Залишки вісімсотлітнього міста Василева на Буковині можуть бути знищені через байдужість чиновників та господарську діяльність місцевих селян. На місці стародавнього городища, ще не дослідженого археологами, зараз функціонує глиняний кар’єр.
Частина городища, а також залишки білокам’яного храму XII століття, які знаходяться на верхівці пагорба, можуть бути безповоротно втрачені для науковців, оскільки біля підніжжя пагорба місцеві селяни займаються несанкціонованим відбором глини для будівельних потреб, що може привести до зсувів та деформації ґрунту.
Під час прокладання газопроводу на одній із центральних вулиць села було знайдено велике давньоруське поховання, проте місцеві мешканці перепоховали кістяки, не дочекавшись археологічної експертизи. Між залишків храмів та господарських будівель ведеться випас худоби.
Перша писемна згадка про унікальний осередок давньоруської культури, місто Василів, (тепер село Василів Заставнівського району Чернівецької області) датується 1230 роком. У часи розквіту Галицько-Волинського князівства тут мешкало від 20 до 40 тисяч людей, що, на той час, було вельми великою цифрою. Розташований на березі Дністра Василів виконував роль портового і торгового центру Галицько-Волинського князівства.
Детальніше про загрозу, яка нависла над пам’яткою давньоруської архітектури, читайте в матеріалі Юрія Чорнея «Вавилон на Дністрі» у свіжому номері «ЗН».