Поширена думка, що шлюби між кузенами викликають уроджені дефекти або генетичні патології у їхніх нащадків, наукового підтвердження не здобула. Про це в журналі The Journal of Genetic Counseling повідомив Арно Мотульський, професор медицини та генетики Вашингтонського університету.
У своїй статті він аналізує результати шести великих наукових досліджень, які проводилися з 1965 по 2000 рр. і в ході яких було відстежено долю багатьох тисяч новонароджених як у звичайних сім’ях, так і в сім’ях, де батьки були двоюрідними братами й сестрами. У 93 відсотках шлюбів між кузенами жодних порушень у їхніх дітей виявлено не було. Проте незначне підвищення ризику уроджених аномалій в окремих випадках усе-таки було виявлено. Приміром, ризик народження дитини з аномаліями хребта або муковісцидозу в звичайних шлюбах становить 3—4 відсотки. А для дітей кузенів цей ризик підвищується ще на 1,7—2,8 відсотка. Таким чином, з одного боку, можна говорити про те, що ризик уроджених аномалій у таких дітей підвищується майже вдвічі, а з другого — що цей ризик усе-таки залишається досить низьким. Тому юридичні обмеження на такі шлюби навряд чи можна визнати розумними. А ось зробити обов’язковими консультації з генетиками для кузенів, які планують народити спільних дітей, було б доцільно.
Саме такої практики нині й дотримуються законодавці семи американських штатів. У 34 штатах шлюби між кузенами заборонені. Такі заборони існують і в більшості європейських країн. А ось на Близькому Сході, в Африці та Азії шлюби між родичами вважаються найкращими. «У деяких частинах світу, — повідомляється в статті, — від 20 до 60 відсотків усіх шлюбів укладають між близькими біологічними родичами». Особливо гостро ця проблема стоїть у США, де живе безліч іммігрантів із тих країн, у яких шлюби між кузенами є частиною їхньої культури. Конфлікт між національними традиціями та американським законодавством, який виникає в такому разі, на думку професора Мотульського, абсолютно недоречний.
Втім, професор наполягає на необхідності перегляду не лише американського сімейного законодавства, а й самого значення терміна «інцест». Вживати його щодо двоюрідних братів і сестер він вважає цілком неприпустимим і пропонує обмежити його вживання лише для сексуальних контактів між рідними братами і сестрами або між батьками та їхніми дітьми. Можна припускати справжнє підвищення ризику генетичних аномалій у дітей, які народилися в результаті таких зв’язків, однак, як ідеться в статті, для того, щоб стверджувати це категорично, даних явно недостатньо.