UA / RU
Підтримати ZN.ua

Структурна революція. Кримський пролог?

Листопад — місяць не курортний. Але Чорне море нинішнього року досі вважається теплим, і температура води в 12—14 градусів не лякає окремих сміливців, які прагнуть продовжити купальний сезон...

Автор: Микола Семена

Листопад — місяць не курортний. Але Чорне море нинішнього року досі вважається теплим, і температура води в 12—14 градусів не лякає окремих сміливців, які прагнуть продовжити купальний сезон. Ще й тепер, за даними Міністерства курортів і туризму Криму, на півострові працюють 157 із 629 оздоровниць. У них відпочивають понад 23 тисячі чоловік — на 31 відсоток більше, ніж 2003-го. Не стоять порожніми і туристичні готелі, і приватний сектор, де, за приблизними підрахунками, сьогодні живуть понад 20 тисяч відпочивальників.

Експерти прогнозують: Крим під кінець року відвідає понад шість мільйонів відпочиваючих і туристів. Тобто майже на мільйон більше, ніж у минулі роки. Це означає, що вже практично відновлено рівень затребуваності кримського курорту, попередній пік якого припадав на 80-ті роки минулого століття.

Займаючи менш як п’ять відсотків площі України, Крим концентрує третю частину всіх рекреаційних ресурсів країни, десяту частину готельного фонду, 40 відсотків оздоровниць держави. Але територіальна структура рекреаційного комплексу півострова, що склалася ще в 60—70 роки, не зазнає змін. Найбільш освоєною частиною залишається район Великої Ялти. Він надає близько половини всього обсягу санаторно-курортних і туристичних послуг Криму. І хоча курортний сезон, на думку кримських фахівців, нинішнього року вдався, проте оцінювати його, що називається, «на тверду п’ятірку» вони не поспішають. Мабуть, сезон-2004 поставив перед Кримом більше запитань і оголив більше проблем у курортній галузі, ніж усе попереднє десятиліття.

Минулими роками найбільше непокоїло низьке відвідування туристичних об’єктів і курортних установ. Нині воно зросло й на порядку денному постали питання якості курорту. Необхідно розпрощатися з існуючими міфами й рухати «структурну революцію» — перебудовувати галузь на нових умовах. Усе це виявилося набагато складніше, ніж вважали раніше.

Люкс, Інтернет, джакузі... «Дикуни»!

За оперативними даними Міністерства курортів і туризму Криму, з початку 2004-го на півострові організовано відпочили на 4,3 відсотка чоловік більше, ніж на початок торішнього листопада. Кожен третій вибрав санаторно-курортні установи Ялти. Друге місце серед курортних регіонів АРК займає Євпаторія — від початку року тут побував фактично кожен п’ятий, хто приїхав у Крим за путівкою. На третьому місці — Алушта, яка прийняла понад 174 тисячі чоловік — 16,2 відсотка організованих туристів. Не стояли порожніми оздоровниці Феодосії, Судака, Сак, Керчі, курортів Сімферопольського, Бахчисарайського, Ленінського районів. Але за літо постояльці в оздоровницях Криму змінилися в середньому лише сім разів. Якщо врахувати, що більшість їх проживали від двох тижнів до 20 днів, то виходить, санаторії, пансіонати й бази відпочинку працювали тільки 100—140 днів, тобто в середньому лише три-чотири місяці. При тому, що 245 кримських здравниць призначені для цілорічного використання, їх коефіцієнт наповнюваності нині становить у середньому 15—20 відсотків.

Не простоює і приватний жилий сектор. Від початку року в Криму зареєструвалося майже 270 тисяч неорганізованих відпочивальників: на 38% більше, ніж за аналогічний період 2003-го. З-поміж тринадцяти курортних регіонів Криму найбільше «дикунів» зареєстровано в Ялті — кожен четвертий. На другому місці Феодосія — понад 20 відсотків, на третьому — Євпаторія, де налічили близько 24 тисяч неорганізованих курортників. «Дикунами» їх сьогодні можна називати з великою натяжкою, оскільки оселитися вони могли в господарів, котрі мають фактично приватні пансіонати. Скільки їх у Криму, ніхто не знає точно, але припускають, що не менше двох тисяч. При цьому рівень сервісу в деяких із них інколи вищий, ніж у санаторіях, — люкс-умови для проживання, десятки телеканалів, Інтернет, оренда автомобіля та безліч інших принад.

Зросла й кількість незареєстрованих відпочиваючих, які, зрозуміло, не сплатили рекреаційних зборів. Різниця між прибулими та врахованими курортниками — від трьох із половиною до чотирьох мільйонів чоловік. Отож, велика частина коштів, залишених відпочивальниками на півострові, знову опинилася «в тіні». За так званими непрямими підрахунками, кожен турист за час відпочинку витрачає щонайменше від 100 до 500 доларів (не враховуючи вартості путівки). Але коли поділити надходження до бюджету на кількість курортників, вийде, що з грошей, які люди витратили за період відпочинку, у курортну скарбницю потрапило лише близько... чотирьох доларів. Підтверджує це й міністр фінансів Криму Олександр Гресс. За його інформацією, значне збільшення кількості курортників, які відвідали півострів, майже не позначилося на зростанні доходів бюджету автономії, доходи збільшилися лише в населення. Чи зможе курортна інфраструктура з такими надходженнями розвиватися, запитання риторичне. Не дивно, що кримський курорт, за загальними оцінками експертів, залишається все ще радянським.

Псевдосервіс, будь ласка

Попередні підсумки року підбила і Кримська асоціація туристичних агентств (КАТА). За повідомленням віце-президента КАТА Олега Лобова, Крим нинішнього року був затребуваний як ніколи. З одного боку, це добре, з іншого — зле. Для інфраструктури й комунальних служб курортних міст, оздоровниць, пансіонатів таке навантаження стало непосильним. Частина відпочивальників поїхала додому з неприємними враженнями. Крім того, сезон-2004 був сприятливим зовсім не тому, що місцевий сервіс досяг європейського рівня, а ціни знизилися. Непроста ситуація на Кавказі, землетрус у Туреччині, теракти в Іспанії змусили частину туристів переорієнтуватися на АРК. Таким чином, в Алушті, приміром, завантаження оздоровниць улітку досягало 130 відсотків. Приблизно така сама ситуація спостерігалася й на інших курортах.

Із безліччю проблем зіштовхнулися цього літа і ті, хто займається екскурсійною діяльністю. Екскурсоводи скаржаться, що через побори й черги абсолютно недоступними виявилися палаци Південнобережжя. Ажіотаж, безладдя, додаткові збори по гривні невідомо за що нервували туристів, обурювали. Багато нарікань викликали парковки для транспорту. І коли в Ялті, на думку туроператорів, вони були доступні за ціною і зручні, добре обладнані, то, скажімо, у Новому Світі ситуація і з дорогами, і з парковками була неконтрольованою. Через це міськраді довелося заборонити самостійний проїзд в урочище. На думку багатьох членів КАТА, цього літа в Криму значно перевищували свої повноваження співробітники ДАІ, хоча там, де вони справді були потрібні, їх чомусь знайти було неможливо...

Головною проблемою кримських курортів залишається невідповідність ціни і якості сервісу. 2004 року на свою реконструкцію й поліпшення оздоровниці спрямували приблизно 50 мільйонів гривень, зросли й зовнішні інвестиції. Проте рекреаційна інфраструктура, як і раніше, опирається реформуванню. Криза транспортної системи, стихійна торгівля, совкова «начинка» санаторіїв-пансіонатів, ненавчений і хамуватий персонал — типово кримські явища.

Ефект — мультиплікативний

Система управління рекреаційним комплексом потребує кардинального оновлення з урахуванням нових економічних реалій. Такого висновку дійшли Рада міністрів і Верховна Рада автономії, які розробили стратегію розвитку Криму до 2015 року. Зміст її контролюють особисто Борис Дейч і Сергій Куніцин.

— До розв’язання проблем рекреаційного комплексу слід підходити комплексно, при цьому треба враховувати й нові підходи до системи управління в цій сфері, — каже голова ВР АРК Борис Дейч. — Сьогодні в республіці немає анінайменшого уявлення ні про структуру рекреаційного комплексу, ні про його реальні обсяги і, відповідно, фінансову віддачу.

За словами Б.Дейча, ініціатива з реформування курорту має виходити не лише з боку Міністерства з курортів і туризму АРК, а й від міністерств фінансів, економіки, статистичного управління. Безумовно, до цієї роботи необхідно залучати і вчених. Глава парламенту автономії розкритикував керівників курортних селищ Південнобережжя, які «впритул не помічають приватних міні-баз та пансіонатів, що діють на їхніх територіях», і в результаті недобирають солідних сум рекреаційного збору.

Особливо тривожать Б.Дейча збиткові (за податковою звітністю) оздоровниці. На його думку, в нинішніх умовах ані пансіонат, ані база відпочинку не можуть бути такими. Підбиваючи підсумки сезону, глава ВР АРК відзначає недоліки управління курортно-рекреаційним комплексом — «практично повне забуття» проблем, пов’язаних із системами водопостачання, очищенням території, екологією, утилізацією відходів, формуванням сучасної транспортної мережі, збереженням і експлуатацією екскурсійних об’єктів, розробкою нових маршрутів і професійною підготовкою кадрів. Він заявляє, що Криму катастрофічно не вистачає якісного економічного аналізу та прогнозування, аби визначитися з можливими шляхами розвитку галузі, дати реальне обгрунтування очікуваних результатів і уточнити необхідні для цього ресурси.

— Робота уряду над стратегією розвитку Криму зруйнувала низку міфів, які панували в галузі, — стверджує глава уряду Сергій Куніцин. — Зокрема міф про кримську унікальність. Якщо раніше вся рекламна й організаторська робота базувалися на тезі про те, що «такого моря й такого сонця ніде більше немає», то сьогодні кримчани усвідомили неповноцінність цієї формули. У світі є багато місць, де море й сонце ще кращі й привабливіші, ніж у Криму. Зате ніде більше немає такого комплексу культурно-історичних раритетів і лікувальних ресурсів. У Криму понад 12 тисяч пам’яток, і кожна з них унікальна. Тут працюють, як мінімум, вісім природних лікувальних чинників. Тому уряд розробив таку програму реформування всього господарства Криму, при реалізації якої, по-перше, курорт і туризм стають реальним стрижнем всієї економічної системи, а по-друге, на сам курорт ми готуємося заманювати не «морем і сонцем», а якістю сервісу й можливістю побачити унікальні історичні пам’ятки.

Кримські вчені переконані: донедавна Крим недостатньо використовував так званий мультиплікативний ефект курорту. Що мається на увазі? Основний доход від курортників Крим може і повинен отримувати завдяки супутнім курорту галузям — торгівлі, харчовій промисловості, сільському господарству, транспорту та сфері розваг. Тобто від продукції й послуг, споживаних курортниками. Тому треба змінювати усталену практику, коли кримські оздоровниці, приміром, закуповують продукти за межами півострова (до слова, часто за вищими цінами, ніж ті, що діють в автономії). Майже все для курорту — від продуктів харчування до меблів — повинно вироблятися в Криму. Саме з цього принципу має виходити перебудова кримської економіки.

Курорт all inclusive

Уряд АРК розробив кілька нових програм розвитку курортної сфери, свою власну стратегію — кожне курортне місто. Рада міністрів вважає, що вся рекреаційна сфера не повинна бути сконцентрована у вузькій приморській зоні Євпаторія—Севастополь—Ялта—Алушта—Феодосія. Це лише третя частина кримського потенціалу. Тому важливе завдання — підвищити курортну й туристичну привабливість Керчі, Чорноморського та Ленінського районів, Кримського Приазов’я, яке досі є практично курортною цілиною. Цій меті може слугувати програма розвитку сільського й зеленого туризму, побудована на етнічній розмаїтості Криму. Так, на думку президента Європейської федерації сільського і фермерського туризму Клауса Ерліха, який недавно відвідав АРК, можливості Криму в сільському зеленому туризмі порівнянні з французькими у цій сфері. Він ознайомився з місцевими об’єктами сільського зеленого туризму і зробив висновок: надавані ними послуги майже на всі сто відповідають європейським стандартам, а в деяких аспектах навіть перевершують їх.

Водночас фахівці галузі розробляють шляхи розвитку і традиційних курортних регіонів. Приміром, ялтинська стратегія передбачає реалізацію програми «Національний медичний туризм», спрямованої на впровадження медико-економічних стандартів санаторно-курортних послуг. Проект «Курортополіс Велика Ялта» вирішить завдання зі створення асоціації курортних суб’єктів, що втілюватимуть у життя інвестиційні й інноваційні проекти. Асоціація координуватиме діяльність адміністративних органів, науково-дослідних організацій та оздоровниць.

Ще один вид туризму, який для Ялти може бути порівнянний за масштабами з оздоровчим, — «конгресний», або «діловий». У Криму щорічно проводяться сотні конгресів, з’їздів, конференцій, семінарів, симпозіумів. У них беруть участь десятки, а то й сотні тисяч чоловік. Характерно, що такі заходи проходять, як правило, не у час відпусток, а це розширює рамки сезону. У Ялті є база для розміщення «ділових» туристів, але немає обладнаних для таких заходів залів, систем озвучування, машинного й синхронного перекладу, а також структур, які серйозно займалися б цим бізнесом, немає налагоджених зв’язків з організаторами з’їздів-конференцій, украй мало відповідним чином підготовлених спеціалістів, обізнаних із особливостями зазначеного бізнесу...

Програма розвитку спортивного туризму передбачає створення в Ялті центру олімпійської підготовки тенісистів, проведення навчально-тренувальних зборів і турнірів для футбольних команд. Нещодавно в місті завершено спорудження стадіону дитячо-юнацького центру, завершується будівництво стадіону «Авангард», футбольного поля на території санаторію «Ялтинський». У найближчому майбутньому в сонячній столиці Криму з’являться сім тенісних кортів, два зали для гри у сквош, критий спортзал. Ялта готується стати центром і зимових видів спорту. На плато Ай-Петрі вже споруджено павільйон загальною площею 900 квадратних метрів, де розміщена крита ковзанка, споруджується готель. Для подальшого розвитку цієї зони знадобляться двадцятишестикілометрова бугельна канатна дорога, впорядкування гірськолижної траси, траси для фрістайлу, трас для проведення лижних гонок, біатлону, пункти придбання санок, мотонарт, іншого устаткування.

У Криму розроблено також програму подальшого розвитку пішохідного туризму. У Ялтинському гірсько-лісовому заповіднику існує система об’єктів культосвітнього призначення, зокрема екологічні стежини, пам’ятки природи. У перспективі на території Лівадійського лісництва буде організовано «Екологічне кільце» для туристів із маршрутом із трьох гірських пішохідних стежок. На плато Ай-Петрі планується розміщення виїзного Музею природи.

Реконструкція галузі потребуватиме капвкладень на рівні десятків мільйонів доларів і часу. На думку фахівців, не менше чотирьох-п’яти років. Чи побачимо ми 2010-го новий Крим? Міністр курортів і туризму АРК Олександр Тарянік налаштований оптимістично: «Альтернативи немає — галузь або буде реформована на нових засадах і з новим рівнем якості, або відстане назавжди. А цього ми не допустимо».