А Майкл Корс випускав своїх моделей на подіум із дуже промовистим побажанням: «Ви — найрозкішніші, найсексуальніші наїзниці за всю історію людства. Ваш маєток своїм розміром перевершує невеличкі країни. І вам зовсім не треба полювати. Вам треба відчути себе лисицями!» Іронічна елегантність підкреслювалася м’ятно-оливковою колірною гамою з кораловими акцентами, довгими спідницями для верхової їзди, безліччю декоративних застібок на липучках. Еластичні багатошарові та багатофункціональні тканини цілком органічно доповнювалися обов’язковим твідом і вовняною пряжею, що надавали цій сільській ідилії правдоподібності і переконливості. Утім, светри з традиційною американською символікою (типу орлиних крил) і легінси, що зухвало облягають тіло, ненав’язливо, але настійливо звертали на тему сексу й насильства.
На цю ж «стежину» ступив і Кельвін Кляйн. Несподіваною актуальністю міні-спідниць йому вдалося здивувати навіть бувалих оглядачів. Особливо ефектний вигляд мали ці спідниці в поєднанні з об’ємним верхом. Його об’ємність досягалася переважно за рахунок багатошаровості: жакет поверх сорочки поверх міні-сукні. Кожен наступний шар на 5—10 сантиметрів коротший від попереднього, а верхній, до того ж, сконструйовано з об’ємних матеріалів. Утім, особливо фанатичним прихильником міні-спідниць Кляйна не назвеш, оскільки він віддав належне і спідницям до середини литки. Правда, з розрізом до середини сідниць. Тема кантрі домінувала й на показах у Лондоні. Альпійські светри Поля Світа, трохи несподівано «укомплектовані» міні-шортами, врівноважувалися сільськими блузами й традиційними твідовими костюмами. Правда, навіть про його грубі черевики, з яких визирали вовняні шкарпетки, модниці говорили значно менше, ніж про болеро Расселя Седжа, пошите з британських банкнот. Репортери, що чекали прибуття принца Чарльза, який створив спеціальний трастовий фонд для підтримки молодих обдарувань, метикували, чи стане ідея з тиражуванням портрета його матері в одязі підставою для одержання більш вільно конвертованої валюти. Зате колекція Александра МакКвіна, визнаного дизайнером року у Великобританії, безперечно, заслужила найвищої похвали. Зробивши рішучий крок від ексцентричності до комерціалізації, дизайнер примудрився не втратити спроможності до розкішної провокації. Хоча стиль його колекції було визначено як військовий, але в ньому все-таки значно більше «хижих» проявів. Твід, що зазнав цілком фантастичних перетворень, джерсі, шкіра й навіть пір’я неймовірно поєднувалися з військовими ременями з грубими металевими пряжками, біжутерією у формі пташиних пазурів і навіть металевим скелетом, прикутим до ноги моделі у вечірній сукні. Загалом, нинішня колекція МакКвіна засвідчила зрілість майстра —Доменіко де Соль, президент Gucci Group, який узяв під свою фінансову опіку молодого маестро, обіцяє найближчим часом відкрити його бутики в усьому світі. |