Сьогодні цей величезний мегаполіс, розташований у двох частинах світу — Європі й Азії, населяють 15 мільйонів жителів. Територіально Стамбул росте у бік Європи, тож, як і багато великих міст Туреччини, активно переймає традиції Старого Світу. Зокрема весільні. Це торжество у турків дедалі частіше відбувається так. Орендується великий зал, куди приходять чоловік 700 гостей. І... ніякого традиційного застілля! Кожен запрошений приносить подарунок (в основному, це гроші, еквівалентні 15—20 доларам) і з частування одержує лише маленький, іноді розміром із сірникову коробку, шматочок весільного торта. Напої — у барі за свій рахунок. Кілька годин усі танцюють і веселяться. Потім рідня та найближчі друзі молодят йдуть у ресторан, де на них чекає повноцінна святкова вечеря.
Стамбульці воліють купувати свіжу рибу в районі Еміньоню. Туристів же сюди приваблює можливість подивитися на рибний достаток (до речі, дуже естетично презентований) і поглянути на рибалок у традиційному оттоманському вбранні. Посмакувати автентичні рибні страви гіди рекомендують у тавернах і ресторанчиках районів Кумкапи та Бейоглу.
Палацовий комплекс Топкапи вважається одним із головних об’єктів османської культури. І хоча він дуже еклектичний, змікшований зі стилів різних епох, якоїсь штучності тут і близько немає. Навпаки — в усьому відчувається міць і велич легендарної імперії. І, безумовно, бездоганний смак древніх зодчих.
У Топкапи зберігаються безцінні мусульманські реліквії — слід у камені пророка Мухаммеда, скринька з його зубом, його листи, печатка, меч... Не менше потрясають і експонати скарбниці. Там — просто як у печері Алі Баби: трони зі щирого золота, прикрашені безліччю рубінів і смарагдів, величезні золоті канделябри, обсипані діамантами, найтоншої роботи обладунки султана (чи треба казати, що вони теж виготовлені із золота?)... У Топкапи ж зберігаються і найбільші у світі смарагди. Але перлиною колекції по праву вважається другий у світі за чистотою серед великих (86 каратів) діамантів, іменований «Діамант ложкаря». За однією з легенд, бідняк, який знайшов його в смітті, виміняв небачену коштовність на кілька ложок — звідси й назва.
Про знамениті стамбульські базари розповісти неможливо — там потрібно побувати. Навіть якщо нічого не купите, що малоймовірно. Точно одне: після кількох годин, проведених у цьому царстві речей, потім цілу ніч будете дивитися неймовірно яскраві сни. Про моря найрізноманітніших барвистих тканин і килимів, гори усілякого посуду, розсипи золотих і срібних прикрас, міріади тюбетейок і довгі-довжелезні нитки доріг, викладених із коралового та бірюзового намиста...
Стамбул — не тільки торговельний та історичний центр Туреччини, а й місце, де можна познайомитися з неперевершеною національною кухнею, яка за своїм розмаїттям, поживністю та вишуканістю не поступається китайській чи французькій. Знайте: навіть стамбульська шаурма — щось геть особливе!
Якщо стамбульця запитати: «Де знаходиться Блакитна мечеть?», він... не відповість. Виявляється, турки знають одну з головних своїх святинь виключно як мечеть султана Ахмета. Ця велична споруда, збудована на початку XVII століття, може під час служби вмістити близько 2000 чоловік. Славиться мечеть не тільки неймовірною красою своєї архітектури, а й багатою вітражною колекцією.
Храм Святої Софії по праву вважають одним із найграндіозніших витворів людства. Висота купола Св.Софії сягає 55 метрів, сам храм побудований із цегли, всередині його стіни оброблено сімома видами мармуру. Туристів Св.Софія не в останню чергу приваблює своєю дивовижною візантійською мозаїкою. І, звісно ж, «чарівною» колоною, яка виконує бажання.
Автентика в історичній частині Стамбула всюди. У неї «на службі» — і армія рознощиків шербету, і незліченні крамнички, що торгують сувенірами, і навіть... тюльпани. Адже ця квітка символізує Аллаха, тому її зображень — не злічити. Звісно, тепер, узимку, тюльпанів на міських клумбах ви не знайдете. Але, може, вас дочекаються садові братки та троянди? Принаймні коли ми недавно були в Стамбулі, то милувалися ними в палаці Топкапи.
* * *
У кожному разі, Стамбул вас не розчарує. А квіти... Нехай посплять. До весни.
За організацію прес-туру автор дякує бюро аташе з питань культури та туризму
Посольства Туреччини в Україні й особисто пані Есрі Шакар.