Хто з жителів планети Земля, які жили в другому тисячолітті нашої ери, найбільше вплинув на розвиток науки, мистецтва, політики та інші аспекти діяльності людства? Мабуть, однозначно на це запитання відповісти неможливо — надто різними критеріями послуговуватимуться ті, хто візьметься за упорядкування такого переліку. Проте популярний американський журнал «Лайф» зважився на цей крок, обравши сто землян і навіть розташувавши їх у порядку значущості.
Першим у цьому списку опинився... американський винахідник Томас Едісон. На другому місці — Христофор Колумб, який удруге, вслід за вікінгами, відкрив Америку. Третій п’єдестал посів німецький богослов, нищитель авторитетів і борець з індульгенціями Мартін Лютер. Далі йдуть: італійський мислитель епохи Відродження Галілео Галілей, його співвітчизник, художник, скульптор і натураліст Леонардо да Вінчі, знаменитий англійський фізик і математик Ісаак Ньютон, португальський мореплавець Фернан Магеллан, експедиція якого здійснила першу кругосвітню подорож. На восьмій і дев’ятій позиціях — французький мікробіолог і хімік Луї Пастер, а також англійський учений Чарльз Дарвін, чия спадщина й досі викликає бурхливі суперечки. Замикає десятку творець Конституції США Томас Джефферсон.
Геніальний англійський драматург Вільям Шекспір удостоївся честі очолити другу десятку ТОР-100. За ним — французький імператор і один із найбільших полководців усіх часів та народів Наполеон Бонапарт. А ось під лиховісним тринадцятим номером опинився... Адольф Гітлер.
Не забув часопис і про уродженця німецького Тріра Карла Маркса, пославши його на 18-те місце. За ним іде великий польський астроном, основоположник геліоцентричної системи світу Міколай Коперник. Двадцятими виявилися брати Райт — Вільбур і Орвіль, які першими підняли в небо аероплан. На 2-му місці — геніальний Альберт Ейнштейн, 29-му — «вождь світового пролетаріату» Володимир Ленін, 33-му — німецький композитор Людвіг ван Бетховен, на 46-му — громадянин Австро-Угорської монархії Грегор Мендель — основоположник науки про спадковість, не визнаний за життя.
Данець, фізик, творець квантової механіки Нільс Бор (53) відстав на два пункти від підприємця, мільярдера Джона Рокфеллера, який створив потужну транснаціональну імперію. Джазовий музикант афроамериканець Луї Армстронг (69) розташувався перед англійським фізиком і хіміком, основоположником науки про електромагнітне поле Майклом Фарадеєм. 75-та — полька Марія Склодовська-Кюрі, одна з небагатьох жінок, які ввійшли до списку, дарма що двічі лауреат Нобелівської премії (1903 — фізика, 1911 — хімія). Трохи далі (77-ма позиція) фігурує російський імператор Петро Великий, а безпосередньо за ним — геніальний художник, уродженець Каталонії Пабло Пікассо.
У восьмому десятку — французький натураліст Антуан Лаувазьє і геніальний італійський художник Рафаель Санті. Дев’ятий десяток прикрасили борець із апартеїдом і президент ПАР (із 1994 року) Нельсон Мандела, російський письменник Лев Толстой (поряд із Федором Достоєвським, найвідоміший на Заході), дослідник океанських і морських глибин француз Жак-Ів Кусто і французька королева, майстер політичних інтриг, флорентійка Катерина Медічі. Завершує список шведський натураліст Карл Лінней.
Як і слід було очікувати, зі ста обраних найбільше виявилося американців (18). По 13 італійців та французів прикрасили список журналу «Лайф». Трохи менше — 12 — англійців; 6 — німців, 5 — китайців і 3 — росіянини.
Природно, цей перелік може викликати чималу порцію критики. Так, відзначають, що деякі з вміщених у ньому американців не дуже відомі за межами США. Викликає подив першість Едісона. Впадає в око, що в ТОР-100 в основному вказані представники західного світу. Дивує надзвичайно мала квота, віддана жінкам. Викликає посмішку, на думку автора, і введення до списку джазового музиканта Луї Армстронга.
Одне слово, перелік журналу «Лайф», звичайно, не є «істиною в останній інстанції», як сказав родоначальник німецької класичної філософії Іммануїл Кант, розташований лише на 59-му місці.