Якщо дефіцит державного бюджету має сталий хронічний характер, то що вже говорити про місцеві, зокрема про бюджети розвитку малих і середніх міст? З тим, що фіскальні методи себе вичерпали, погоджуються не лише рядові українці, а й Кабінет міністрів разом із Державною податковою адміністрацією. Тож у країні інтенсивно шукають альтернативні, нефіскальні джерела поповнення бюджету, активну участь у чому бере й громадськість.
Один із напрямів цього пошуку став темою «круглого столу» в Державному комітеті молодіжної політики, спорту і туризму.
Ідея, авторство якої належить Міжнародній асоціації слов’янського єднання ім. П.Столипіна, не нова. Карбування монет, присвячених різним історичним особам, подіям, датам і пам’яткам, проводиться здавна, зокрема і в нашій країні. Переслідуючи галченя, яке нахабно вкрало в нього олімпійський рубль, листоноша Пєчкін чудово розумів, що такі монети цінуються набагато вище від їхнього номіналу. Тут важлива не суть ідеї, а мета, досягненню якої служить її реалізація. На думку ініціаторів, карбування серії монет «Міста — курорти України» стане ефективним джерелом поповнення бюджетів розвитку малих і середніх міст, а також курортних територій, одним із нефіскальних методів, які забезпечують постійне надходження додаткових коштів у державний бюджет.
Проект підтримують Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму, виконуючи цим доручення Президента України про розвиток малих і середніх міст, до яких належить переважна більшість міст-курортів, Громадська рада України, що здійснює громадський контроль над діяльністю НБУ щодо карбування монет цієї серії, профільні комітети Верховної Ради, багато громадських організацій, фахівці й експерти. На жаль, Національний банк України, від якого безпосередньо залежить доля проекту, не виявляє щодо нього очікуваного ентузіазму. Його представники проігнорували запрошення організаторів «круглого столу», тож позиція фінансистів з цього питання залишилася невідомою. Отже, які аргументи «проти» може висунути Нацбанк, можна тільки ворожити.
Приміром, НБУ побоюється, що карбування монет номіналом 2 і 5 гривень тиражем відповідно 250 і 100 тисяч на рік вплине на стабільність фінансової системи країни. Але ж ідеться про монети, які надходитимуть в обіг замість вилучених зношених паперових банкнот такої ж вартості й на таку саму суму. Тобто пропонується неінфляційна технологія. До того ж карбування планують проводити не за державний кошт, а за рахунок місцевих бізнесових еліт, які в такий спосіб кредитують бюджети розвитку міст-курортів.
Друге можливе заперечення Нацбанку: існує проблема приймання пам’ятних і ювілейних монет як засобів платежу. Справді, багато продавців, особливо на ринках, таких грошових одиниць в очі не бачили, тож і відмовляються брати їх як плату за покупку.
Але випущену в обіг, скажімо, у Судаку монету, присвячену наближенню 1790-річчя цього міста, з зображенням Генуезької фортеці, місцеві жителі дуже скоро визнають «своєю». Утім, призначення сувенірних грошей — аж ніяк не служити засобом платежу. Численні гості цього й інших міст, зокрема й іноземні, охоче купуватимуть монети за комерційною ціною саме як сувенірну продукцію й везтимуть їх із собою. Маючи привабливий дизайн, такі монети виконуватимуть рекламну функцію щодо міст-курортів, сприятимуть популяризації національної грошової одиниці — гривні — за кордоном, підвищуючи її авторитет, поповнять держбюджет іноземною валютою.
На користь того, що пам’ятні монети матимуть великий попит у туристів, які відвідають нашу країну, свідчить навіть те, що велика кількість пластикових жетонів, які використовуються у Київському метрополітені для оплати проїзду пасажирами, зникає з відомчого обороту, оскільки багато гостей столиці везуть їх із собою як сувеніри.
Учасники «круглого столу» були одностайні в тому, що запропонований проект відкриває шлях до конкретного прагматичного наповнення економіки України оборотними коштами і сприяє створенню первинних бюджетів розвитку міст-курортів та курортних регіонів країни. Тепер усе залежить від того, скільки часу йтиме їхня думка до будинку НБУ на Інститутській і як її там сприймуть.