться сюди повертатися ще й ще. І таке відчуття не лише в мене. Я знаю безліч людей, які, один раз побувавши тут, приїжджають регулярно, щороку. У мене є знайомі, котрі відпочивають у цій місцевості вже понад 30 років. Адже відпочинок тут особливий. Сонячних днів у Судаку більше, ніж у будь-якому іншому місці ПБК. А клімат винятково сприятливий для оздоровлення й особливо для лікування серцевих та бронхолегеневих захворювань і нервової системи. Рівень сервісу та комфорту зростає швидко. Що не кажи, у цього регіону чудові перспективи. І я переконаний — у майбутньому саме через Судак проляже, крім стародавнього «Великого шовкового», і новий «Великий туристичний шлях». Я впевнений у чудовому майбутньому цього регіону.

Коментар

Валерій ЦИБУХ, голова Держтурадміністрації України:

— Судак — чудове місце відпочинку і в майбутньому — великий туристичний центр. Величезна роль у його розвитку, безумовно, належить голові Верховної Ради Криму Борису Дейчу. ТОК «Судак», який він очолював, вдалося одному з перших у Криму перебудуватися відповідно до світових туристичних стандартів. Цей комплекс акцентував саме на відпочинку, підтягуючи під це всю інфраструктуру, дуже багато побудувавши й створивши наново. Причому процес удосконалення триває. Щорічно на його території виникає нова родзинка: ресторан, спортмайданчик, кав’ярня. Винаходить комплекс і нові форми роботи, активно розвиваючи бізнес-туризм.

Судацький регіон унікальний багато в чому, але, на жаль, у світі він більше відомий за давніми хроніками, ніж як курорт. Ми намагаємося пропагувати його якнайбільше. Спільно з Верховною Радою Криму провели науково-практичну конференцію про відновлення «Великого шовкового шляху» як туристичного маршруту. До речі, ідею підтримано під час поїздки Президента України до Китаю, а Всесвітня туристична організація провела ряд конференцій на цю тему в Казахстані, Киргизії та інших країнах.