На жаль, здебільшого службовий роман — союз двох людей, які працюють разом, — приречений на нещасливий кінець (зрозуміло, якщо укладання шлюбу вважати кінцем щасливим). Практично всі службові романи в кращому випадку нічим не закінчуються. А в гіршому — великими неприємностями.
Будь-яка емоційна взаємодія людей складається з двох фаз: зближення і розставання. Якщо йдеться про службовий роман, то в першій фазі зближення він навіть певною мірою підвищує продуктивність праці — причому не лише героїв роману, а й усіх його свідків. Однак коли стосунки переростають у фазу віддалення, обстановка загострюється, і розвалюється робота всієї структури. Адже якщо в звичайному житті в ситуації подібної напруженості колишні коханці просто розбігаються в різні боки, то за умов спільної роботи вони вимушені, як і колись, зустрічатися майже щодня. А тепер це зовсім не доставляє їм задоволення... І ситуація може перерости або в «холодну війну» із постійною психологічною напругою у всьому колективі, або у відвертий емоційний вибух — із певними руйнаціями. Саме тому в багатьох зарубіжних структурах начальство, будучи обізнаним про наслідки романів на робочому місці, припиняє їх на самому початку адміністративним порядком...
Проте чому службовий роман обов’язково повинний закінчитися розставанням? Чому б йому, скажімо, не перерости в шлюб? Ось був у нас на цю тему чудовий однойменний фільм... Однак, на жаль, при всьому доброзичливому ставленні до даного фільму, він не більш, ніж гарна казка. Тому, напевно, ми його й любимо. А в реальному житті все куди суворіше. Отже, чому практично будь-який службовий роман споконвічно приречений на невдачу?
Насамперед, для більшості людей робота, навіть улюблена, несвідомо асоціюється з неприємними обов’язками. А поступово такі ж асоціації починає викликати й предмет почуттів, пов’язаний із цією роботою. Ці враження (тимчасово глибоко заховані) нагромаджуються, а потім починають поступово вихлюпуватися назовні. І до зіпсованих стосунків один крок.
Для стосунків зовсім не корисний і факт вимушеного щоденного спілкування. У звичайних любовних стосунках така інтенсивність спілкування приходить поступово і відповідно до бажання обох сторін. А тут вас буквально змушують бачитися щодня! Ваше спілкування не смакується, а спалахує, немов багаття, у яке хлюпнули бензину, але так само швидко й вигорає.
Причому, якщо у вас роман, то виходить, що після роботи ви ще куди-небудь ходите, а може, вже й ночуєте разом... Однак треба ж коли-небудь один від одного відпочивати? Адже ви поки що не прийняли обопільного рішення укласти шлюб і постійно жити разом, а виходить, що обставини вас до цього змушують. Як відомо, все, що людині нав’язується насильно, нею несвідомо відкидається. І поступово у стосунках настає фаза обопільного неприйняття...
Об’єкт почуттів на своєму робочому місці, як правило, знаходять ті люди, у яких є серйозні проблеми зі спілкуванням. Зокрема, вони не впевнені, що зможуть знайти собі партнера в якомусь іншому соціальному оточенні (в основному тому, що іншого оточення в них просто немає). Отже, вони вимушені вибирати не за бажанням, а за грубуватим принципом «лопай, що дають». Тобто з тих кандидатів, що опинилися поруч практично через випадок.
Крім іншого, службовий роман звичайно розвивається на очах великої кількості соціально значимих для вас людей — співробітників, підлеглих або начальства. І допоки у вас усе добре, оточуючі начебто мовчать. А ви помилково починаєте думати, що вони або схвалюють ваш роман, або просто нічого не помічають. Як би не так! Тільки-но у вас із вашим «предметом почуттів» розпочнеться тертя, нехай навіть найнезначніші (а без цього жодний роман не обходиться), люди навколо відразу починають зловтішатися — немов тільки і чекали сигналу. А за такої ситуації, коли ваші кісточки перемиваються багаторазово, стає легше відмовитися від усіх романів, ніж бути постійним предметом обговорення в людей, від яких ви так чи інакше залежні. До речі, пригадайте, що в тому ж фільмі «Службовий роман» цих романів насправді два. І один із них — далеко не щасливий...
І нарешті — найтривіальніше: службові романи часто заводяться не через кохання, а з розрахунку. Причому з найцинічнішого: хтось хоче підсидіти удачливого колегу, хтось — отримати компромат або вивідати комерційну таємницю, хтось мріє в такий спосіб одержати пільги чи підвищення по службі. Найчастіше за такою схемою спілкується начальник з підлеглими. У таких стосунках споконвічно є певний рівень нерівноправності. Та й зрозуміло, що начальники дуже рідко одружуються на своїх секретарках, а начальниці виходять за своїх водіїв або охоронців...
Навіть якщо ви одружитеся з вашою начальницею, вірніше, якщо вона побажає взяти вас у чоловіки, що ви отримаєте? Напевно, лише роль пажа при сильній та владній дружині. Якщо ж ви просто розлучитеся через якийсь час, позаздрити вам може лише камікадзе. Навіть якщо начальниця через деякий час сама вас залишила — їй, швидше за все, не захочеться мати у своєму колективі того, хто бачив її в неофіційній обстановці. Набагато простіше вас звільнити. Причому приводів завжди можна знайти достатньо. А якщо, не дай Боже, ви першим розірвали з нею стосунки, то можете відчути на собі помсту знехтуваної жінки, від якої, до того ж, ще й залежите матеріально.
Те ж саме і з босами-чоловіками, які взагалі безсоромно використовують своїх підлеглих дівчаток, а потім викидають їх за ворота (зрозуміло, теж підстрахувавшись гідним чином). Бідна дівчинка думала, що в неї роман (і навіть, ніде правди діти, напевно розраховувала на деяке підвищення по службі, а то й на шлюб), а справа закінчилася далеко не так радісно...
Таким чином, романи на робочому місці в реальності приносять більше небезпеки, ніж користі. У всякому разі до того, як у вас зав’язався службовий роман, виконуйте нескладні правила поведінки на роботі: по-перше, у своїх колегах потрібно бачити саме колег, а не задушевних приятелів, і під час перекурів і чаювань не варто вивалювати їм усі свої таємниці й розкривати душу. Дотримуйтесь на роботі розумної дистанції. А по-друге, підлеглим усе-таки дуже рекомендується не зв’язуватися з начальником ніякими стосунками, крім службових. Причому неважливо, хто з вас чоловік, а хто жінка.
А якщо ваш бос починає сам (або сама) домагатися вашої уваги? Багато підлеглих-чоловіків за даної ситуації занадто тішаться надіями на свій рахунок. Скажімо, зустрів такий клерк у коридорі свою начальницю — вона з ним привіталася, посміхнулася і пройшла до свого кабінету. Дама проявила звичайну ввічливість стосовно підлеглого. Ну, може бути, у такий спосіб вона схвалила його службові результати. Проте ж у дев’яти випадках із десяти наш чоловік подумає казна-що — мовляв, начальниця підбиває до нього клинці! І поткнувшись спілкуватися з нею в цьому напрямку, ризикує розчаруватися, а то й надто впасти в очах свого боса.
Чи просто в неї є бажання доводити всім, що вона не слабка, а сильна стать, і постійно прагнути «мати на увазі» своїх підлеглих чоловіків, насамперед, у соціальному плані. А вже потім в інтимному. Шеф-чоловік теж напевно переслідує соціальні цілі (у більшості чоловіків, особливо начальників, як правило, взагалі на першому місці робота). Тому ваша гадана близькість може сама по собі бути приводом до вашого наступного звільнення, а не результатом вашої привабливості...
Звичайно, бувають винятки, але дуже рідко. Тому рекомендована тактика в усіх випадках — холодна дипломатична ввічливість. Вітатися, прощатися, навіть поздоровляти на свята, але стримано, без емоцій. Не піддаватися на провокації, не виходити із себе. До речі, і для шефа (будь-якої статі) небезпечно користуватися ситуацією, коли підлеглі буквально вішаються йому на шию. Оскільки тільки-но ви переспали з тим, ким змушені керувати, він (вона) одразу думає, що у вас тепер інші стосунки. І що слухати ваші накази вже непотрібно...
Однак якщо ви обоє хочете зберегти ваші стосунки, роман варто перевести в неслужбовий. У всякому разі, ви зможете переконатися, що ваш друг (подруга) відчуває до вас саме любовну прихильність, а не полює за підвищенням по службі або якимись секретними відомостями. Ви також переконаєтеся, що зустрічаєтеся і спілкуєтеся «за власним бажанням», а не через те, що сидите за сусідніми столами на роботі, і що вас зв’язує щось більше, ніж спільне місце отримання грошей...
Навіть може бути, що ваш роман переросте у щасливий союз. Однак для цього як мінімум одному з вас потрібно поміняти місце роботи.
Якщо ж ви вважаєте, що ваші стосунки не варті таких жертв, як втрата одним із вас робочого місця, — ну що ж, це теж результат. Принаймні стане зрозуміло, що ваші почуття не мають перспективи. І не буде такою вже несподіванкою, коли після скандального завершення роману комусь із вас усе-таки доведеться звільнитися!
Журнал «Кар’єра»